Ухвала суду № 84082251, 06.09.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.09.2019 Справа №607/419/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання Хамелко О.Ю.,

головного державного виконавця Конопада Мар`яни Іванівни , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі подання головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Конопади Мар`яни Ігорівни про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Конопада М.І. 04 вересня 2019 року звернулася до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , яке знаходиться по АДРЕСА_1 .

Подання обґрунтовує тим, що на виконанні у Тернопільському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області знаходиться виконавче провадження АСВП №54025078 з примусового виконання виконавчого листа по справі №607/419/16-ц виданого 22 травня 2017 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 82543,28 гривень – три проценти річних за користування чужими коштами та 825,43 гривень судових витрат; заборгованості за договором позики 20000 доларів США від 24.12.2013 року, який оформлено розпискою, 507136 гривень заборгованість за договором позики, який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Мастенко Н.П. 24.12.2013 року за реєстром №4239 та 14469 гривень судового збору. 26 травня 2017 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника, оголошення заборони на його відчуження. В ході виконання виконавчого листа державним виконавцем встановлено, що боржнику належить на праві власності 1/2 частина домоволодіння загальною площею 77,5 кв.м., що по АДРЕСА_1 ; земельна ділянка загальною площею 0,0433 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, к/н № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 0,1103 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, земельна ділянка, загальною площею 0,1103 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд к/н № НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться в іпотеці у стягувача ОСОБА_2 21 червня 2017 року державним виконавцем проведено опис та арешт рухомого майна боржника. Державним виконавцем проведено визначення вартості описаного та арештованого майна, яке становить 78650 гривень. 21 червня 2017 року державним виконавцем проведено опис та арешт земельної ділянки площею 1103 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер № НОМЕР_2 . Згідно експертного висновку вартість даної земельної ділянки становить 179720 гривень. Згідно протоколу №337568 від 08.06.2018 року торги по реалізації даної земельної ділянки не відбулись, у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів. 13 червня 2018 року від стягувача надійшла заява про бажання придбати предмет іпотеки. Згідно акту державного виконавця Гурському О.М. передано предмет іпотеки. Від реалізації рухомого та нерухомого майна утримана частина боргу, однак не стягненим залишилось 621300,68 гривень. Із відповідей з реєстраційних установ встановлено, що за боржником ОСОБА_3 належить на праві власності 1/2 частина домоволодіння загальною площею 77,5 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 ; земельна ділянка загальною площею 0,0433 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, к/н № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 25 вересня 2018 року державним виконавцем проведено опис та арешт майна боржника, вартість якого становить 28450 гривень. Вказане майно запропоноване стягувачеві в рахунок погашення заборгованості. Виходами державного виконавця за місцем виконання, а саме по АДРЕСА_1 встановлено, що боржник на місце проведення виконавчих дій не з`явився, у зв`язку з чим проведення виконавчих дій не здійснено, про що складено акти державного виконавця. Посилаючись на наведене та невиконання рішення суду просять подання задовольнити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

В судовому засіданні головний державний виконавець Конопада М.І. подання підтримала, з підстав викладених у ньому.

Судом установлено:

22 травня 2017 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист №607/419/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 82543,28 гривень – три проценти річних за користування чужими коштами та 825,43 гривень судових витрат; заборгованості за договором позики 20000 доларів США від 24 грудня 2013 року, який оформлено розпискою, 507136 грн. заборгованість за договором позики, який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Мастенко Н.П. 24.12.2013 року за реєстром №4239 та 14469 грн. судового збору.

26 травня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

26 травня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

09 серпня 2017 року державним виконавцем складено акт визначення вартості майна.

25 вересня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

22 жовтня 2018 року державним виконавцем винесено акт по передачу майна стягувачу ОСОБА_2 у рахунок погашення боргу на суму 10200 гривень.

Решту заборгованість боржник у добровільному порядку не погашає.

02 листопада 2018 року, 18 березня 2019 року, 26 березня 2019 року державним виконавцем надіслано виклики боржнику з вимогою з`явитись на адресу за місцем виконання рішення суду по вул. АДРЕСА_1 , 5 в с АДРЕСА_2 Плотича Тернопільського району, з метою опису та арешту майна.

Як вбачається з актів державного виконавця від 25 вересня 2018 року, від 26 жовтня 2018 року, від 08 листопада 2018 року, від 26 березня 2019 року, від 04 квітня 2019 року, 27 серпня 2019 року виходами державного виконавця за адресою по АДРЕСА_1 , перевірити майновий стан боржника не виявилось можливим, оскільки двері були зачинені.

Суд, розглянувши подання, вивчивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, заслухавши пояснення державного виконавця, вважає, що подання не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

В силу вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про припинення виконавчого провадження, повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до вимог ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Із матеріалів подання встановлено, що державний виконавець просить надати дозвіл на примусове проникнення у будинок за АДРЕСА_1 з метою опису та арешту майна боржника ОСОБА_1 .

Разом з тим, згідно як убачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 березня 2019 року, право власності на 1/2 частину будинок за АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 .

Згідно відповіді Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області за №1756/14-01-09.3 від 02 травня 2019 року наданої на запит державного виконавця, відомості про шлюб та зміну імені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділі актових записів відсутні. Перевірку наявності актових записів про зміну імені проведено по первинних та поновлених актових записах за період з 01 січня 2012 року по теперішній час.

Відповідно до відповіді Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації №8995 від 27 лютого 2019 року, за матеріалами бюро станом на 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 в Тернопільському районі Тернопільської області в бюро не проведена.

17 травня 2019 року Плотицьким старостатом Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на запит державного виконавця надано відповідь за №36, згідно якої повідомлено, що по АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований.

В матеріалах справи відсутні та державним виконавцем не встановлено доказів на підтвердження факту проживання та реєстрації боржника ОСОБА_1 за даною адресою.

Доводи державного виконавця про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та є однією і тією ж особою не підтверджені жодними належними та достовірними доказами.

Крім того, в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про власника іншої 1/2 частини спірного житлового будинку АДРЕСА_1 та чи перебувають у даному приміщенні майно та кошти боржника.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту умисного створення перешкод з боку ОСОБА_1 для проведення виконавчих дій або ухилення від виконання рішення суду державним виконавцем суду не представлено.

Відтак, судом не встановлено підстав для проникнення до зазначеного житла.

Крім цього, судом, взято до уваги конституційне право особи, закріплене ст. 30 Конституції України, згідно якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

При цьому, питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Таким чином, при вирішенні подання про надання дозволу на примусове проникнення до володіння боржника суд має переконатися, що боржник злісно та свідомо перешкоджає державному виконавцю у вчиненні виконавчих дій з метою опису та арешту майна, чим порушує права стягувача.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду із вказаним поданням, суб`єктом здійснення виконання рішення суду залишились не з`ясованими причини непогашення боржником заборгованості, оскільки вони можуть бути як суб`єктивного характеру, коли боржник свідомо ухиляється від виконання, маючи змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин, так і об`єктивними, як то внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби, тощо.

Суд бере до уваги те, що примусове проникнення до житла людини є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки пов`язане з обмеженням конституційного права людини на недоторканість житла чи іншого володіння.

При вирішенні подання про надання дозволу на примусове проникнення до володіння боржника суд має переконатися, що боржник перешкоджає виконанню рішення суду, що унеможливлює його примусове виконання, чим порушує права стягувача.

В матеріалах справи відсутні належні докази того, що боржник ОСОБА_1 перешкоджала вільному доступу державного виконавця до житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Наведені обставини не дають можливості встановити доцільності та необхідності примусового проникнення у спірне житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 а тому у задоволенні подання головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про примусове проникнення житла слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 259, 260, 261, 269, 352-356, 439 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Конопади Мар`яни Ігорівни про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного тексту ухвали суду – 06 вересня 2019 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка