Ухвала суду № 84095959, 04.09.2019, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/5059/19

Провадження № 1-кс/210/2979/19

"04" вересня 2019 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді: Вікторович Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Реви К.В.,

прокурора: Бикова А.В.,

підозрюваного: ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного, - адвоката: Нечаєва Л.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, винесене по кримінальному провадженню №42018040000001265 від 08 жовтня 2018 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області молодшим радником юстиції Биковим А.В., клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Омська РФ, українця за національністю, громадянина України, одруженого, працюючого першим заступником міського голови Апостолівської міської ради, маючого вищу освіту, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2019 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області молодший радник юстиції Биков А.В., із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що прокуратурою Дніпропетровської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42018040000001265 від 08 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 будучи першим заступник міського голови Апостолівської міської ради, в жовтні 2018 року став на шлях вчинення умисного службового корисливого корупційного злочину.

Так, в червні 2018 року до першого заступника міського голови Апостолівської міської ради ОСОБА_1 . звернувся представник ТОВ «ДніпроРегіонГаз» Трухманов ОСОБА_2 В. щодо відведення земельної ділянки під розташування пункту заправки автомобілів зрідженим газом. Після цього у ОСОБА_1 виник умисел на отримання неправомірної винагороди від ОСОБА_3 за надання дозволів під розташування пункту заправки автомобілів зрідженим газом.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 почав вимагати неправомірну винагороду за надання дозволів під розташування пункту заправки автомобілів зрідженим газом.

В подальшому ОСОБА_1 неодноразово зустрічався з ОСОБА_3 та оговорював умови передачі грошової винагороди за надання дозволів під розташування пункту заправки автомобілів зрідженим газом.

Так, 27 серпня 2019 року під час зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в місті Дніпро перший заступник міського голови Апостолівської міської ради ОСОБА_1 повідомив, що отримав рішення сесії щодо надання земельної ділянки в оренду, а також йому потрібно передати грошову винагороду у розмірі 65 000 грн. та повідомив, що вказані гроші йому потрібно перевести на банківську карту його знайомого адвоката Кудлюка О.І.

02 вересня 2019 року ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел на скоєння злочину, діючи умисно, з особистих корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище для отримання матеріальних коштів незаконним шляхом, діючи всупереч інтересам служби, отримав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 65 000 грн. на карту ОСОБА_4 , за надання дозволів під розташування пункту заправки автомобілів зрідженим газом.

Умисні дії ОСОБА_1 , що виразились в одержанні службовою особовою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії пов`язаної з використанням наданої їй влади, кваліфікуються органом досудового розслідування за ст.368 ч.3 КК України.

02 вересня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України.

Провина ОСОБА_1 на думку слідства повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- заявою представника ТОВ «ДніпроРегіонГаз» Трухманова ОСОБА_5 ;

- протоколом допиту представника ТОВ «ДніпроРегіонГаз» ОСОБА_3 ;

- проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями.

Орган досудового розслідування вважає за доцільне обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що виразились в одержанні службовою особовою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії пов`язаної з використанням наданої їй влади за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, що згідно ст.183 ч.2 п.4 КПК України, дозволяє обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У теперішній час у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_1 у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою може вчинити дії, передбачені ст.177 ч.1 п.1-5 КПК України.

Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ст.368 ч.3 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_1 відноситься до тяжких кримінальних правопорушень, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вказане свідчить, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності та кримінального покарання, не маючи важелів, які могли б утримати останнього, ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені ст.177 ч.1 п.1 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Під час досудового розслідування до теперішнього часу не встановлено всіх осіб, які причетні до отримання незаконної винагороди та не зібрано всіх речових доказів та документів, що можуть підтвердити причетність інших осіб до кримінального правопорушення. Крім того, докази щодо причетності ОСОБА_1 до злочинної схеми продовжують збиратись. У разі не обрання запобіжного заходу пов`язаного з триманням під вартою підозрюваний ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального провадження та осіб причетних до його вчинення, що передбачено ст.177 ч.1 п.2 КПК України.

