Ухвала суду № 84097086, 03.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 вересня 2019 року Справа 160/8278/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОДНІПРО" про застосування заходів реагування, встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОДНІПРО", в якій позивач просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівлі корпусу №1, будівлі корпусу №2 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 141-А ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКОДНІПРО" (код ЄДРПОУ - 38115324), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівлі корпусу №1, будівлі корпусу №2 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 141-А ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКОДНІПРО» (код ЄДРПОУ - 38115324), до повного усунення порушень.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет на встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 1921,00 грн.

Таким чином, сума судового збору, яку необхідно сплатити позивачу, складає – 1921,00 грн.

У своєму позові позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що позивач є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів Державного бюджету, при цьому кошторисом на 2019 рік видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки (сплата судового збору)» не були передбачені.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати суду докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Обмежене фінансування суб`єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Позивачем до клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано жодного доказу на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З огляду на викладені позивачем обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про відстрочення сплати або зменшення судового збору.

Також, позивач подав клопотання, у якому просив поновити пропущений строк звернення до суду з цим позовом, посилаючись як на поважність причин пропуску такого строку, на те, що вперше адміністративний позов подано 21.06.2018 року, ухвалою суду від 26.06.2018 позов залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору, ухвалою суду від 17.07.2018 по справі № 804/4623/18, яка надійшла до Головного управління 15.08.2019, адміністративний позов повернено у зв`язку з не сплатою судового збору та з зазначенням, що повернення не позбавляє права повторного звернення до суду у порядку встановленому законом. В обґрунтування вказаної заяви позивач також вказав, що ГУ ДСНС у Дніпропетровській області звертається до суду повторно.

Вирішуючи надане клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають субєкту владних повноважень право на предявлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду субєкта владних повноважень.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, в частині першої якої зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, що дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених законодавством певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обовязків.

Суд зазначає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають звернутися до суду з позовом межах встановленого законодавством строку та реалізувати своє право без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Слід також зауважити, що позивач не був позбавлений можливості оскаржити вказану ухвалу від 17.07.2018 року про повернення позовної заяви, у випадку незгоди із прийнятим рішенням за наслідками дослідження позовної заяви, проте позивач не скористався цим правом.

Отже, саме лише посилання позивача на те, що позов було повернуто ухвалою суду від 17.07.2018 року, не свідчить про пропуск позивачем строків звернення до суду з поважних причин.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені у клопотанні позивача про поновлення строку звернення до суду обставини щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, не є поважними причинами для поновлення позивачеві пропущеного строку звернення з даним адміністративним позовом.

Таким чином, суд визнає неповажними причинами пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які наведені у клопотанні позивача про поновлення строку звернення до суду, з урахуванням того, що позивачем не надано доказів та не наведено причин поважності його пропуску зважаючи на вищевикладене.

Враховуючи вищевикладене та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За приписами ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

В задоволенні клопотання Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн.;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з доданням доказів щодо поважності причини пропуску строку.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Кальник