Ухвала суду № 84097471, 09.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 вересня 2019 року м. Житомир справа №240/10306/19

категорія 108020200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості товарів №UА 101000/2019/200305/2 від 20 серпня 2019 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 101070/2019/00681.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 4 та 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною четвертою статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд звертає увагу позивача, що до матеріалів позовної заяви долучено копії письмових доказів, які складені німецькою та/або російськими мовами. При цьому, до позовної заяви не долучено перекладу усіх наданих письмових доказів, що складені іноземними мовами.

Положеннями статті 10 Конституції України проголошено, що державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року №10-рп/99 встановлено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні врегульовано Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Частиною першою статті 12 Закону №1402-VIII встановлено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25 квітня 2019 року №2704-VIII у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Положеннями частини першої, четвертої статті 15 КАС України закріплено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що положення частини четвертої статті 15 КАС України передбачають можливість робити усні заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють безпосередньо під час судового засідання.

Водночас, у відповідності до імперативних положень Основного Закону, Законів №1402-VIII та №2704-VIII, складення позовної заяви, письмових заяв чи клопотань по суті справи, ведення діловодства та документообігу здійснюється виключно єдиною державною мовою - українською.

Враховуючи вищевикладене та з метою можливості подальшого встановлення змісту та дослідження судом наданих письмових доказів, позивачу необхідно надати переклад усіх письмових доказів, що складені іноземною мовою та долучені до позовної заяви, а також примірники такого перекладу для відповідача.

Частиною восьмою статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Крім того, у відповідності до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем в порушення частини третьої статті 161 КАС України не зазначено підстав звільнення позивача від сплати судового збору (у разі звільнення від сплати судового збору) та не додано документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Пунктом третім частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом першим частини третьої статті 6 Закону №3674-VI) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що вона містить дві позовні вимоги, а саме: про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів №UА 101000/2019/200305/2 від 20 серпня 2019 року, яка є майновою вимогою та про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 101070/2019/00681, що є немайновою вимогою.

Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VIII, з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921 гривні (на момент звернення із позовом до суду).

Враховуючи часткову сплату судового збору у розмірі 1 536,80 грн, а також заявлення двох позовних вимог: майнового характеру на суму 110 199,00 грн та немайнового характеру, несплачений розмір судового збору на момент подачі позову становить 333,59 грн і має бути сплачений за такими реквізитами: рахунок отримувача №34310206084009; отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача - 38035726, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету (код платежу) - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), 22030101; наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди; призначення платежу "Судовий збір", за позовом (назва / ПІБ позивача, ЄДРПОУ / РНОКПП), Житомирський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34854954.

Суд також зазначає, що актуальна інформація щодо реквізитів для сплати судового збору також розміщена на офіційній електронній адресі (веб-порталі) Житомирського окружного адміністративного суду за посиланням: https://adm.zt.court.gov.ua/sud0670.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- належних доказів сплати судового збору у розмірі 333,59 грн;

- перекладу усіх письмових доказів, що складені іноземною мовою та долучені до позовної заяви, а також примірники такого перекладу для відповідача.

Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені та підписанні уточненої позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,

встановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає.

Суддя О.Г. Попова