Ухвала суду № 84089401, 12.08.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/6786/19

В справі № 760/22412/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ про залишення позовної заяви без руху /

12 серпня 2019 року Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності, суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом і просить встановити факт її проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 в період з вересня 2005 року по 24 червня 2018 року.

Крім того, просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175 та 177 ЦПК України в наступному.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В п. 10, 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК). За подання до суду таких заяв сплачується судовий збір згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.

Звертаючись до суду, позивачка надала квитанцію про сплату судового збору в розмірі 9 605,00 гр., тобто як за вимогу майнового характеру, хоча зі змісту позовних вимог вбачається, що окрім вимоги про визнання права власності на квартиру, нею також заявлена вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю, яка являється другою позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір за розгляд якої позивачкою сплачено не було.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921,00 гр., тобто 0,4 розміру становить 768, 40 гр.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з цього, позивачка має сплатити судовий збір, з урахуванням вже сплаченої суми судового збору в розмірі 9 605,00 гр., за другу вимогу немайнового характеру, в сумі 768, 40 гр. на:

--р/р №31218206026010, отримувач коштів УДК Солом`янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача- Казначейство України / ЕАП/, код отримувача - 899998.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, судя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позову без розгляду.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя: Л.А.Шереметьєва