Рішення № 84083428, 30.08.2019, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/791/18

Провадження № 2/616/25/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

„30” серпня 2019 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ШЕГДИ В.М.,

Справа № 616/791/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «імені Шевченка» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, причинених незаконним розірванням договору оренди землі в односторонньому порядку,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство «імені Шевченка» (далі ПСП «імені Шевченка») звернулося до суду з позовною заявою, з урахуванням уточнених позовних вимог, до ОСОБА_2 в якому просять відшкодувати збитки у вигляді упущеної вигоди, в розмірі 57 632 грн 45 к., причинених відповідачем самовільним захопленням земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 5,7520 га, що розташована на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області і знаходиться в оренді ПСП «імені Шевченка» на підставі договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2007 року, зареєстрованого у Великобурлуцькому районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» Харківської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 лютого 2009 року за № 040968900124.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 01 листопада 2007 року між приватним сільськогосподарським підприємством «імені Шевченка» Великобурлуцького району Харківської області та ОСОБА_2 , на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого Великобурлуцькою районною державною адміністрацією 29 вересня 2003 року, був укладений договір оренди земельної ділянки, площею 5,7520 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, терміном на 10 років.

Даний Договір зареєстрований у Великобурлуцькому районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» Харківської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.02.2009 року за № 040968900124, отже Договір набуває чинності з 19.02.2009 року, тобто після його державної реєстрації», а не з моменту його укладення. Термін його дії закінчується 19 лютого 2019 року.

За період дії Договору у відповідача до позивача претензій немає. Спорів між орендодавцем і орендарем по сплаті орендної плати, по суті використання земельної ділянки не виникало.

У період з 2008 року по 2016 рік ПСП «імені Шевченка» виплачувало відповідачу орендну плату за землю у натуральній формі. Відповідно до положень чинного Договору, Закону України «Про оренду землі», Земельного, Цивільного та Податкового кодексів України - Договір є обов`язковим для виконання сторонами, а позивач, тобто ПСП «імені Шевченка», є належним та правомочним користувачем орендованої земельної ділянки, оскільки ним виконуються всі умови Договору, відповідно до яких позивач регулярно і в повному обсязі сплачував орендну плату відповідачу та земельний податок до бюджету.

Даний договір відповідачем в порядку передбаченому чинним законодавством України не оскаржувався. Отже, строк дії договору оренди не закінчився, він є чинним, підстави для розірвання Договору та витребування землі відсутні.

У квітні 2018 року відповідач в односторонньому порядку, без повідомлення позивача самовільно зайняв земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 5,7520 га, що знаходиться на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області і користується нею по теперішній час.

Самовільним захватом вищевказаної земельної ділянки відповідач, порушив діючий чинний Договір оренди земельної ділянки і тим самим порушив права позивача-орендаря, тобто ПСП імені Шевченка, в оренді якого знаходилась вищевказана земельна ділянка та чинне законодавство України.

Збитками вважаються фактичні втрати, яких позивач - орендар зазнав у зв`язку з невиконаним або неналежним виконаним умов Договору відповідачем - орендодавцем, а також витрати, які позивач - орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які позивач - орендар міг би реально отримати в разі належного виконання відповідачем умов Договору.

Представник позивача зазначає, що згідно з планом дотримання сівозмін позивач, зібравши у 2017 році з орендованої ділянки урожай озимої пшениці, планував у 2018 році засіяти зазначену земельну ділянку, площею 5,7520 га соняшником і зібрати із одного гектара землі 22 центнери, що становить 2 200 кілограмів насіння соняшнику, а з усієї земельної ділянки 12 650 кг. соняшнику. Враховуючи, що за 2015 - 2017 роки реалізаційна ціна соняшнику становила 10 000 грн 00 к. за одну тону, то ціна 12 650 кг насіння становить 126 500 грн 00 к.

Також, враховуючи затрати на вирощування соняшнику та затрати на його збут, чистий дохід від реалізації насіння соняшнику становить 57 632 грн 45 к. Отже, внаслідок невиконання відповідачем умов, визначених Договором, позивачу причинені збитки на суму 57 632 грн 45 к. На підставі викладеного позивач ПСП «імені Шевченка» звернулось до суду та просить захистити права підприємства шляхом задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача ОСОБА_3 , який діє на підставі ордеру серія ХВ № 000095, не погодившись із позовом подали відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, вважає зазначені вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено Договір оренди землі від 01.11.2007 року, згідно умов якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування строком на 10 років земельну ділянку, площею 5,752 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що був зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 040968900126 від 19.02.2009 року. Таким чином, строк дії договору оренди закінчується 19.02.2019 року, однак не зважаючи на вказане відповідач нібито у квітні 2018 року самовільно розірвав вказаний договір оренди в односторонньому порядку, в порушення приписів ст.ст. 526, 651, 623 ЦК України, чим завдав позивачеві збитків у розмірі 57 632 грн 45 к.

