
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
______________
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
09 вересня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1828/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Приватного підприємства "Савітал" до Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування нарахування пені за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань нарахованих за податковими повідомленнями-рішеннями,
встановив:
Приватне підприємство "Савітал" (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та зобов`язати відповідача скасувати нарахування із пені за період з 07.05.2018р. по 14.12.2018р. за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань нарахованих за податковими повідомленнями-рішеннями №0004451422 та №0004441422.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та документи, додані до неї, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Положенням ч. 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно ст.1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою розмір судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про державний бюджет на 2019 рік” прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Позивач, звернувшись до суду з даним позовом просить визнати протиправним та зобов`язати відповідача скасувати нарахування із пені за період з 07.05.2018р. по 14.12.2018р. за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань нарахованих за податковими повідомленнями-рішеннями №0004451422 та №0004441422. Пеня за вказаний вище період складає 33975,40 грн.
Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками (рішення від 21.02.1975 у справі “Голдер проти Сполученого Королівства”). На це “право на суд”, в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення у справі “Наталія Михайленко проти України” від 30.05.2013, заява №49069/11).
Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05, рішення від 06 грудня 2007 року у справі “Воловік проти України”, заява №15123/03).
В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені вимог до позовної заяви, з якою позивач звертається до суду за захистом своїх прав.
Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ” визнана джерелом права.
Зокрема в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Сук проти України" (Заява N 10972/05 §22) суд зазначає, що “…поняття "майно" в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися "майновими правами" і, відповідно, "майном" у розумінні цього положення. Питання, що має бути розглянуто, полягає у тому, чи надавали заявнику обставини справи, розглянуті в цілому, право на інтерес, який по суті захищається статтею 1 Першого протоколу.”
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Броньовський проти Польщі" (Заява N 31443/96 §129) суд окремо пояснив, що “…так само як права на матеріальні предмети, деякі інші права та інтереси, що являють собою майно (фонди), також можуть вважатися "майновими правами" і майном (possessions) для цілей цього положення”.
Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
З наведеного вбачається, що за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Таким чином, звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування нарахування пені за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань нарахованих за податковими повідомленнями-рішеннями, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
З огляду на викладене, судовий збір за подання даного позову складає 1921,00 грн. (оскільки 1,5 відсотка ціни позову складає менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Разом з тим, позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення №433 від 02.09.2019р. про сплату судового збору в сумі 768,40 грн.
Таким чином позивачу слід надати до суду документ про сплату судового збору в сумі 1152,60 грн. (1921,00-768,40=1152,60).
Положеннями ч.ч.1,2 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для подання до суду документу про сплату судового збору в сумі 1152,60 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення даної ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1828/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.
Суддя Пекний А.С.
Судове рішення № 84098763, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 09.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 540/1828/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: