Рішення № 84094457, 09.09.2019, Господарський суд Хмельницької області

Дата ухвалення
09.09.2019
Номер справи
924/767/19
Номер документу
84094457
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2019 р. Справа № 924/767/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., секретаря судового засідання Комарніцької Н.П., розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпостач", смт. Стара Синява Хмельницької області

про стягнення 170053,99 грн. заборгованості за договором №б/н від 03.03.2011 року,

за участю представників сторін:

позивача: Шпиляєва Н.В. - за довіреністю №6503-К-О від 18.05.2017 р.

відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №б/н від 03.03.2011 року, а саме 54677,42 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 9285,28 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 106091,29 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

В обґрунтування позовних вимог посилається на умови договору банківського обслуговування №б/н від 03.03.2011 року, що складається із заяви про приєднання, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.07.2019 року відкрито провадження у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпостач", смт. Стара Синява Хмельницької області про стягнення 170053,99 грн. заборгованості за договором №б/н від 03.03.2011 року, призначено судове засідання.

Повноважний представник позивача під час судового розгляду спору позовні вимоги підтримав, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач не скористався правом участі свого представника в судових засіданнях, 06.09.2019 року від ТОВ "Хімпостач" надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що останнім здійснено виконання судового наказу №924/1833/14 від 05.02.2016 року по примусовому стягненню заборгованості за кредитним договором.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

03.03.2011 року ТОВ «Хімпостач» підписано електронно-цифровим підписом заяву на сайті www.privatbank.ua, з якої вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк» за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту по відкритому для відповідача рахунку. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua і разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Окрім того, із заяви вбачається, що клієнт, підписавши цю заяву, приєднується і погоджується із умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку, що розміщені на офіційному сайті Приватбанку www.privatbank.ua.

Відповідно до довідки позивача про розміри встановлених лімітів №08.7.0.0.0/190701142559 від 01.06.2019 року, виданої клієнту ТОВ «Хімпостач», останньому встановлено наступні кредитні ліміти: 03.03.2011 року - 1000,00 грн.; 23.05.2011 року - 24000,00 грн.; 27.02.2012 року - 31370,00 грн.; 04.02.2013 року - 39200,00 грн.; 04.03.2013 року - 50000,00 грн.; 19.06.2013 року - 52000,00 грн.; 01.03.2014 року - 52000,00 грн.; 02.03.2014 року - 51552,00 грн.

Згідно з випискою з банківського рахунку з 17.01.2014 року по 04.05.2014 року заборгованість ТОВ «Хімпостач» по наданих згідно договору б/н від 03.03.2011 року кредитних коштах відсутня.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором №б/н від 03.03.2011 року, укладеного між ПАТ «Приватбанк» та клієнтом ТОВ «Хімпостач» станом на 13.05.2019 року, за яким борг ТОВ «Хімпостач» за простроченими процентами складає 54677,42 грн.; за простроченою комісією - 9285,28 грн.; нарахованої пені - 106091,29 грн. Загальна сума боргу - 170053,99 грн.

Окрім того, позивачем в матеріали справи надано Витяг з «Умов та правил надання банківських послу» , розділ 3.18. «Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів».

З вищевикладеного, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.01.2015 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМПОСТАЧ" смт. Стара Синява про стягнення 41977,27 грн. заборгованості за договором від 03.03.11р., з них 29787,94 грн. - заборгованість за кредитом, 7155,73 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3507,64 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 1525,96 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМПОСТАЧ" (Хмельницька область, Старосинявський р-н, смт. Стара Синява, вул. Грушевського, буд. 33, код 32013403) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код 14360570) 29787,94 грн. заборгованості за кредитом, 7155,73 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3507,64 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором, 1525,96 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 1827,00грн. відшкодування сплаченого судового збору.

05.02.2016 року видано відповідний судовий наказ №924/1833/14, який виконаний відповідачем шляхом перерахування стягнутих коштів платіжним дорученням №572 від 17.01.2018 року.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Із наявної заяви від 03.03.2011 року вбачається, що у ній не визначено розміру процентів за користування кредитом, а також не передбачено нарахування будь-яких штрафних санкцій. Натомість, зазначено про те, що порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які розміщені у мережі інтернет, та із якими клієнт погоджується шляхом підписання заяви.

Банк, звертаючись до суду, просить стягнути, зокрема, заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, пеню за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, та комісію. В обґрунтування посилається на Умови та правила надання банківських послуг, інтернет-витяг з яких долучає до позовної заяви.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився та погодився із ним, підписуючи заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 наголосила, що у даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (03.03.2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом , тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній вище постанові наголошує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Відтак, Велика Палата зробила правовий висновок, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача або інших доказів їх визнання останнім, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви. Тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

З аналізу заяви від 03.03.2011 року судом також не встановлено наявності в заяві умови про нарахування комісії та її розмір.

З вищевикладеного, в огляду на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду України у справі №342/180/17 від 03.07.2019 року, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем підстав для нарахування відповідачу заявлених в даній справі розмірів процентів за користування кредитом, комісії та штрафних санкцій.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 54677,42 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 9285,28 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 106091,29 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Окрім того, судом також приймається до уваги, що позивач вже звертався до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №б/н від 03.03.2011 року. Позов банку задоволено та стягнуто 25.01.2015 року борг з ТОВ "Хімпостач" на загальну суму 43804,27 грн., з яких 29787,94 грн. - заборгованість за кредитом, 7155,73 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3507,64 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 1525,96 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, який сплачено останнім 17.01.2018 року. Відтак, з моменту пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося (відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №175/4753/15-ц).

Витрати по сплаті судового збору у зв`язку з відмовою в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

в позові акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпостач", смт. Стара Синява Хмельницької області про стягнення 170053,99 грн. заборгованості за договором №б/н від 03.03.2011 року, відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.09.2019 року.

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Віддрук. у 5 прим.: 1 - до справи; 2, 3 - позивачу (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; 49027, м. Дніпро, а/с 1800) - рек. з пов. про вручення; 4 - представнику позивача Савіхіна А.М. (49094 , м . Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 ) - рек. з пов. про вручення; 5 - відповідачу (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява , вул. Грушевського, буд. 33) - рек. з пов. про вручення

Попередній документ : 84094455
Наступний документ : 84094459