Ухвала суду № 84082760, 05.09.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13046/19

У Х В А Л А

05 вересня 2019 року

Суддя Рівненського міського суду Харечко С.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Рівненського нотаріального міського округу Рівненської області Бенецька Руслани Богданівни про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Рівненського міського суду із позовом до приватного нотаріуса Рівненського нотаріального міського округу Рівненської області Бенецька Руслани Богданівни про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації права власності

04 вересня 2019 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо перепланування та знесення (знищення) стосовно нерухомого майна: нежитлового приміщення, площею 302,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 1707609056101).

05 вересня 2019 року заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що з серпня 2019 року теперішній власник - ОСОБА_2 незаконними методами намагається позбутися орендарів, що використовують дані нежитлові приміщення відповідно до чинних договорів оренди. На сьогоднішній день, усі орендарі не мають можливості потрапити до приміщення, не мають доступу до майна. Від орендарів її стало відомо, що ОСОБА_2 пояснює свої дії тим, що нежитлові приміщення вона має намір зносити, оскільки замість них планується масштабне будівництво. З приводу даних неправомірних дій неодноразово викликалась поліція. Вказує, що знищення об`єкту нерухомості, що є предметом спору до вирішення справи по суті унеможливить виконання рішення справи по суті, оскільки навіть якщо буде скасовано реєстрацію права власності, Зазначає, що вона фактично стане власником повітря, а тому просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що розгляд заяви відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Судом встановлено, що нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 а належить ОСОБА_2 .

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що предметом зазначеного вище позову є дане нежитлове приміщення.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Як убачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, в заяві про забезпечення позову не наведено жодного доводу стосовно того, як невжиття в даному випадку визначеного позивачем заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за його вимогами.

Крім того, суд враховує ту обставину, що вказане нежитлове примішення знаходиться у власності третьої особи, а відповідно до норм ст. 321 ЦПК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що згідно ухвали Рівненського міського суду від 02.07.2019 року на дане нежитлове приміщення накладено заборону на вчинення дій по відчуженню нерухомого майна – нежитлового приміщення, площею 302,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1707609056101). В задоволенні інших вимог заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 суд відмовив.

Таким чином, оскільки подана заява не є підставною для забезпечення позову та відсутні факти, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Рівненського нотаріального міського округу Рівненської області Бенецька Руслани Богданівни про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації права власності – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Харечко С.П.