Рішення № 84097755, 06.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року м. Житомир справа № 240/7970/19

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, в якому вона просить:

- визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про припинення виплати їй компенсації як особі, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю І групи або особою, яка досягла 80 - річного віку, а саме за ОСОБА_2 , 1936 року народження, та поновити виплату компенсації;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради провести виплату їй компенсації як особі, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю І групи або особою, яка досягла 80 - річного віку, а саме за ОСОБА_2 , 1936 року народження, що не була виплачена з грудня місяця 2018 року;

- стягнути з відповідача сплачений нею судовий збір за розгляд даної справи.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов, оригіналу або належним чином завіреної копії рішення про припинення надання ОСОБА_1 соціальної допомоги як особі, яка здійснює догляд за особою, яка досягла 80 - річного віку, а саме: за ОСОБА_2 , 1936 року народження, з відповідною копією протоколу та належним чином засвідчених копій усіх документів, на підставі яких їй було припинено вказану компенсацію.

На адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позову. На обґрунтування заперечень по суті позову відповідач зазначив, що під час звернення у липні 2017 року ОСОБА_1 в заяві про призначення компенсації непрацюючим працездатним особам, які здійснюють догляд за особою, яка досягла 80 - річного віку, повідомила, що у разі змін зобов`язується повідомити управління, але про свій виїзд за межі України на три дні у листопаді 2018 року не повідомила, тому виплату компенсації по догляду за особою, яка досягла 80-річного віку було припинено з 03.11.2018 у зв`язку з виявленням обставин, що впливають на призначення допомоги (розпорядження від 13.02.2019).

У відповіді на відзив позивач зазначила, що відповідачем у відзиві на позов не наведено будь-якого нормативно-правового документа, який передбачав, що перетин державного кордону є причиною припинення виплат, а листи Міністерства соціальної політики не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм. Також позивач вказує на те, що відповідно до форми заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг отримувач допомоги зобов`язаний повідомляти органи праці та соціального захисту тільки про обставини, які впливають на його доходи та майновий стан.

Ухвалою від 19.06.2019 суд вирішив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження та призначення підготовчого засідання на 16.07.2019.

Підготовче засідання, призначене на 16.07.2019, суд ухвалою відклав на 25.07.2019 у зв`язку з витребуванням додаткових доказів, визнавши обов`язковою явку відповідача.

Ухвалою суду від 25.07.2019 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, на 25.07.2019 о 12:50.

Від позивача та представника відповідача надійшли клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, у зв`язку з чим суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Майстренко Н.М. в період з 12.08.2019 по 28.08.2019 у відпустці, а в період з 29.08.2019 по 05.09.2019 - на лікарняному, рішення по справі прийнято 06.09.2019.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що Управлінням соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради на підставі акту від 13.02.2019 прийнято розпорядження, яким ОСОБА_1 припинено виплату компенсації за догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, у зв`язку з виявленням обставин, які впливають на призначення допомоги.

Позивач звернулась до відповідача 18.02.2019 із заявою, в якій просила надати їй письмове пояснення причини зняття компенсаційної виплати по догляду за людиною, яка старше 80 років.

Повідомленням від 01.03.2019 №1158/11 Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради повідомило позивача про перерахунок компенсації по догляду за інвалідом І групи та престарілою особою, відповідно до якого позивачу необхідно повернути переплачену суму у розмірі 125,71 грн. до 28.03.2019 в зв`язку з тим, що на підставі висновків перевірки, проведеної державними соціальними інспекторами УПСЗН за заявами від 13.07.2017 №1048, виявлено, що ОСОБА_1 надала невірну (неповну) інформацію про факт догляду за особою, яка досягла 80-річного віку.

Зазначена сума була погашена працівниками відповідача за власний кошт.

Житомирська обласна адміністрація на телефонне звернення ОСОБА_1 з питання припинення виплати компенсації особі, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю І групи або особою, яка досягла 80-річного віку, повідомила листом від 27.03.2019 позивача про те, що за інформацією Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради було отримано відомості з Державної прикордонної служби щодо перетину нею державного кордону 02.11.2018, отже догляд за ОСОБА_2 не здійснювався, а тому виплата компенсації була припинена. телефонне звернення ОСОБА_1 з питання припинення виплати компенсації особі, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю І групи або особою, яка досягла 80-річного віку повідомила листом від 27.03.2019 позивача про те, що за інформацією Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради було отримано відомості з Державної прикордонної служби щодо перетину ОСОБА_1 кордону 02.11.2018, отже догляд за особою, яка досягла 80-річного віку ОСОБА_2 , тому виплата компенсації була припинена.

Вважаючи дії Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради з приводу припинення виплати компенсації протиправними, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним право відносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначає, що державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про соціальні послуги" фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Серед основних принципів надання соціальних послуг, передбачених статтею 3 Закону України "Про соціальні послуги", зокрема, є принцип добровільності вибору отримання чи відмови від надання соціальних послуг.

Аналіз зазначених приписів законодавства свідчить про те, що виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, мають компенсаційний (заохочувальний характер) і не відносяться до соціальних гарантій.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Так, на виконання вимог частини восьмої статті 7 Закону України "Про соціальні послуги", 29.04.2004 було затверджено Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (далі - Порядок №558; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).

У відповідності до пункту 5 Порядку №558 компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у пункті 6 цього Порядку.

