Рішення № 84097856, 29.08.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

29 серпня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1798/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Карча В.М.,

позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправним і скасувати пункти 1 та 3 Рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 3534 від 13.04.2019 «Про поновлення на посаді першого заступника міського голови ОСОБА_2»;

2) визнати протиправним і скасувати Рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 3535 від 13.04.2019 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання»;

3) визнати протиправним і скасувати Рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 3536 від 13.04.2019 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради»;

4) визнати протиправним і скасувати Рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 3537 від 13.04.2019 «Про звільнення першого заступника міського голови ОСОБА_2»;

5) поновити ОСОБА_2 на посаді першого заступника міського голови з 16.04.2019 та допустити негайне виконання судового рішення;

6) стягнути з Сєвєродонецької міської ради Луганської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до рішення Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 31.01.2018 № 2238 позивач станом на 22.12.2018 обіймав посаду першого заступника міського голови Сєвєродонецької міської ради.

22 грудня 2018 року на 54-ій (позачерговій) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання Сєвєродонецькою міською радою було прийнято ряд незаконних рішень, направлених на незаконне звільнення позивача з займаної посади, а саме: № 3012 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання» (копія додається); № 3013 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради» (копія додається); № 3014 «Про припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому та затвердження заступників міського голови, керуючого справами виконкому».

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 360/181/19 за позовом ОСОБА_2 про поновлення на роботі позовні вимоги задоволено частково, зокрема, поновлено ОСОБА_2 на посаді першого заступника міського голови з 22.12.2018.

Не бажаючи поновлювати порушені права позивача та фактично виконувати судове рішення, 13.04.2019 Сєвєродонецькою міською радою було прийнято ряд незаконних рішень, а саме: № 3534 «Про поновлення на посаді першого заступника міського голови ОСОБА_2»; № 3535 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання»; №3536 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради»; № 3537 «Про звільнення першого заступника міського голови ОСОБА_2».

Позивач вважає, що зазначені рішення було прийнято Сєвєродонецькою міською радою з грубим порушенням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Регламенту Сєвєродонецької міської ради, з порушенням порядку скликання сесії та проведення сесії, за відсутності підстав, у зв`язку з чим ці рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 25.04.2019 позов було залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання суду документа про сплату судового збору в дохід Державного бюджету України у сумі 2305,20 грн.

10.05.2019 позивачем надано суду документ про сплату судового збору в сумі 2305,20 грн.

Ухвалою суду від 14.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження.

05.06.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову з таких підстав.

13.04.2019 відбулася 62 позачергова сесія Сєвєродонецької міської ради VII скликання, яка була скликана за розпорядженням секретаря міської ради, виконуючого обов`язки міського голови від 12.04.2019 № 163 з такими питаннями порядку денного:

1. Про поновлення на посаді першого заступника міського голови ОСОБА_2

2. Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання.

3. Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради.

4. Про звільнення першого заступника міського голови ОСОБА_2

5. Про затвердження структури виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради.

6. Про обрання секретаря міської ради.

7. Про збільшення штатної чисельності працівників Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 4 відділу молоді та спорту Сєвєродонецької міської ради.

8. Про затвердження нової редакції Статуту Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 4 відділу молоді та спорту Сєвєродонецької міської ради.

Рішенням від 13.04.2019 № 3534 «Про поновлення на посаді першого заступника міського голови ОСОБА_2» поновлено на посаді першого заступника міського голови ОСОБА_2 з 22.12.2018, поновлено ОСОБА_2 у складі виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради, утвореного рішенням Сєвєродонецької міської ради від 22.12.2018 № 3013.

Отже, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 360/181/19 в частині негайного поновлення ОСОБА_2 на посаді першого заступника міського голови Сєвєродонецькою міською радою було виконано в повному обсязі.

Твердження позивача, що його начебто було поновлено на іншу посаду, а також щодо неможливості існування двох посад першого заступника міського голови міської ради, відповідач вважає такими, що не заслуговують на увагу.

