Ухвала суду № 84074273, 06.09.2019, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 315/970/19

Провадження № 1-кп/324/302/2019

У Х В А Л А

про призначення судового засідання

06.09.2019 м.Пологи

Пологівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Іванченка М.В., при секретарі Таран Т.Л., за участю прокурора Нєфьодова В.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника адвоката Вараниця О.О., розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, які надійшли з Гуляйпільського районного суду Запорізької області згідно ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду від 26.07.2019, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

в с т а н о в и в:

06.08.2019 з Гуляйпільського районного суду Запорізької області згідно ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду від 26.07.2019 до Пологівського районного суду Запорізької областінадійшов обвинувальний акт від 18.07.2019, затверджений прокурором Гуляйпільського відділу Токмацької місцевої прокуратури Іванченком І.О., та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019080220000240 від 02.07.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 09.09.2019.

Прокурор просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду, викликати в судове засідання прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого та продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у виді тримання від вартою на 60 днів, так як ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу не відпали і продовжують існувати, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

Обвинувачений та його захисник підтримали думку прокурора, проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, виклику вказаних осіб та складення досудової доповіді не заперечували, однак заперечили проти продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання від вартою, посилаючись на необґрунтованість вимог прокурора, відсутність достатніх підстав для цього, недоведеність існування ризиків та наявність підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу – домашнього арешту.

Інших клопотань учасники судового провадження не заявили.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Пологівському районному суду Запорізької області.

Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування складено відповідно до вимог ст.291 КПК України.

Розглядом матеріалів кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні встановлено, що перешкод для призначення судового розгляду за цим кримінальним провадженням, зокрема підстав для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч.3 ст.314 КПК України, немає.

Заявлені прокурором клопотання суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.27 КПК України дане кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання, а тому може бути розглянуте у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання підлягають виклику наступні учасники судового провадження: прокурор Нєфьодов В.С., потерпілий ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_1 , захисник адвокат Вараниця О.О., свідки: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Відповідно до ст.314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання є необхідним зобов`язати орган з питань пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого.

Відповідно до ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження своєю ухвалою має право обрати, змінити або скасувати запобіжний захід до обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 12.07.2019 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 09.09.2019.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту або з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Враховуючи вимоги ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, суд приходить до висновку, що ризики, щонайменше передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали, не змінилися та продовжують існувати на теперішній час.

Так, злочин, що інкримінується ОСОБА_1 , згідно ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, даний злочин є умисним корисливим злочином, вчинений повторно, протягом нетривалого часу після звільнення обвинуваченого з місць позбавлення волі, де він відбував покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років за попереднім вироком, яким був засуджений в тому числі і за вчинення аналогічного злочину, а тому суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість та невідворотність покарання, може переховуватись від суду.

Крім того, суд, виходячи із відомостей, зазначених в обвинувальному актів, враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 до обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ніде не працював, не одружений, утриманців не має, отже не має постійного джерела доходу, стійких соціальних зв`язків, а тому є достатні підстави вважати, що останній, з метою ухилення від покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може безперешкодно переховуватися від суду, що є достатнім обґрунтуванням ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, звільнився 19.04.2019 у зв`язку з відбуттям строку покарання, однак, не зважаючи на це, протягом нетривалого строку після звільнення, а саме практично через два місяці, знову вчинив умисний тяжкий корисливий злочин, а тому є достатні підстави вважати, що ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжує існувати.

Пунктом 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків (рішення у справах «Смірнов проти Росії» від 24 липня 2003 року; «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року; «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Летельєр проти Франції» від 26 червня 1991 року та ін. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

За вказаних обставин суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи в достатній мірі не забезпечать виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, тому підстав для зміни обраного запобіжного заходу на більш м`який, суд не вбачає.

Вік обвинуваченого ОСОБА_1 також не є перешкодою для його тримання під вартою.

Щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , то стороною захисту було надано до суду довідку сімейного лікаря ОСОБА_7 КНП «Гуляйпільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гуляйпільської міської ради від 19.08.2019, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на «Д» обліку у сімейного лікаря і зазначені діагнози, в тому числі і хронічний гепатит.

Однак, у вказаній довідці відсутні відомості щодо того, чи потребує обвинувачений ОСОБА_1 невідкладного, оперативного чи іншого лікування через наявні захворювання. будь-який доказів, які б підтвердили, що обвинувачений через хворобу не може триматися під вартою, суду не було надано, у тому числі не було надано ніякої довідки медичної комісії про неможливість тримання його під вартою.

Крім того, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, а характер та ступінь тяжкості діяння, у вчиненні якого він обвинувачується, сукупність інших обставин однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Визначаючи розмір застави, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, майновий та сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_1 , інші дані про його особу, а також ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність встановлення застави в межах мінімального розміру, встановленого п.2 ч.5 ст.182 КПК України

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 199, 314-316 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, до судового розгляду на 16.09.2019 о 13год.00хв. в приміщенні Пологівського районного суду Запорізької області за адресою: вул.Єдності, 28, м.Пологи Запорізької області.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати: прокурора Нєфьодова В.С., потерпілого ОСОБА_6 , захисника адвоката Вараниця О.О., свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , доставити обвинуваченого ОСОБА_1

Доручити Гуляйпільському районному сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області скласти відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , досудову доповідь в строк до 16.09.2019.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 04.11.2019 включно, з утриманням його в ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» Запорізької області.

Визначити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 заставу у розмірі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, які підлягають внесенню на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ГУ ДКСУ в Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу має бути вказано: ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд, в якому розглядається справа.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.В. Іванченко