Відповідач не погоджується з даним висновком та правовою позицією позивача, посилаючись на ст.76 та приписів частини 1 ст.81 ЦПК України.

В зв`язку з викладеним, відповідач зазначає, що обставини викладені в позовній заяві не відповідають дійсності, а вищевказаний договір оренди земельної ділянки від 01.11.2007 року є чинним. Договір не розривався відповідачем в односторонньому порядку.

Відповідач зазначає, що врахував приписи частини 1 та 5 ст.6 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно частини 5 ст.12 Закону відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

В зв`язку з викладеним, відповідач вважає за необхідне зазначити, що станом на день розгляду справи у суді, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про спірну земельну ділянку, а тим більше - про укладання будь-якого іншого договору оренди з третіми особами. Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 19.11.2018 року за ПСП «імені Шевченка» зареєстровано право оренди землі за спірною земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1 .

Відповідач вважає, що викладене повністю спростовує доводи позивача про одностороннє розірвання відповідачем Договору оренди землі від 01.11.2007 року, оскільки вказаний договір є чинним, що підтверджується відомостями Державного земельного кадастру.

Надана позивачем довідка від 19.04.2018 року за підписом дільничного офіцера поліції СППП Великобурлуцького ВП Вовчанського відділу поліції ГУНП в Харківській області, майора поліції Пономар В.О. не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 78-79 ППК України та не може підтверджувати факт розірвання в односторонньому порядку відповідачем договору оренди землі.

Окрім того, відповідач зазначає, що для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідно встановити протиправність поведінки відповідача, наявність збитків та їх розмір, причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками, а також його вину.

За викладеного представник відповідача вважає, що позовні вимоги ПСП «імені Шевченка» є необґрунтованими, позивачем не було доведено завдання шкоди (збитків) внаслідок дій відповідача, що унеможливлює задоволення позовних вимог у повному обсязі

Представник позивача до суду не з`явився, надав на адресу суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, зазначивши, що наполягає на задоволенні позовних вимог(а.с.102,109).

Відповідач та представник відповідача в судове засідання також не з`явились, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судові повістки отримано завчасно (а.с.115-116), на адресу суду надали заяву про розгляд справи без їх участі (а.с.111).

Відповідно до ухвали судді Великобурлуцького районного суду Харківської області від 11 березня 2019 року прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче засідання (а.с.65-67).

Відповідно до ухвали Великобурлуцького районного суду Харківської області від 06 травня 2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.97-98).

Дослідивши матеріалам справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд прийшов до наступного.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, відповідно до положень ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1 ст.27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди землі) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, а згідно зі ст.18 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

За змістом ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 29 вересня 2003 року є власником земельної ділянки, площею 5,7520 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка має цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області (а.с.17).

01 листопада 2007 року між ПСП «імені Шевченка» в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір оренди належної відповідачу земельної ділянки, який зареєстрований у Великобурлуцькому районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» Харківської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.02.2009 року за № 040968900124 (а.с.14-15).

Того ж дня сторонами був підписаний акт про передачу і прийом земельної ділянки (а.с.16)

Відповідно до пунктів 1, 2, 8 вказаного договору, відповідач передав в оренду позивачу строком на 10 років належну йому на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 5,7520 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

Як встановлено судом термін дії Договору закінчився 19 лютого 2019 року.

Позивач стверджує, що протягом 2008 року - 2016 роки ПСП «імені Шевченка» виплачувало відповідачу орендну плату за землю у натуральній формі. Відповідач у відзиві на позов дану обставину не оспорював.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов де допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Згідно з ст.25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

З наявних у матеріалах справах документів судом встановлено, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від Договору оренди землі та у 2018 році самостійно почав використовувати земельну ділянку.

