Рішення № 84084492, 04.09.2019, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 631/426/18

Провадження № 2/628/1057/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Демченко І.М.,

за участю секретаря Романової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп`янську у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за участю представника позивача Симоненка Є.О.

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 21.11.2013 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 17 764,50 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. При укладенні Генеральної угоди відповідач підтвердив свою згоду, що підписана угода разом з запропонованими Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складають укладений кредитний договір. За умовами цього договору власник картрахунку, отримав строковий кредит в сумі 17764,50 грн. на строк 24 місяці, з 21.11.2013 по 30.11.2015 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжній картці, дата останнього погашення заборгованості повинна була відбутися 20.11.2015 року. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених генеральною угодою та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, що відображено у складеному АТ КБ «ПРИВАТБАНК» розрахунку заборгованості.

За умовами п.2.1 Генеральної угоди погашення заборгованості за кредитними зобов`язаннями повинно було здійснюватися в наступному порядку: з "1" по "25" число кожного місяця відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) на погашення заборгованості за кредитом в сумі 888,94 грн., однак відповідач у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України зобов`язання за вказаним договором не виконав, оскільки не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилася станом на 02.04.2018 у розмірі 26259,87 грн., з яких: 7542,74 грн. – заборгованість за кредитом; 4594,27 грн. – заборгованість по процентам, 8145,90 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 5976,96 грн. – штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди. Крім того, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2019 провадження у справі було відкрито та справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача АТ «ПриватБанк» у судовому засіданні, проведеному у режимі відеоконференції з Вовчанським районним судом Харківської області, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові. Зазначив, що він не заперечує проти заочного розгляду справи адже відповідач двічі належним чином повідомлявся про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суду не повідомив, відзиву та клопотань не надав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзиву не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У судові засідання 21.08.2019 та 04.09.2019 ОСОБА_1 не з`явився, не повідомивши про причини, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст.ст.128, 130 ЦПК України. Відзив не подано.

Представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у судовому засідання зазначив, що він не заперечує проти заочного розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене та наявність одночасного існування умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що в анкеті-позичальника б/н від 01.04.2007 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , виявив бажання оформити на своє ім`я кредитну карту в «ПриватБанку» та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 6).

З ксерокопії Генеральної угоди від 21.11.2013 року вбачається, що між банком та відповідачем було укладено угоду про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт. Відповідно до п.2.1. «Генеральної угоди» банк надав відповідачу строковий кредит в сумі 17764,51 грн. на строк 24 місяці, тобто з 21.11.2013 по 30.11.2015 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту, сплати процентів у розмірі 1,5% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 888,94 грн. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із боргу по кредиту, процентів, а також інших витрат у відповідності до Умов та правил. Дата останнього погашення заборгованості не пізніше 30.11.2015 року (а.с. 7).

Відповідно до п.2.2. Генеральної угоди згідно ст. ст. 212, 611, 651 ЦК України при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, вказаних в даній Генаральній угоді, Умовах і правилах, більш ніж на 31 день, по зобов`язанням строк яких не наступив, сторони погодили, що строк повернення кредиту рахується 32-й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченою Позичальник сплачує банку штраф в розмірі 6276,96 грн. (а.с. 7).

Відповідно до вищезазначеної анкети позичальника та Генеральної угоди ОСОБА_1 21.11.2013 ознайомлений та згодний з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою та Тарифами банку. Зазначив, що він ознайомився з їх змістом, висловив свою згоду, що зазначена вище генеральна угода разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою та Тарифами складають кредитний договір (а.с. 7).

Положеннями п.1.1.2.5, п.1.1.2.6 Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом ПАТ КБ «ПриватБанк» від 06.03.2010 №СП-2010-256, визначено, що клієнт зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. У разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п.1.1.5.20 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій.

Згідно з розрахунком, складеним АТ КБ «Приватбанк», заборгованість ОСОБА_1 за договором від 21.11.2013 станом на 02.04.2018 утворилася у розмірі 26259,87 грн. та складається з: 7542,74 грн. – заборгованість за кредитом, 4594,27 грн. – заборгованість за відсотками; 8145,90 грн. заборгованість за пенею та комісією, 5976,96 грн. штраф відповідно до пункту 2.2. Генеральної угоди (а.с. 5).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, за положеннями статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами є обґрунтованими.

Щодо позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення заборгованості за пенею та комісією суд зазначає таке.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що одночасне застосування штрафу та пені з комісією за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення пені з комісією за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач на підставі п.2.2 Генеральної угоди застосував штраф.

Також судом встановлено, що нарахування заборгованості за пенею та комісією на прострочене тіло кредиту чітко не було обговорено Генеральною угодою укладеною між сторонами по справі. Пеня та комісія як вид неустойки була нарахована банком на підставі Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом ПАТ КБ «ПриватБанк» від 06.03.2010 №СП-2010-256.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові по справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 року.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за нарахованою пенею та комісією за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємної частини спірного договору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходиться до висновку, що витяг з Умов та правил належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), крім того, кредитор міг додати до позовної заяви витяг з умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Тому умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору ані щодо будь-яких встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, ані щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Генеральній угоді домовленості сторін про розмір пені та комісії за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов та правил не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Оскільки вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача пені та комісії у сумі 8145,90 грн. не ґрунтуються на законі, вони задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк», а саме: стягнення з відповідача на користь банку суми заборгованості за кредитом у розмірі 7542,74 грн., 4594,27 грн. – процентів та 5976,96 грн. – штрафу відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задовольняються частково, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір за платіжним дорученням від 04.04.2019 у розмірі 1762,00 грн. (а.с.1) підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 1215,42 грн.

Керуючись ст. ст.141, 263, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч. 2 ст.1050,1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", юридична адреса якого: місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість у розмірі 18113,97 грн. (вісімнадцять тисяч сто тринадцять гривень дев`яносто сім копійок), а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1215,42грн. (одна тисяча двісті п`ятнадцять гривень сорок дві копійки).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 06.09.2019.

Суддя: І.М. Демченко