Також ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків та потерпілих шляхом вмовлянь або підкупу, впливати на свідків кримінального провадження, які надали показання, що викривають злочинну діяльність ОСОБА_1 та невстановлених слідством осіб, що допитані під час досудового розслідування та можуть бути допитані в майбутньому. Крім того, останній може повідомляти про хід досудового розслідування інших осіб, які діяли за попередньою змовою та узгоджувати їх дії з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Вказане свідчить про наявність ризику вчинення ОСОБА_1 дій передбачених ст.177 ч.1 п.3 КПК України.

Під час досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинить дії, передбачені ст.177 ч.1 п.4 КПК України, а саме може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, до вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 причетні і інші невстановлені у ході досудового розслідування особи, які діяли за попередньою змовою. Отже підозрюваний ОСОБА_1 може узгоджувати з цими особами свої дії задля ухилення від кримінальної відповідальності та невикриття їх ролей у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи на наявність ризиків та зважаючи на суспільний інтерес, прокурор просить суд клопотання задовольнити, та обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для уникнення визначених вище ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування.

Зважаючи на тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, а також факту отримання грошових коштів в великому розмірі, що свідчить про не здатність застави у межах, визначених ст.182 ч.5 п.2 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, прокурор вважає, що є необхідним визначити розмір застави, - 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 960 500 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

У судовому засіданні прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області молодший радник юстиції Биков А.В. підтримав клопотання, мотивуючи його наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та тим, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного службового корисливого корупційного злочину, може впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, іншим способом перешкоджати слідству, тобто, в сукупності його поведінка дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від слідства, а у подальшому і від суду. Також зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Нечаєв Л.Є., кожен окремо проти клопотання прокурора заперечували вважаючи його необґрунтованим, просили обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі. Також посилалися на відсутність ризиків, визначених ст.177 КПК України, та просили врахувати хворобливий стан підозрюваного та його характеризуючи дані, міцність соціальних зв`язків.

Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали провадження додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).

Відповідно до ст.194 ч.1 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час проведення досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного службового корисливого корупційного злочину. Відповідно до вимог ст.184 ч.1 п.4 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 на прокурора покладається обов`язок запобігання можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги ст.5 п.п.3, 4 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В силу ст.183 ч.2 п.4 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При обранні даного запобіжного заходу, суддею було також оцінено в сукупності такі обставини: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини; вік та стан його здоров`я, що дозволяють застосувати даний запобіжний захід; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці постійного проживання; наявність (відсутність) утриманців; його репутація та майновий стан. Також судом досліджено докази, надані в обґрунтування заявленого клопотання.

Враховуючи те, що в діях підозрюваного ОСОБА_6 вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, який є тяжким умисним службовим корисливим корупційним злочином, прокурором доведено вагомі докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, достатні підстави вважати, що у діях та поведінці підозрюваного існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою запобіганням цим спробам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно останнього, який працює, одружений, раніше не судимий, позитивно характеризується, однак може впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, переховуватися від слідства, суд вважає, що підозрюваному ОСОБА_6 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також судом враховано стан здоров`я підозрюваного та міцність його соціальних в`язків, характеризуючи дані.

На підставі викладеного, беручи до уваги що підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного службового корисливого корупційного злочину, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків застосуванням більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України, при постановленні ухвали слідчий суддя визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваного обов`язків, передбачених КПК України, в межах передбачених ст.182 ч.5 КПК України.

Згідно ст.182 ч.5 п.2 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, - 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 003 500 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Відповідно до ст.202 ч.4 КПК України, підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави, визначеної в ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Винесене по кримінальному провадженню №42018040000001265 від 08 жовтня 2018 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області молодшим радником юстиції Биковим А.В., клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто починаючи з 04 вересня 2019 року до 02 листопада 2019 року включно.

Розмір застави визначити у межах 500-та розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 003 500 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали 60 днів, тобто до 02 листопада 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Н. Ю. Вікторович