Сторони не заперечували, що умови договору виконувалися ними протягом 2008-2016 років. Однак, відповідач заперечує щодо твердження позивача про те, що він самовільно у квітні 2018 року розірвав вказаний договір оренди в односторонньому порядку, оскільки станом на 19 листопада 2018 року саме за ПСП «імені Шевченка» зареєстровано право оренди землі за спірною земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1 . В якості доказів на спростування доводів позивача представником відповідача надано інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку сформовану 19 листопада 2018 року відповідно до якої право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 5,752 га, розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, яка належить ОСОБА_2 зареєстровано за ПСП «імені Шевченка» (а.с.514).

Однак, як убачається з довідки про результати розгляду повідомлення ОСОБА_5 ЖЄО № 473 від 10.04.2018 р., складеної дільничним офіцером поліції СППП Великобурлуцького відділення поліції Вовчанського відділу поліції ГУНП в Харківській області, 10 квітня 2018 року близько 13 год. 31 хв. до Великобурлуцького відділення зі служби «102» надійшло повідомлення ОСОБА_5 про те, що 10.04.2018 року близько 13 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_1 на земельних ділянках, які належать заявнику працює незаконна техніка. В ході перевірки матеріалу до ВП надійшла заява ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 порушує договірні відносини між ПСП «імені Шевченка» та ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та незаконно здійснив обробку земельних ділянок. 10 квітня 2018 року при об`їзді земельних ділянок заявник помітив, що земельні ділянки, які належать ОСОБА_2 , ОСОБА_7 боронує трактор, який належить ФН «Гниличанська Нива», про що він відразу повідомив поліцію. Із вказаного листа витікає, що в даній події не вбачається ознаки кримінального та адміністративного правопорушення, але в даній події вбачаються ознаки цивільно – правових відносин, в зв`язку з чим ОСОБА_5 необхідно звернутись до суду з заявою для вирішення питання по суті. (а.с.20). Після розгляду повідомлення ОСОБА_5 , останньому на його адресу було направлено повідомлення про розгляд його заяви з роз`ясненнями права звернутись до районного суду з заявою в порядку цивільного судочинства (а.с.19)

З письмових пояснень, наданих ОСОБА_6 при розгляді матеріалів за заявою ОСОБА_5 від 10 квітня 2018 року вбачається, що він являється керівником ФГ «Гниличанська Нива». 10 квітня 2018 року він знаходився на своєму робочого місці, де до нього звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , які попросили надати техніку на обробку їх земельних ділянок, при цьому показали договори оренди земельних ділянок між ними та ПСП «імені Шевченка» термін яких скінчися, на що ОСОБА_8 погодився, після чого в присутності ОСОБА_2 трактор здійснив боронування земельних ділянок, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с.21).

ОСОБА_2 в своїх письмових поясненнях від 10 квітня 2019 року наданих начальнику Великобурлуцького ВП Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області зазначив, що він та його дружина ОСОБА_7 мають земельні ділянки, відносно яких 01 листопада 2007 року вони вклали договори оренди з ПСП «імені Шевченка» в особі ОСОБА_5 терміном на 10 років. В серпні 2017 року він та дружина повідомили керівництво ПСП «імені Шевченка», що по закінченню дії договору, який закінчується 01 листопада 2017 року вони будуть самостійно обробляти своє земельні ділянки. Також пояснив, що оскільки своєї техніки він не має то 10 квітня 2018 року він та його дружина звернулись до ОСОБА_6 , щоб останній надав допомогу боронуванні їх земельних ділянок, після було здійснено боронування земельних ділянок (а.с.22).

Відтак, при проведенні працівниками поліції первинної перевірки по заяві керівника ПСП «імені Шевченка» ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_2 10.04.2018 р. особисто надав пояснення, що він дійсно 10 квітня 2018 року за допомогою техніки, яку попросив у ОСОБА_6 , здійснив обробіток належної йому земельної ділянки, тим самим самовільно зайнявши земельну ділянку, яка на той час перебувала в оренді ПСП «імені Шевченка», відповідно до договору землі від 01 листопада 2007 року, державна реєстрація якого відбулась 19 лютого 2009 року, а отже Договір оренди землі, укладений між ПСП «імені Шевченка» та ОСОБА_2 на той час був дійсний та не припинений в порядку, передбаченим ст.37 вказаного договору.

Статтею 28 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. При цьому збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору (упущена вигода).

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо такі порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

За планом структури посівних площ по ПСП «імені Шевченка» на 2018 рік підприємством планувалось засіяти 350 га соняшнику та зібрати урожай (а.с.18).