Згідно з п. 14 Порядку №558 виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, і покриття витрат на її доставку провадяться за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 15 Порядку №558 фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов`язані повідомити структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення та виплати. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв`язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради надміру виплачені суми за весь період, коли фізична особа не мала права на одержання компенсації. Якщо одержувачем компенсації приховано або подано недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на призначення компенсації та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради: визначає обсяг надміру виплачених коштів та встановлює строки їх повернення; повідомляє отримувачу компенсаційної виплати про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів під час виплати компенсації у наступних періодах проводить щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті. Якщо фізична особа отримала винагороду за роботу, яку виконувала менше календарного місяця, виплата компенсації не припиняється, а здійснюється перерахунок за фактичну кількість днів, протягом яких надавалися соціальні послуги. Якщо фізична особа, якій надаються соціальні послуги, перебуватиме на санаторно-курортному лікуванні або ж на стаціонарному лікуванні самостійно без супроводу та догляду з боку фізичної особи, яка надає соціальні послуги, виплата компенсації тимчасово припиняється та відновлюється на підставі заяви фізичної особи про продовження надання соціальних послуг та довідок про закінчення перебування на санаторно-курортному лікуванні або на стаціонарному лікуванні. Якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначив компенсацію.

З метою спрощення надання соціальних виплат через застосування принципу призначення усіх видів соціальної допомоги за однією заявою й підвищення контролю за правильністю призначення та надання усіх видів соціальної допомоги Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 №345 затверджено Інструкцію щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги (далі - Інструкція №345).

Згідно з п. 5.1 Інструкції №345 надання соціальної допомоги припиняється та поновлюється у випадках, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, а також згідно із заявою отримувача допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядження про припинення компенсаційної виплати позивачу Управлінням соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради прийнято на підставі акту про проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій та соціальної допомоги від 13.02.2019.

Відповідно до зазначеного акту вбачається, що заявник надав неповну (невірну) інформацію про доходи, внаслідок цього були надмірно виплачені кошти в сумі 125,71 грн. за період з 03.11.2018 по 28.02.2019, оскільки не здійснювався догляд.

Так, відповідачем було встановлено факт перетину позивачем державного кордону з 02.11.2018 по 05.11.2018 за відсутності повідомлення про такі обставини.

Позивач на спростування доводів відповідача зазначає, що її виїзд за межі України з 02.11.2018 по 05.11.2018 не був запланований заздалегідь, тому вона не могла повідомити відповідача про її від`їзд, оскільки з нагоди річниці одруження діти подарували подорож на вихідні до Будапешту, а вже в понеділок вона була в місті Житомирі. Вказує, що в період, коли вона була відсутня, ці дні за матір`ю доглядала її донька - ОСОБА_3 , яка приходиться ОСОБА_2 онукою.

Оцінюючи ці обставини, суд не вважає їх такими, які надавали відповідачу повноваження прийняти рішення про припинення компенсаційної виплати і не здійснювати її в подальшому, незважаючи на той факт, що позивач продовжує здійснювати догляд за своєю матір`ю.

Так, відповідно до п. 15 Порядку №558 підставою припинення виплати компенсації є неповідомлення про обставини, які можуть вплинути на умови її призначення та виплати. У той же час, зміст заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, з якою позивач зверталась до відповідача, не містить, по-перше, жодного переліку обставин, про які має повідомляти заявник, що відповідало б принципу правової визначеності та дозволяло б заявнику узгодити свою поведінку з вимогами нормативно-правового акту (фактично заявник на власний розсуд має визначати обставини, про які слід повідомляти відповідний державний орган); по-друге, не вказує на взяття на себе заявником обов`язку не перетинати державний кордон України. Суд вважає доречними доводи позивача, що зміст заяви такими обставинами фактично ідентифікує лише відомості про доходи та майно, що впливають на рішення про надання соціальної допомоги, компенсацій та пільг. Будь-яких змін у доходах позивача не відбувалось. Крім того, п. 15 Порядку №558 передбачає й інші механізми реагування на обставини, за яких догляд фактично не здійснюється - тимчасове припинення виплати та перерахунок за фактичну кількість днів, протягом яких надавалися соціальні послуги.

За обставин даної справи, коли позивач на три дні вирушила у туристичну подорож до м. Будапешт, забезпечивши при цьому фактичний догляд за своєю матір`ю, суд не може розцінити цей факт як обставину, яка є підставою для прийняття рішення про припинення виплати компенсації. При цьому, відповідачем не приймалось рішень про тимчасове припинення виплати такої компенсації або про її перерахунок, яке б відповідало меті запровадження такої компенсаційної виплати та прийняття Порядку №558.

Оскільки ОСОБА_2 фактично не залишалась без догляду, суд міг би визнати правомірним лише тимчасове припинення виплати компенсації саме позивачу у період з 02.11.2018 по 05.11.2018, чого відповідачем однак зроблено не було.

Одночасно слід зазначити, що позивач взагалі не наполягає на виплаті компенсації за листопад 2018 року, а просить її поновити з грудня 2018 року.

Дійшовши до наведеного висновку, суд враховує приписи ч. 2 ст. 2 КАС України, за якими суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Обставини даної справи, зокрема, щодо строку відсутності позивача за межами України, характеру поїздки, ступеня спорідненості з особою, за якою здійснюється догляд, продовження здійснення такого догляду після прийняття рішення про припинення компенсаційної виплати, свідчать про те, що оскаржуване рішення відповідача не ґрунтується на вимогах ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним та скасування і задоволення позову.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 22.05.2019, ОСОБА_1 під час звернення з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про припинення виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації як особі, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю І групи або особою, яка досягла 80 - річного віку, а саме за ОСОБА_2 , 1936 року народження, за період з 06.11.2019.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради (вул. Перемоги, 55, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 42103456) провести виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації як особі, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю І групи або особою, яка досягла 80 - річного віку, а саме за ОСОБА_2 , 1936 року народження, що не була виплачена з грудня місяця 2018 року.

Відшкодувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради (вул. Перемоги, 55, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 42103456).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.09.2019.

Суддя Н.М. Майстренко