При прийнятті рішення від 13.04.2019 № 3534 Сєвєродонецькою міською радою не змінювалася затверджена міською радою структура виконавчих органів та не змінювалась загальна чисельність штату виконавчих органів. Зазначеним рішенням відповідачем лише змінювалась внутрішня структура виконавчих органів та його штатний розклад в межах загальної чисельності, визначеної міською радою.

Щодо поновлення позивача в складі виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради, утвореного рішенням Сєвєродонецької міської ради від 22.12.2018 № 3013, відповідач зазначає, що заступник міського голови є виключною посадою, яка входить до складу виконавчого комітету ради, а ч. 3 ст. 53 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є імперативною нормою та встановлює обов`язок щодо включення до складу виконкому посаду заступника міського голови.

Щодо прийняття рішення від 13.04.2019 № 3535 «Про розпуск виконавчого комітету міської ради 7-го скликання» відповідач повідомляє таке.

У зв`язку з поновленням ОСОБА_2 на посаді першого заступника міського голови його в силу займаної посади було включено шляхом поновлення до складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради, утвореного рішенням Сєвєродонецької міської ради від 22.12.2018 № 3013.

При цьому кількісний та персональний склад виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради став не відповідати рішенню Сєвєродонецької міської ради від 22.12.2018 № 3013. А отже, депутатами міської ради, з метою впорядкування власних нормативних актів у зв`язку з невідповідністю було прийнято рішення в межах повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», достроково припинити повноваження виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради.

Посада, на якій перебував позивач, є виборною, а тому у зв`язку з припиненням повноважень виконавчого комітету автоматично припиняються повноваження його посадових осіб, посади яких є виборними, в тому числі посада позивача. При цьому ОСОБА_2 не обрано міською радою на посаду заступника міського голови та не включено до нового складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради.

Доводи позивача про те, що виконавчий комітет створюється радою на строк її повноважень, а тому виключення позивача зі складу виконавчого комітету до закінчення повноважень ради є незаконним, та про відсутність такої підстави для звільнення заступника міського голови, як розпуск виконавчого комітету, відповідач вважає помилковими, оскільки чинним законодавством не обмежено право ради змінювати персональний та кількісний склад виконавчого комітету та розпускати виконавчий комітет у межах строку своїх повноважень.

Також відповідач вважає, що порядок скликання сесії міської ради, на якій було прийнято оскаржені рішення, не було порушено.

Щодо порядку оприлюднення проектів вищевказаних рішень відповідач посилається, що питання про кількісний та персональний склад виконавчого комітету ради та звільнення заступника міського голови є внутрішньоорганізаційними, відтак, на них не поширюються правила, встановлені статтею 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

З огляду на викладене відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (арк. спр. 53-56).

Ухвалою суду від 06.06.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 11.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 06.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Розгляд справи відкладався за клопотанням третьої особи.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, пояснив, що фактично він не був поновлений на посаді, рішення про розпуск виконавчого комітету було незаконним та переслідувало мету створення формальних причин для звільнення позивача. Було порушено порядок скликання сесії, підготовки проектів рішень та їх ухвалення. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 174). 29.08.2019 від відповідача до суду надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку з зайнятістю представників у іншому заході та відпусткою. Причини неявки представників відповідача визнано судом неповажними, розгляд справи здійснено за їх відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 174), про причини неприбуття суду не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням тридцять дев`ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2238 позивача ОСОБА_2 затверджено на посаду першого заступника міського голови (арк. спр. 12).

22.12.2018 на п`ятдесят четвертій (позачерговій) сесії Сєвєродонецької міської ради прийнято ряд рішень: № 3012 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання», № 3013 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради», № 3014 «Про припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому та затвердження заступників міського голови, керуючого справами виконкому» (арк. спр. 13, 14, 15).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 360/181/19 позов ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - перший заступник міського голови Кузьмінов О.Ю., керуючий справами виконавчого комітету Журба Ю.А., заступник міського голови Степаненко І.В., про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення п`ятдесят четвертої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради Луганської області сьомого скликання від 22.12.2018 № 3012 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання».

