Ухвала суду № 84097667, 09.09.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

в частині заявлених позовних вимог

"09" вересня 2019 р. справа № 300/1839/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» про визнання неправомірними дій, зобов`язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 05.09.2019 звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд», в якому просить суд: визнати неправомірними дії відповідачів та зобов`язати Департамент соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» призначити позивачу субсидію на житлово - комунальні послуги з 01.05.2019; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.; стягнути з Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Статтею 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, серед яких - у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини 1).

При цьому, зазначений у цій процесуальній нормі термін “суб`єкт владних повноважень” означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що не погоджується із виникненням заборгованості в сумі 440,34 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» за споживання електроенергії, що в свою чергу, призвело до безпідставної відмови Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради у нарахуванні позивачу субсидії на житлово-комунальні послуги з 01.05.2019. Вважаючи неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» з нарахування такої заборгованості, ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг відносяться, в тому числі, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

В свою чергу, правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Таким чином, системний аналіз статті 19 Цивільного процесуального кодексу України та статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин, із яких виник спір.

В даному випадку судом встановлено, що про наявність заборгованості в ОСОБА_1 за користування електроенергією в сумі 440,34 грн., яку вважає позивач безпідставною, Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд».

Таким чином, позовна вимога про визнання неправомірними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» з нарахування ОСОБА_1 заборгованості за користування електроенергією в сумі 440,34 грн. не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язана з вирішенням питання щодо речового права, а тому має приватно-правовий характер та, зважаючи на суб`єктний склад учасників, має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Вказані висновки суду також стосуються й похідної від зазначеної позовної вимоги - вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.

Одночасно суд звертає увагу на те, що відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суду позбавлені можливості встановлювати факти, які мають юридичне значення, навіть у випадку, коли з такими фактами пов`язані виникнення, зміна або припинення прав та обов`язків у сфері публічно-правових відносин.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем в порядку адміністративного судочинства позов в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» з нарахування ОСОБА_1 заборгованості за користування електроенергією в сумі 440,34 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., не є адміністративним, що в свою чергу виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 2, 19, 170, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» з нарахування ОСОБА_1 заборгованості за користування електроенергією в сумі 440,34 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.

З врахуванням приписів частини 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» з нарахування ОСОБА_1 заборгованості за користування електроенергією в сумі 440,34 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. віднесено до юрисдикції місцевого суду та здійснюється за правилами цивільного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію цієї ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.