Ухвала суду № 84082105, 29.08.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2019 Справа №607/9747/16-к

Провадження №1-в/607/215/2019

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Пушкар С.М.

прокурора Соболь О.М.

представника ТМРВ

з питань пробації Королішин О.В.

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання у виді виправних робіт:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого: 24 квітня 2017 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 125, ст. 128 КК України до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, -

В С Т А Н О В И В :

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання у виді виправних робіт.

В судовому засіданні засуджений клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник ТМРВ з питань пробації та прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання засудженого не заперечили.

Заслухавши думку представника ТМРВ з питань пробації, прокурора, засудженого, дослідивши клопотання та надані матеріали, суд вважає, що воно підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2017 року, який залишений без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 30 серпня 2017 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 125, ст. 128 КК України, відповідно до вимог ст. 70 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Ухвалою Рівненського районного суду Ріненської області від 14 грудня 2018 року, засудженому ОСОБА_1 замінено не відбуту частину покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік 1 (один) місяць 7 (сім) днів, призначеного вироком Тернопільської області від 24 квітня 2017 року на більш м`яке покарання у виді виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави. Ухвала набрала законної сили 21 грудня 2018 року.

З довідки про звільнення серії РІВ № 09183, що видана громадянину ОСОБА_1 , вбачається, що останній звільнений з Державної установи «Городоцький виправний центр (№ 131)» 22 грудня 2018 року на підставі ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 14 грудня 2018 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно із ч.1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, передбачених законом.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 2 ч. 1 ст. 537 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 КК України, до осіб, яким покарання замінене більш м`яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими статтею 81 цього Кодексу.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин (п.1 ч.3 ст. 81 КК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким щодо засудженого, покарання якому було пом`якшено згідно з актом амністії, помилування або за рішенням суду, фактично відбута частина покарання повинна обчислюватись виходячи з покарання, встановленого актом амністії, помилування або рішенням суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 43 КВК України, строк покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з його заробітку провадилося відрахування. Число днів, відпрацьованих засудженим, має бути не менше числа робочих днів, які припадають на кожний місяць встановленого судом строку покарання. Якщо засуджений не відпрацював зазначену кількість днів і відсутні підстави, встановлені цим Кодексом для заліку невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування покарання триває до повного відпрацювання засудженим призначеної кількості робочих днів. Початком строку відбування покарання вважається день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку засудженого.

У строк відбування покарання зараховується час, протягом якого засуджений не працював з поважних причин і за ним відповідно до закону зберігалася заробітна плата, а також час, коли засудженому не надавалася робота на підприємстві, в установі, організації, та час, протягом якого засуджений перебував на обліку в державній службі зайнятості і йому було надано статус безробітного.

Відповідно до облікової картки № НОМЕР_1 засудженого до покарання у виді виправних робіт – ОСОБА_1 , відрахування із заробітку засудженого розпочато з 11 січня 2019 року, а від-так, з зазначеної дати у відповідності до ч. 1 ст. 43 КВК України розпочався строк відбування покарання у виді виправних робіт засудженим ОСОБА_1

Судом не встановлено підстав, передбачених КВК України, для не зарахування ОСОБА_1 будь-якого часу протягом періоду відбування засудженим виправних робіт, а саме – з 11 січня 2019 року, у строк відбування покарання.

Таким чином, встановлено, що строк відбутого ОСОБА_1 покарання у виді виправних робіт станом на день розгляду клопотання засудженого становить 7 місяців 18 днів, а не відбутим залишається – 5 місяців 19 днів.

Як вбачається з характеристики № 21 від 29 серпня 2019 року, виданої Тернопільським обласним центром комплексної реабілітації осіб з інвалідністю, ОСОБА_1 працює на посаді водія транспортних засобів з 02 січня 2019 року. За час роботи жодної скарги від працівників та відвідувачів центру не надходило. Проявив себе дисциплінованим та відповідальним водієм. Неухильно дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку та старанно виконує свої посадові обов`язки. У порушенні техніки безпеки помічений не був. За період роботи дисциплінарні стягнення не застосовувалися.

Таким чином, судом встановлено, що за час відбування покарання ОСОБА_1 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, нового злочину не вчинив, до адміністративної відповідальності не притягувався, працював, з його заробітку здійснювались відповідні відрахування, за місцем роботи характеризується позитивно.

Виходячи з вищевказаного, а також з того, що ОСОБА_1 , будучи засудженим за злочини невеликої тяжкості, відбув станом на день розгляду його клопотання в суді більше половини строку покарання у виді виправних робіт, призначеного судом, суд приходить до висновку про доцільність умовно-дострокового звільнення ОСОБА_1 від подальшого відбування покарання у виді виправних робіт, оскільки на момент звернення до суду з клопотанням мету покарання досягнуто, засуджений виправився і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.

Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання у виді виправних робіт – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 умовно-достроково від подальшого відбування покарання у виді виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави на не відбутий строк 5 місяців 19 днів.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін