Рішення № 84079436, 16.08.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1227/16-ц

Провадження № 2/487/13/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2019 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Кузьменко В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Рафальської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи – приватні нотаріуси Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Пехлак Оксана Володимирівна, ОСОБА_3 ) про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

09.03.2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 , складений на користь ОСОБА_2 та посвідчений 08.05.2015 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Тищенко О.О.; стягнути судові витрати.

Свої вимоги мотивувала тим, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 був її братом, хворів на віковий склероз, мав порушення мозкового кровообігу, зловживав спиртними напоями, в наслідок чого за ним спостерігалось невірне сприйняття поточних подій та психічні розлади. Крім цього він втратив зір та не міг ні читати, ні писати. Догляд за ним у вільний від роботи час надавали вона та її донька ОСОБА_5 Після смерті брата вона звернулась до нотаріальної контори за прийняттям спадщини та дізналась, що 8 травня 2015 року брат склав заповіт на користь ОСОБА_2 , який ні родичем ні добре знайомим йому не був. Посилаючись на те, що стан здоров`я спадкодавця не дозволяв йому особисто підписати заповіт, а заповіт посвідчено без участі свідків, отже – з порушенням вимог статті 203 ЦК України, просила визнати заповіт недійсним.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва Карташевої Т.А. відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 13 годину 6 квітня 2016 року.

Ухвалою цього ж судді від 30 листопада 2016 року у справі призначено комплексну судову медико-психіатричну експертизу. Провадження у справі зупинено.

19 січня 2018 року КУ «ООБ СМЕ» повернуто справу до суду для доручення до її матеріалів амбулаторної карти підекспертного.

16 лютого 2018 року за розпорядженням керівника апарату Заводського районного суду м. Миколаєва, у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Карташевої Т. ОСОБА_6 ., проведено повторний автоматизований розподіл справи. Головуючим суддею визначено Нікітіна Д.Г.

Ухвалою від 19 лютого 2018 року суддя Нікітін Д.Г. прийняв справу до свого провадження.

30 січня 2019 року, у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді ОСОБА_7 , за розпорядженням керівника апарату Заводського районного суду, проведено повторний автоматизований розподіл справи. Головуючим у справі визначено суддю Кузьменко В.В.

Ухвалою судді Заводського районного суду від 31 січня 2019 року суддею ОСОБА_8 прийнято справу до свого провадження. На 10 годину 28 лютого 2019 року призначено підготовче судове засідання.

28 лютого 2019 року підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 9 годину 5 квітня 2019 року.

У судове засідання позивачка не з`явилась, надала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою її адвоката, проте будь-яких доказів цього не надала.

Відповідач ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги не визнає. У поданих раніше запереченнях (а.с. 37-42) зазначав, що тривалий час доглядав та допомагав по господарству ОСОБА_4 та його дружині, після смерті дружини підтримував його, допомагав у її похованні та у встановленні пам`ятника. Заповіт ОСОБА_4 підписано особисто так як він придбав для нього окуляри в яких той став бачити. Ні позивачка ні її донька допомоги ОСОБА_4 не надавали. У грудні 2014 року позивачка і ОСОБА_9 скористались його, відповідача, нетривалою відсутністю та умовили ОСОБА_4 скласти заповіт на їх користь. Необхідності у присутності свідків при укладенні цього заповіту не було, так як вади зору не перешкодили спадкодавцю особисто прочитати і підписати заповіт. Після цього ОСОБА_4 скаржився на те, що його примусили до складання цього заповіту, не пам`ятав у якого нотаріуса він це робив, тому склав новий заповіт на його, відповідача, користь. На підставі цього ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Треті особи у судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. У наданих запереченнях приватний нотаріус Тищенко О.О. зазначала, що посвідчений нею 8 травня 2015 року заповіт від імені ОСОБА_4 відповідає нормам чинного законодавства, оскільки при спілкуванні вона пересвідчилась у тому, що волевиявлення спадкодавця є вільним та відповідає його внутрішній волі, що він розуміє значення та умови правочину, його наслідки та може керувати своїми діями. Текст заповіту надруковано спеціально великим шрифтом, ОСОБА_4 мав при собі окуляри, в її присутності вголос прочитав заповіт, власноручно підписав його та додав текст «заповіт прочитано мною вголос і підписано особисто». А.с.122.

Приватний нотаріус Пехлак О.В. відзиву чи будь-яких заяв до суду не подала.

Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаїв, у віці 73 років, помер ОСОБА_4 , про що 27 серпня 2015 року складено відповідний актовий запис № 3550. (а.с. 8).

Заповітом від 8 травня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Тищенко О.О., все належне йому майно, з чого б воно не складалося і де б не знаходилося, у тому числі усе те, що належатиме йому на час смерті, ОСОБА_4 заповідав ОСОБА_2 Цього ж дня заповіт зареєстровано у Спадковому реєстрі. а.с. 58, 59.

Раніше, 18 грудня 2014 року ОСОБА_4 було складено заповіт на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , який було посвідчено правним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Пехлак О.В. Заповіт, з посиланням на неможливість самостійно прочитати його заповідачем у зв`язку з захворюванням зору, посвідчено у присутності свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11

6 жовтня 2015 року ОСОБА_12 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. А.с. 75.

ОСОБА_2 звернувся з заявою про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 19 жовтня ІНФОРМАЦІЯ_2 . А.с. 89.

Листом приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Стрельченко Т.А. роз`яснено, що 8 травня 2015 року ОСОБА_4 складено заповіт на користь ОСОБА_2 , тому складений раніше на її користь заповіт відмінено, що унеможливлює спадкування нею майна померлого. А.с. 96.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 3, 5 і 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про нотаріат" нотаріус зобов`язаний здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, (чинної на момент вчинення правочину), якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, неписьменна або сліпа, нотаріус, крім того, прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка. Якщо сліпа особа ОСОБА_13 , вона сама підписує документ.

Аналогічні приписи містяться у пунктах 5, 6 глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5.

За приписами п. 3 Глави 9 Порядку перед підписанням документа нотаріус зобов`язаний забезпечити ознайомлення зі змістом документа сторін (учасників). Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, має вади зору або з інших причин не має згоди самостійно прочитати документ, нотаріус у голос прочитує її текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка (п. 6 Глави 9 Порядку).

Як вбачається з тексту заповіту, складеного ОСОБА_4 8 травня 2015 року на користь ОСОБА_2 , у ньому наявний рукописний запис «заповіт прочитано мною вголос і підписано особисто», що свідчить про наявність у спадкодавця фізичної можливості прочитати та підписати заповіт особисто. Сумнівів у тому, що цей запис зроблено не спадкодавцем, а іншою особою, як і клопотання про призначення почеркознавчої експертизи позивачка не висловлювала.

Наявність у ОСОБА_4 на момент складання заповіту вад зору, які б перешкоджали йому у прочитанні та підписанні заповіту ні медичними, ні будь-якими іншими доказами не підтверджується.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у зв`язку з його не доведеністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачкою не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 200, 258, 259, 263-265, 352, 354, п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Заводського районного

суду м. Миколаєва В.В. Кузьменко