Ухвала суду № 84086801, 06.09.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/2837/19

Провадження №1-кс/636/1593/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року м. Чугуїв

Слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області Дьоміна О.П., за участю секретаря судового засідання Шилової І.В., прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Хмелевського А.О., слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Касенюка А.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Мазницького М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Касенюка А.М., погоджене прокурором Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Хмелевським А.О., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за №12019220440000916, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2019 року, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Леб`яже Чугуївського району Харківської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, несудимого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчим відділом Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019220440000916, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, - закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

13.07.2019 року в період часу з 02:00 години до 03:00 години, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поблизу кафе «Олімп», що розташований по вулиці Миру у с. Леб`яже Чугуївського району Харківської області, зустрів раніше знайомого йому односельця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в ході розмови між ними стався конфлікт на ґрунті неприязних відносин, що виник у зв`язку з обопільними особистими образами. Надалі, в процесі конфлікту у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 Ставлячи за мету умисне позбавлення життя, ОСОБА_1 направився до належної на праві власності його матері квартири АДРЕСА_3 , де в приміщенні кухні схопив кухонний ніж та повернувся до місця раніше виниклого конфлікту. У подальшому, ОСОБА_1 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поблизу входу торгівельного магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 69, реалізуючи раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння та бажаючи діяти саме таким чином, ставлячи за мету умисне позбавлення життя, з мотивів особистих неприязних відносин, стоячи з правого боку від потерпілого, тримаючи у правій руці кухонний ніж наніс один бічний удар ножем в область життєво-важливого органу - печінки ОСОБА_2 , внаслідок чого заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини, однак з причин, які не залежали від волі ОСОБА_1 , останній свій злочинний умисел до кінця не довів у зв`язку зі своєчасно наданою медичною допомогою потерпілому.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України – закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Водночас встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 після вчинення злочину добровільно не звернувся до правоохоронних органів, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, з метою подальшого переховування від правоохоронних органів та ухилення від кримінальної відповідальності направився до м. Харкова, співробітниками Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області здійснювалось безпосереднє переслідування вказаної особи та за результатами проведених оперативно-розшукових заходів ОСОБА_1 фактично затримано 13.07.2019 року о 08 годині 00 хвилин на стаціонарному посту ХТЗ м. Харкова, після чого доставлено до Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області для складання протоколу затримання особи у порядку ст. 208 КПК України.

13.07.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 13.07.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 . 69, поблизу кафе «Олімп», показаннями допитаних свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , показаннями потерпілого ОСОБА_2 , протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України, висновком судово-психіатричної експертизи №483 від 12.08.2019 року.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 15.07.2019 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком до 10.09.2019 року.

В ході досудового розслідування призначено ряд судових експертиз, а саме: судово-цитологічні експертизи (Харківське обласне бюро судово-медичних експертиз №2); судово-імунологічні експертизи (Харківське обласне бюро судово-медичних експертиз №2); направлена до КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» ухвала Чугуївського міського суду Харківської області від 20.08.2019 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації, що містить лікарську таємницю, а саме: оригіналу медичної карти хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для подальшого призначення судово-медичної експертизи з метою встановлення ступеню тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень потерпілому. Дослідження вищевикладених експертиз наразі триває. Здійснення досліджень у рамках вказаних експертиз неможливе без отримання висновку судово-медичної експертизи відносно потерпілого ОСОБА_2 , яка буде призначена після отримання медичної документації з КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня».

Посилаючись на викладене вище, у органу досудового розслідування наявні вагомі підстави потреби додаткового часу, необхідного для отримання висновків судових експертиз, а саме до 13.10.2019 року.

Беручи до уваги, що для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, а також те, що вказані дії не могли бути здійснені та завершенні раніше з об`єктивних причин, виникла необхідність у продовженні строків тримання під вартою до закінчення строків досудового розслідування. Метою та підставою застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам. Так, в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

По-перше, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину та невідворотність покарання, а саме те, що вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, та те, що підозрюваний ОСОБА_1 після вчинення злочину добровільно не звернувся до правоохоронних органів, з місця скоєння кримінального правопорушення зник з метою подальшого переховування від правоохоронних органів та ухилення від кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим є достатні підстави вважати, що особа може продовжити переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

По-друге, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 при скоєнні замаху на вбивство потерпілого використовував ніж, яким наніс удар в область життєво-важливого органу, від чого могла наступити смерть ОСОБА_2 , а на даний час місцезнаходження знаряддя злочину не встановлене, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України наявним є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити вказаний предмет, який має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

По-третє, відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 177 КПК України, наявним є ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 відомо про місце фактичного мешкання потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

По-четверте, враховуючи обставини вказаного злочину, ОСОБА_1 може продовжити злочинну діяльність, а саме довести свій злочинний умисел до кінця, заподіявши смерть потерпілому ОСОБА_2 та вчинити інші кримінальні правопорушення, пов`язані із заподіянням тілесних ушкоджень чи смерті іншим особам, у органу досудового розслідування є наявні підстави вважати існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.

У зв`язку з існуванням вищезазначених ризиків, з метою виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи, що останній вчинив злочин, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення мети кримінального провадження, а також запобігання зазначеним вище ризикам. Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства відносно потерпілого ОСОБА_2 орган досудового розслідування просить не визначати розмір застави.

В судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали, просили його задовольнити, вважаючи, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, що дають підставу для застосування саме вказаного запобіжного заходу. Підозрюваний та захисник проти клопотання заперечували, оскільки вважають, що є всі підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали надані з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного висновку:

Зі змісту ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті – зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України – тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Чугуївським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12019220440000916, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 13.07.2019 року ОСОБА_1 13.07.2019 року о 08:00 годині затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

13.07.2019 року начальником 1 відділення СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Гусейновим С.Х., за погодженням з процесуальним керівником Хмелевським ОСОБА_11 , в порядку ст. 277, 278 КПК України, складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, яке вручене ОСОБА_1 в цей же день.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст.18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу», повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення « ОСОБА_12 Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.

Про обґрунтованість підозри свідчать наступні докази: протокол огляду місця події від 13.07.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_4 , поблизу кафе «Олімп», протокол огляду місця події від 13.07.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 , протоколи огляду предметів від 13.07.2019 року, протоколи про визнання речовими доказами від 13.07.2019 року, показання допитаних свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протокол затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України, протокол проведення слідчого експерименту від 13.07.2019 року, показання потерпілого ОСОБА_2 , виписка з медичної карти стаціонарного хворого №9.11090 на ім`я ОСОБА_2 , висновок судово-психіатричної експертизи №483 від 12.08.2019 року.

Відповідно до довідки директора КНП «Чугуївська центральна районна лікарня ім. М.І. Кононенка» від 15.07.2019 року за №01-14/2304 – ОСОБА_2 13.07.2019 року о 03-15 год. був доставлений бригадою швидкої допомоги до відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги та госпіталізований. Після обстеження встановлений діагноз: проникаюче ножове поранення живота з пошкодженням печінки, внутрішньочеревна кровотеча, важка ступінь, геморагічний шок 3 ступеня, алкогольне сп`яніння. Хворому було проведено оперативне втручання.

Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, є обґрунтованою. При цьому слід зауважити, що на даному етапі провадження не можна вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування, продовження дії щодо підозрюваного обмежувальних заходів.

Сукупність наведених доказів дозволяє зробити обґрунтований висновок про нанесення тілесного ушкодження потерпілому саме підозрюваним, а діагноз, встановлений лікарем, та Правила судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року, дають підстави зробити висновок про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_1 саме за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України - термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Як вбачається з самого клопотання та наданих стороною обвинувачення матеріалів, що його обґрунтовують, зазначені обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в самому клопотанні прокурора. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання особи під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за 5 днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Клопотання про продовження строку тримання особи під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Зазначене клопотання крім відомостей, зазначених у статі 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) Виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного закінчується 10.09.2019 року, але завершити досудове розслідування в даному кримінальному провадженні до вказаної дати не виявляється можливим у зв`язку з тим, що необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, що неможливо без продовження строку тримання особи під вартою.

В обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 слідчим покладається необхідність запобігання його можливим спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити знаряддя злочину, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, довести злочинний умисел до кінця, а також неможливість закінчення досудового розслідування в строк дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Про існування ризиків, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення свідчать: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення; та обставина, що підозрюваний переховувався від органів досудового розслідування у м. Харкові, а також те, що станом на момент розгляду клопотання ніж, яким підозрюваний завдав удару потерпілому органом досудового розслідування не знайдений.

На виконання вимог ст. 199 КПК України щодо порядку продовження строку тримання особи під вартою встановлені обставини, які свідчать про те, що ризики наявні на теперішній час, а перелічені вище обставини фактично їх підтверджують та виправдовують продовження строку тримання підозрюваного під вартою.

Доводи прокурора про те, що підозрюваний може впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, за яке із застосуванням ст. 68 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Але на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного слідчим запобіжного заходу, а тому при вирішенні клопотання, крім наявності ризиків, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: вік та стан здоров`я підозрюваного, той факт, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, але в той же час неодружений, офіційно не працює, утриманців не має, зареєстрований та фактично мешкає за різними адресами, що в свою чергу свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання.

Слідчий суддя не бере до уваги посилання захисника на можливість обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, оскільки вважає, що застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків та забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, приходжу до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиків, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні. Таким чином, відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому слідчий суддя погоджується з думкою прокурора щодо необхідності продовження дії обраного підозрюваному раніше запобіжного заходу, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_1 на свободу.

Крім того, відповідно до вимог ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 КПК України, беручі до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Згідно ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців – у кримінальних провадженнях щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Зі змісту постанови керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Мишкова Я.Є. від 03.09.2019 року слідує, що був продовжений строк досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню до 3 місяців, тобто до 13.10.2019 року.

Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити підозрюваному строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, з урахуванням вимоги, передбаченої ч. 1 ст. 197 КПК України, а саме – до 13.10.2019 року.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Касенюка А.М., погоджене прокурором Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Хмелевським А.О., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто по 13.10.2019 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду.

Слідчий суддя О.П. Дьоміна