Визнано протиправним і скасовано рішення п`ятдесят четвертої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради Луганської області сьомого скликання від 22.12.2018 № 3013 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради».

Визнано протиправним та скасовано підпункт 1.1. пункту 1 рішення п`ятдесят четвертої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання від 22.12. 2018 року № 3014 «Про припинення повноважень та звільнення заступників міської голови/керуючого справами виконкому та затвердження заступників міською голови, керуючого справами виконкому» щодо припинення служби в органах місцевого самоврядування та звільнення ОСОБА_2 з посади першого заступника міського голови.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді першого заступника міського голови Сєвєродонецької міської ради з 22.12.2018.

Стягнуто з Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 22 грудня 2018 року по 11 квітня 2019 року в сумі 75981,75 грн з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення з Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_2 заробітної плати за один місяць вимушеного прогулу в розмірі 21274,89 грн допущено до негайного виконання (арк. спр. 152-160).

Рішенням шістдесят другої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради від 13.04.2019 № 3534 «Про поновлення на посаді першого заступника міського голови ОСОБА_2» введено до штатного розпису виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради посаду першого заступника міського голови за рахунок існуючої вакантної посади заступника начальника відділу з юридичних та правових питань міської ради, поновлено ОСОБА_2 на посаді першого заступника міського голови міста Сєвєродонецька з 22.12.2018 (пункт 1), поновлено ОСОБА_2 на посаді першого заступника міського голови міста Сєвєродонецька з 22.12.2018 (пункт 2), поновлено ОСОБА_2 у складі виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради, утвореного 22.12.2018 рішенням 54-ї сесії Сєвєродонецької міської ради від 22.12.2018 № 3013 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради», як члена виконавчого комітету, у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і Регламенту Сєвєродонецької міської ради VII скликання, затвердженого рішенням п`ятдесят шостої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради від 09.01.2019 № 3018 (пункт 3) (арк. спр. 16).

13.04.2019 на шістдесят другій (позачерговій) сесії Сєвєродонецької міської ради прийнято рішення № 3535 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання», згідно з яким вирішено розпустити виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради VII скликання з мотивів невідповідності кількісного складу виконавчого комітету, затвердженого рішенням Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 22.12.2018 № 3013 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради» та рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 13.04.2019 № 3534 «Про поновлення на посаді першого заступника міського голови ОСОБА_2 .» (арк. спр. 17).

13.04.2019 на шістдесят другій (позачерговій) сесії Сєвєродонецької міської ради прийнято рішення № 3536 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради», згідно з яким утворено виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради у кількості 19 (дев`ятнадцяти) осіб, затверджено персональний склад виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради, до якого позивача не включено (арк. спр. 18).

Рішенням шістдесят другої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради прийнято від 13.04.2019 № 3537 звільнено 15.04.2019 ОСОБА_2 з займаної посади першого заступника міського голови у зв`язку із розпуском та достроковим припиненням повноважень виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, частина 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та припинено його службу в органах місцевого самоврядування (пункт 1), виключено зі штатного розпису виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради посаду першого заступника міського голови, яку було введено рішенням 62-ї сесії Сєвєродонецької міської ради від 13.04.2019 № 3534 «Про поновлення на посаді першого заступника міського голови ОСОБА_2» та повернуто її до штатного розпису відділу з юридичних та правових питань міської ради посаду заступника начальника відділу з юридичних питань (арк. спр. 19).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка підписана від імені України 06 листопада 1996 року в м. Страсбурзі, ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР «Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування» та відповідно до частин першої, п`ятої статті 6 КАС України є міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 3 Закону № 2493-ІІІ посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2493-ІІІ правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України. Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 2493-ІІІ прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно зі статтею 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання:

3) утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;

5) затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5, 7, 10, 20 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організовує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Частинами першою-третьою статті 51 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Згідно з частинами першою, восьмою статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Пунктами 3, 5, 6 частини першої статті 2.21 Регламенту Сєвєродонецької міської ради, затвердженого рішенням п`ятнадцятої сесії міської ради від 21.07.2016 № 579 (далі - Регламент), виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання: утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів; затвердження на посаду та звільнення з посади заступників міського голови та керуючого справами виконкому.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках припинення повноважень посадових осіб.

Згідно з частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до статті 65 Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача.

Таким чином, питання щодо поновлення працівника на посаді повинно вирішуватися шляхом видання розпорядження (наказу) про поновлення працівника на посаді з дати його звільнення на підставі рішення суду та внесення відповідних змін до трудової книжки поновлюваного працівника.

В свою чергу, порядок ведення трудових книжок працівників визначений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція).

Відповідно до положень пункту 2.10. Інструкції у разі визнання недійсним запису про звільнення і переведення особи на іншу постійну роботу у разі незаконного її звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення такої особи на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення у трудову книжку вноситься такий запис: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним» звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

Отже, рішення суду, яким поновлено незаконно звільненого працівника, вважається виконаним з моменту видання відповідного акта органом, що прийняв незаконне рішення про звільнення працівника та внесення відповідного запису до трудової книжки працівника.

Як слідує з матеріалів справи, зазначений вище порядок поновлення працівника на роботі відповідачем дотриманий не був, оскільки трудова книжка позивача на момент судового розгляду не містила відповідних записів про поновлення його на посаді.

В контексті наведеного суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11), звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення її порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) висловив правову позицію, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Луганський окружний адміністративний суд в контексті спірних правовідносин відповідно до статті 235 КЗпП України у справі № 360/181/19 застосував ефективний спосіб захисту порушеного права позивача - визнав протиправним та скасував рішення про звільнення ОСОБА_2 з посади та поновив позивача на посаді, з якої його було звільнено.

Разом з тим, виконання зазначеного вище рішення суду шляхом прийняття відповідачем рішення про поновлення ОСОБА_2 на посаді з одночасним звільненням його з посади носить суто декларативний характер, нівелює саму суть судового рішення, яке мало на меті захистити порушене право позивача на працю відповідно до статті 43 Конституції України, а також зумовлює подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 10.05.2019 по справі № 161/10774/17.

Про небажання відповідача поновлювати позивача на посаді та суто формальний характер прийнятого ним рішення про поновлення позивача на посаді свідчить також та обставина, що згідно з розпорядженням в.о. міського голови від 12.04.2019 «Про скликання шістдесят другої (позачергової) сесії міської ради на розгляд сесії одночасно винесено питання про поновлення на посаді першого заступника міського голови ОСОБА_2 та питання про його звільнення (арк. спр. 34).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позивача фактично не було поновлено на роботі у встановленому законодавством порядку.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо поновлення позивача на посаді першого заступника міського голови за рахунок існуючої посади заступника начальника відділу з юридичних та правових питань міської ради, суд зазначає таке.

Частиною третьою статті 64 Господарського кодексу України визначено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Пунктом п`ятим частини першої статті 26 цього Закону передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання щодо затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

Відповідно до пункту шостого та двадцятого частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, та видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Вказане також кореспондується з Регламентом Сєвєродонецької міської ради VII скликання.

З аналізу наведених норм слідує, що порядок формування структури виконавчих органів міської ради вирішується на пленарному засіданні сесії ради, та міський голова на підставі і на виконання відповідних рішень ради видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Тобто, питання щодо формування структури виконавчих органів міської ради належить до виключної компетенції міської ради та міського голови, який за наслідками прийнятого рішення радою на пленарному засіданні видає відповідне розпорядження.

Обов`язок щодо складання органами місцевого самоврядування штатних розписів визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ».

Форма штатного розпису для органів місцевого самоврядування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2002 № 57 «Про затвердження документів, що застосовуються у процесі виконання бюджету».

Штатний розпис апарату органів місцевого самоврядування - це документ, наявність якого потрібна йому для виконання будь-яких організаційно-правових форм діяльності. Він необхідний для вирішення кадрових питань, для оформлення і систематизації структури, штатного складу і штатної чисельності апарату, він також застосовується у процесі виконання бюджету.

Штатний розпис передбачає перелік та назви структурних підрозділів і посад, відомості про кількість штатних одиниць, розміри посадових окладів, дані про місячний фонд заробітної плати, а також підсумкові дані кількості штатних посад і місячного фонду заробітної плати за посадовими окладами.

В органах місцевого самоврядування штатний розпис розробляється на підставі структури і загальної чисельності їх виконавчих органів та апарату. Структура і загальна чисельність виконавчих органів та апарату органів місцевого самоврядування є внутрішнім організаційно-нормативним документом.

Як установлено судом, рішенням Сєвєродонецької міської ради від 14.03.2019 № 3432 затверджено з 09.04.2019 структуру виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради (арк. спр. 20-21).

Згідно зі вказаною структурою в Сєвєродонецькій міській раді передбачено одну посаду першого заступника міського голови.

Штатний розпис виконавчих органів затверджено рішенням Сєвєродонецької міської ради від 22.01.2019 № 3238, яким було передбачено одну штатну одиницю першого заступника міського голови (арк. спр. 22).

На час виникнення спірних правовідносин посаду першого заступника міського голови займала третя особа - ОСОБА_3 Вказана обставина не заперечується сторонами.

Рішенням шістдесят другої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради від 13.04.2019 № 3534 введено до штатного розпису виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради посаду першого заступника міського голови за рахунок існуючої вакантної посади заступника начальника відділу з юридичних та правових питань міської ради (пункт 1).

При цьому відповідачем не надано суду доказів, що відповідні зміни було внесено до структури виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради, затвердженої рішенням Сєвєродонецької міської ради від 14.03.2019 № 3432.

Відтак, пункт 1 рішення Сєвєродонецької міської ради від 13.04.2019 № 3534 суперечить структурі виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради, затвердженої рішенням Сєвєродонецької міської ради від 14.03.2019 № 3432. Та вказане, в черговий раз, свідчить про декларативний характер рішення відповідача про поновлення позивача на посаді.

Щодо рішень Сєвєродонецької міської ради від 13.04.2019 № 3535 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання» та від 13.04.2019 № 3536 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради» суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до мотивувальної частини рішення від 13.04.2019 № 3535 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання» підставою для його прийняття стала невідповідність кількісного складу виконавчого комітету, затвердженого рішенням Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 22.12.2018 № 3013 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради», та рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 13.04.2019 № 3534 «Про поновлення на посаді першого заступника міського голови ОСОБА_2».

Суд зауважує, що розпуск виконавчого комітету відноситься до дискреційних повноважень ради. Проте, рішення про розпуск виконавчого комітету, як і будь-яке рішення суб`єкта владних повноважень, має відповідати вимогам, визначеним у статті 2 КАС України.

Фактично підставою для розпуску виконкому стало поновлення позивача на посаді, що свідчить про протиправність вказаного рішення, порушення принципів добросовісності, розсудливості, пропорційності при його прийнятті.

Згідно з висновком суду у рішенні по справі № 360/181/19 та вимогами Закону № 280/97-ВР позивач за посадою має бути включений до складу виконавчого комітету. Проте, в порушенням вимог Закону № 280/97-ВР позивача не було включено до складу виконавчого комітету, затвердженого рішенням Сєвєродонецької міської ради від 13.04.2019 № 3536 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради».

На підставі викладеного, зважаючи, що на виконання рішення суду позивача не було поновлено на посаді у встановлений законом спосіб, рішення про його поновлення на посаді носило суто декларативний характер, оскаржені рішення прийнято з порушенням принципів обґрунтованості, розумності, добросовісності, пропорційності суд дійшов висновку, що оскаржені рішення є протиправними та належать до скасування.

У пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам позивача, оскільки вищевикладені факти та обставини є підставою для задоволення позову в повному обсязі, а інші доводи не впливають на вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 Кодексу законів про працю України).

При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 Кодексу законів про працю України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

В межах спірних правовідносин відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування оскаржених рішень відповідача та поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено.