Відповідно до довідки, виданої приватним сільськогосподарським підприємством ПСП «імені Шевченка» середня урожайність соняшнику за 2015-2017 роки склала 22 центнери з 1 гектара. Реалізаційна ціна соняшнику за 2017 рік склала 10 159 грн за 1 тонну, а в 2018 році ціна реалізації склала 10 000 грн 00 к. (а.с.24).

Відповідно до розрахунку заподіяної шкоди внаслідок одностороннього розірвання договору оренди укладеного 01 листопада 2017 року та зареєстрованого Великобурлуцьким відділом Харківської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 19 лютого 2009 року за № 0040968900124 земельної ділянки сільськогосподарського призначення 5,7520 га в 2018 році орендодавцем ОСОБА_2 , затрати на вирощування соняшника складають: 5,7520 га х 11 572 грн 80 к. = 66 566 грн 75 к. При плановій урожайності соняшнику було б отримано 12 650 тонн (5,7520 га х 22). Виручка від реалізації соняшнику складає 126 500 грн. затрати на збут соняшника складають 2 300 грн 80 к. (400 х 5,7520 га). Чистий прибуток від реалізації соняшника складає 57 632 грн 45 к. (126 500 грн – 66 566 грн 75к. – 2 300 грн 80 к.). До розрахунку також додано розшифровку затрат на підтвердження зазначеного розрахунку (а.с.25-26).

Для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідно встановити протиправність поведінки відповідача, наявність збитків та їх розмір, причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками, а також його вину.

Відповідачем та представником відповідача не надано доказів, які б відповідно до вимог ст.ст.77-81 ЦПК України свідчили б про безпідставність вимог позивача та не надано доказів, які б спростовували докази, надані позивачем. Хоч відповідач у відзиві стверджував, що він не порушував умов договору та заперечував факт самовільного зайняття земельної ділянки, однак доводи ОСОБА_2 спростовуються наявними у матеріалах справи його письмових пояснень про самостійний обробіток належної йому земельної ділянки, яка перебувавала в оренді позивача у квітні 2018 року, а також письмових поясненнях ОСОБА_6 , які надавались вказаними особами на адресу працівників поліції, в ході проведення перевірки за заявою керівника ПСП «імені Шевченка». Працівниками поліції було встановлено, що договір на момент розгляду заяви, а саме: станом на 10 квітня 2018 року, був чинний, термін його дії мав сплинути в лютому 2019 року, однак земельну ділянку самостійно вирішив обробляти відповідач. Ці обставини встановлені і судом при розгляді даної справи.

На підставі ст.22 ЦК України, ст.28 Закону України «Про оренду землі», вимог ст.156 ЗК України та відповідно до розрахунку упущеної вигоди, зробленої ПСП «імені Шевченка», згідно статистичних даних про отриманий ПСП «імені Шевченка» урожай соняшника у 2015-2017 роках, з урахуванням ринкових цін на соняшник та затверджених норм витрат матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для обробки земельної ділянки та оскільки відповідач ОСОБА_2 у квітні 2018 році, в той час коли ще не сплинув термін договору оренди земельної ділянки між сторонами, порушуючи діюче законодавство, протиправно почав господарювати на земельній ділянці, яка знаходилась в оренді позивача, орендар - ПСП «Імені Шевченка» в 2018 році не отримало очікуваний доход з цієї земельної ділянки, розмір якого згідно з розрахунком складає 57 632 грн 45 к., а тому суд на підставі наданих сторонами доказів вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі. Суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ПСП «імені Шевченка» 57 632 грн 45 к. у рахунок відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, районний суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов приватного сільськогосподарського підприємства «імені Шевченка» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, причинених незаконним розірванням договору оренди землі в односторонньому порядку – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного сільськогосподарського підприємства «імені Шевченка» юридична адреса: індекс 62609, с. Гнилиця, Великобурлуцький район, Харківська область, р/р НОМЕР_3 в ХОД «Райффайзен банк», МФО 350589, код 05270649 57 632 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять дві) грн 45 к. у рахунок відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного сільськогосподарського підприємства «імені Шевченка» 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 к. у рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Приватне сільськогосподарське підприємство «Імені Шевченка», місцезнаходження: 62609, с. Гнилиця, Великобурлуцький район, Харківська область, р/р НОМЕР_3 в ХОД «Райффайзен банк», МФО 350589, код 05270649.

Представник позивача: ОСОБА_9 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Гнилиця, Великобурлуцький район, Харківська область, паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Великобурлуцьким РВ УМВС України в Харківській області 05 січня 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Головуючий – Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