Ухвала суду № 84082666, 27.08.2019, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 662/744/17

Провадження № 1-кп/653/92/19

У Х В А Л А

іменем України

27 серпня 2019 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Волвенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ матеріали кримінального провадження № 12016230220000744 від 11 листопада 2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Громівка, Новотроїцького району, Херсонської області, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, малолітніх дітей на утриманні не маючого, не одруженого, раніше судимого:

- 05 грудня 2012 року Новотроїцьким районним судом Херсонської області за ст. 185 ч.2, ст. 70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 06 квітня 2015 року Новотроїцьким районним судом Херсонської області за ст. 125 ч.1 КК України до 200 годин громадських робіт;

- 11 листопада 2015 року Новотроїцьким районним судом Херсонської області за ст. 389 ч.2 КК України до 3 місяців 10 днів арешту, -

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1, ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю прокурора Чорної А.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Гринечка С.Б.

ВСТАНОВИВ:

Вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2019 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України та призначене покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

За ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_1 виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні цих кримінальних правопорушень.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 категорично заперечив факти щодо незаконного виготовлення вогнепальної зброї, а також того що він зберігав та придбав вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухову речовину. Пояснив, що в той день він перебував в с. Сергіївка, приїхали працівники та запитали, чи є в нього паспорт, він відповів, що є, вони його забрали та привезли додому. Вже вдома вони показали йому ухвалу про обшук та почали його проводити. Був присутній оперуповноважений Дмитров, слідчий Кайбуллаєва. Провели обшук в літній кухні знайшли патрони, самопал та порох. Знайдені речі йому не належать та він ніколи їх не зберігав. Оперуповноважений Дмитров, слідчий Кайбуллаєва здійснювали на нього психологічний тиск, щоб він взяв на себе провину по виготовленню та зберіганню цих речей. Потім ОСОБА_2 завів його до начальника поліції Леони, який йому сказав, що якщо він не візьме на себе вину, то на нього повішають ще декілька крадіжок. Його запугали та він узяв на себе вину. При чому, він потім спілкувався зі своїм двоюрідним братом, який живе у нього вдома, який розповів , що за день до цих подій до них додому приїжджали працівники поліції. Заходили в будинок та в літню кухню. У оперуповноваженого Дмитрова у руках був пакет, а коли вже виходили з будинку, пакету в руках не було. Вважає, що патрони, самопал та порох йому підкинули працівники поліції.

В зв`язку з чим, написав заяву про скоєння злочину працівниками поліції відносно нього та просить провести перевірку вищевказаних фактів.

Захисник обвинуваченого - адвокат Гринечко С.Б. підтримав заяву свого підзахисного, просить направити заяву до ДБР, розташованого в м. Мелітополь для проведення відповідної перевірки.

Прокурор проти задоволення клопотання підозрюваного не заперечував.

Заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 КПК України, під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність. Відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України, підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Статтею 18 КПК України передбачено, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Частиною 6 статті 206 КПК України передбачено, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та, зокрема, доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Положеннями ч. 4 ст. 216 КПК України визначено категорію кримінальних проваджень, які віднесені до підслідності державного бюро розслідувань, зокрема, щодо злочинів вчинених працівником правоохоронного органу. Пунктом 1 Розділу Х «Прикінцеві положення» КПК України встановлено, зокрема, що ч. 4 ст. 216 КПК України вводиться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п`яти років з дня набрання чинності цим Кодексом. 8 листопада 2017 року слідчі органів прокуратури втратили повноваження щодо здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, прийняти до виконання ухвалу суду та провести дослідження та перевірку фактів застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 під час проведення досудового розслідування кримінального провадження недозволених методів слідства, встановлення осіб, які, зі слів обвинуваченого, вчиняли на нього психологічний вплив.

Під час виконання даного доручення в порядку ст. 214 КПК України, внести відомості до ЄРДР за заявою обвинуваченого ОСОБА_1 , детально перевірити викладені ним доводи, допитавши останнього, працівників Новотроїцького ВП Генічеського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, інших осіб (ймовірних свідків) по обставинам, повідомленим обвинуваченим, зібрати письмові докази, які необхідні для з`ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу кримінального правопорушення та прийняти процесуальне рішення, копію якої з матеріалами направити до Генічеського районного суду Херсонської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 206, 216, 333 КПК України, п. 1 Розділу Х «Прикінцеві положення» КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі провести перевірку заяви обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування до нього недозволених методів ведення досудового слідства працівниками Новотроїцького ВП Генічеського ВП ГУНП в Херсонській області, за наслідками якої прийняти відповідне процесуальне рішення.

Копію матеріалів перевірки та прийняте процесуальне рішення направити до Генічеського районного суду Херсонської області.

Копію ухвали, заяви, направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова