Рішення № 84078437, 16.08.2019, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/859/16-ц

провадження №2/457/137/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2019 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого - судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Мазурика В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Трускавецького міського суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» звернулося до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_1 07 грудня 2007 року було укладено кредитний договір № 565/07/03, за умовами якого ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 36 990,00 доларів США зі сплатою 14% річних з кінцевим терміном повернення 06 грудня 2017 року. За обслуговування кредиту встановлюється щомісячна плата в розмірі 130,76 грн. 27 листопада 2008 року додатковою угодою № 1 до кредитного договору № 565/07/03 було підвищено процентну ставку до 17%. Банк виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредит, а останній зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки за комісію у строки та у розмірі, передбачені кредитним договором та додатками до кредитного договору. Відповідно до п. 4.5 кредитного договору у разі несвоєчасного повернення кредиту, сплату процентів, за несвоєчасну повну чи часткову сплати за обслуговування кредиту, передбачених кредитним договором, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 20% від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів, плати за обслуговування кредиту, строк виконання яких настав. 05 листопада 2010 року Трускавецьким міським судом Львівської області ухвалено рішення у цивільній справі № 2-556/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 310 517,69 грн. Боржниками до цього часу рішення суду не виконується. На даний момент заборгованість за кредитним договором становить 1 769 257,58 грн. В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 565/07/03 від 07 грудня 2007 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк», з одного боку, та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з іншого боку, 07 грудня 2007 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Кіселичник І.М. за реєстровим № 1924. Відповідно до іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира загальною площею 48,1 м.кв., житловою площею 24,7 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцям на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 19 грудня 2002 року. У зв`язку з посвідченням іпотечного договору 07 грудня 2007 року накладено заборону відчуження вищевказаного нерухомого майна до припинення іпотечного договору за зареєстровано в реєстрі для реєстрації заборон відчуження нерухомого майна № 1925. Просить в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» за кредитним договором № 565/07/03 від 07 грудня 2007 року, що становить 1 769 257,58 грн., звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом договору іпотеки від 07 грудня 2007 року, який був укладений між банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Кіселичник І.М. за реєстровим номером 1924, а саме: двокімнатну квартиру зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном загальною площею 48,1 м.кв., житловою площею 24,7 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом його продажу Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» від свого імені будь-якому покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» всіх прав продавця.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що 05 листопада 2010 року рішенням Трускавецького міського суду у справі № 2-556/10 ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за кредитним договором № 565/07/03 за кредитним договором в розмірі 310 517,69 грн. Боржниками рішення суду виконується, заборгованість поступово погашається.

Учасники розгляду справи у судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

07 грудня 2007 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 565/07/03, згідно з яким позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, оплатності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 36 990 доларів США зі сплатою 14% річних з щомісячним погашенням основної заборгованості та кінцевим терміном погашення основної заборгованості до 06 грудня 2017 року.

У якості забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту № 565/07/03 від 07 грудня 2007 року між позивачем з одного боку, та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з іншого боку, 07 грудня 2007 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Кіселичник І.М. за реєстровим № 1924. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира загальною площею 48,1 м.кв., житловою площею 24,7 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцям на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 19 грудня 2002 року.

05 листопада 2010 року Трускавецьким міським судом Львівської області ухвалено рішення у цивільній справі № 2-556/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 310 517,69 грн.

З метою виконання рішення суду Трускавецьким міським судом 15 березня 2011 року було видано виконавчий лист /арк. справи 89,Т.3/.

Стороною відповідача суду надано копії квитанцій, з яких вбачається, що ними виконується добровільне погашення заборгованості /арк. справи 80-97, Т. 1/. Зазначена обставина підтверджується також довідкою, виданою Трускавецьким міським відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області № /01-38/ від 13 березня 2017 року /арк. справи 198, Т.1/.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася та сплати процентів.

За змістом ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», п.4.1.5 договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У п.п.7.1, 7.2,7.3 договору іпотеки сторонами визначено, що іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку (терміну) виконання зобов`язань, вони будуть виконані (виконані неналежним чином) та у випадку, якщо інформація або документи, надані іпотекодавцем при укладенні цього договору, виявляться недостовірними та/або недійсними, у випадку не виконання та/або неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором та цим договором, а також у інших випадках передбачених кредитним договором, цим договором та чинним законодавством України. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; переходу до іпотекодержавтеля права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання в порядку, установленому статтею 27 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього Договору; продажу іпотеко держателем від свого імені предмета іпотеки будь - якій особі на підставі договору купівлі - продажу в порядку, встановленому статтею 28 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього Договору. Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п.7.2 цього Договору.

Отже, з наведеного можна зробити висновок, що як стягнення заборгованості у грошовому виді, так звернення стягнення на предмет іпотеки – два різні способи забезпечення виконання умов укладеного договору.

Так, згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Закон України «Про іпотеку» встановлює, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, зокрема: згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі; згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог останнього (такий договір може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час після укладення іпотечного договору, але до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки).

Обираючи форму позасудового врегулювання, сторони можуть на власний розсуд обрати і спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. До таких способів належать: передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання; продаж іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі.

Застереження у іпотечному договорі встановлюється у момент укладення договору або шляхом внесення змін до нього, тоді як договір про задоволення вимог іпотекодержателя є самостійним договором, необхідність в укладенні якого виникає з моменту, коли постає питання про належне виконання зобовязань боржником.

У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя можливо передбачити будь-які не заборонені Законом способи задоволення вимог за основним зобовязанням, у тому числі і такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, як перехід права власності на предмет іпотеки, тоді як у застереженні до іпотечного договору такий спосіб, як передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання застосований бути не може.

Таким чином, оскільки між сторонами було укладено договір іпотеки квартири від 07 грудня 2007 року як забезпечення виконання зобовязань позивача за кредитним договором, договір ним був прочитаний та на момент укладення заперечень не було, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем було дотримано всіх вимог закону.

На момент розгляду позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у Трускавецькому міському відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на виконання перебуває виконавчий лист, виданий Трускавецьким міським судом 15 березня 2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості за кредитним договором від 07 грудня 2007 року № 565/07/03, що виникла становм на 16 серпня 2010 року, в розміні 310517,69 грн.

Разом з тим, суд враховує, що вказана сума в розмірі 1 769 257,58 грн. застосована позивачем, в позовній заяві про звернення стягнення на предмет іпотеки, як прострочена заборгованість за кредитом, тобто як базова величина для розрахунку суми заборгованості за кредитним договором, за наявності якої відповідач просить звернути стягнення на предмет іпотеки.

Отже, судом встановлено, що позивач намагається застосувати подвійне стягнення відносно відповідачів за порушення одного й того ж самого цивільного зобов`язання.

Це суперечить вимогам ст.61 Конституції України, якою встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового (Правовий висновок ВСУ у справі №6-2003цс15 від 21.10.2015 р.).

Звернення стягнення на предмет іпотеки – це право кредитора, яке може бути ним використано на власний розсуд.

Разом з тим, стягнення суми боргу за кредитним договором на підставі рішення суду і примусове виконання такого рішення суду, також є одним із способів захисту права кредитора. Кожен із цих способів захисту порушеного права має обиратися стягувачем ( кредитором- позивачем) самостійно, на власний розсуд.

Однак, суд вважає, що з врахуванням положень ст.61 Конституції України неможливо одночасне застосування цих видів захисту порушеного права. Крім того, кожний з цих способів захисту може бути застосований з врахуванням положень щодо строків позовної давності.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що наявність відкритого виконавчого провадження в якому примусово виконується рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 05 листопада 2010 року (виконавчий лист №2-556/10 від 15 березня 2011 року), тієї ж суми, яку позивач в цій справі використовує для розрахунку суми боргу відповідачів унеможливлює задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, суд вважає, що позивач не позбавлений можливості захистити своє порушене право при примусовому виконанні виконавчого листа Трускавецького міського суду Львівської області від 05 листопада 2010 року (виконавчий лист №2-556/10 від 15 березня 2011 року).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення у повному обсязі виготовлено 26 серпня 2019 року.

Суддя: В. І. Марчук