Вирішуючи питання щодо визначення дати, з якої позивача має бути поновлено на попередній посаді, суд виходить з такого.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 241-1 Кодексу законів про працю України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, днем звільнення вважається останній день роботи.

З вище зазначеного можна дійти висновку, що день звільнення працівника вважається його останнім робочим днем.

Отже, оскільки з посади першого заступника міського голови позивача звільнено рішенням Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 3537 від 13.04.2019 «Про звільнення першого заступника міського голови ОСОБА_2» 15.04.2019, який є останнім робочим днем, поновити ОСОБА_2 на посаді першого заступника міського голови необхідно з наступного дня після звільнення - 16.04.2019.

Вирішуючи питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та періоду його стягнення, суд виходить з такого.

Вимушеним прогулом є час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати (постанова Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року по справі № 6-2123цс15).

Згідно з пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку № 100).

Суд не бере до уваги довідки, надані відповідачем, від 11.07.2019 № 3961 (арк. спр. 141) та від 13.08.2019 № 4551 (арк. спр. 180), оскільки вказані довідки містять інформацію щодо розміру заробітної плати позивача лише за грудень 2018 року. При цьому, як установлено судом, позивача було звільнено з посади першого заступника міського голови рішенням Сєвєродонецької міської ради Луганської області VII скликання від 22.12.2018 № 3014, про що зазначено в рішенні суду від 11.04.2019 по справі № 360/181/19.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 по справі № 360/181/19, яке набрало законної сили, встановлено, що останніми двома місяцями, що передували звільненню, є жовтень 2018 року та листопад 2018 року. Загальна сума доходу позивача за період жовтень - листопад 2018 року становить 40523,64 грн, в тому числі за жовтень - 31630,00 грн та за листопад - 8893,64 грн, сума середньоденної заробітної плати складає 1013,09 грн.

При розрахунку розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд вважає за необхідне виходити з даних про розмір заробітної плати позивача, встановлених у рішенні від 11.04.2019 по справі № 360/181/19.

Вимушений прогул позивача слід обраховувати з 16.04.2019 по день ухвалення судового рішення - 29.08.2019.

У періоді вимушеного прогулу з 16.04.2019 по 29.08.2019 було 92 робочих дні (у квітні 2019 року - 9 робочих днів, у травні 2019 року - 22 робочі дні, у червні 2019 року - 18 робочих днів, у липні 2019 року - 23 робочих дні, у серпні 2019 року - 20 робочих днів).

Кількість робочих днів обраховано з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 10.01.2019 № 7-р «Про перенесення робочих днів у 2019 році».

Таким чином, середня заробітна плата за весь час вимушеного прогулу за період з 16.04.2019 по 29.08.2019 складає 93204,28 грн (92 робочих днів х 1013,09 грн (середньоденна заробітна плата)).

Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, Сєвєродонецька міська рада як податковий агент відповідно до норм Податкового Кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зобов`язана виплатити позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.04.2019 по 29.08.2019 в сумі 93204,28 грн, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 2305,20 грн (арк. спр. 48).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судовий збір у сумі 2305,20 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункти 1 та 3 рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 3534 від 13.04.2019 «Про поновлення на посаді першого заступника міського голови ОСОБА_2».

Визнати протиправним та скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 3535 від 13.04.2019 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання».

Визнати протиправним та скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 3536 від 13.04.2019 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради».

Визнати протиправним та скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 3537 від 13.04.2019 «Про звільнення першого заступника міського голови ОСОБА_2».

Поновити ОСОБА_2 на посаді першого заступника міського голови Сєвєродонецької міської ради з 16.04.2019.

Стягнути з Сєвєродонецької міської ради (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, буд. 32, код ЄДРПОУ 26204220) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.04.2019 по 29.08.2019 в сумі 93204 грн 28 коп. (дев`яносто три тисячі двісті чотири грн 28 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Сєвєродонецької міської ради (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, буд. 32, код ЄДРПОУ 26204220) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2305 грн 20 коп. (дві тисячі триста п`ять грн 20 коп.).

Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць виконується негайно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 09 вересня 2019 року.

Суддя І.О. Свергун