Рішення № 84074053, 27.08.2019, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/614/19

Провадження № 2/349/271/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 серпня 2019 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Могили Р.Г.

за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №349/614/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2019 року ТзОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив»» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2958102038-027541 від 01 серпня 2018 року в розмірі 16 427 грн 40 коп.

Позовна заява мотивована тим, що 01 серпня 2018 року між ТзОВ «Фінансова компанія Є ГРОШІ»» та ОСОБА_1 укладено договір про надання позики , в тому числі на умовах фінансового кредиту №2958102038-027541, який був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті https://e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення договору.

Позивач вважає, що порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Посилається на ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якої договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів сторін у порядку, визначеному законодавством. Кожна сторона отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, який належить відповідачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Також посилається на ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та його прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаний в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Зазначає, що статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору, моментом підписання такого договору є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

На думку позивача, таким ідентифікатором є СМС-повідомлення з кодом, який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін».

Також посилається на ст. ст. 202, 205 ЦК України, вважає на цій підставі договір №2642208220-035270 від 01 cерпня 2018 року письмовим правочином, який відповідає вимогам ст. ст. 297, 208, 1047, 1055 ЦК України.

Згідно п. 2.1. договору позикодавець на умовах договору надає позичальнику кошти на умовах фінансового кредиту, в національній валюті України, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти в строк, визначений договором.

Платіжним повідомленням підтверджується, що позивачем було перераховано на картковий рахунок відповідача позику у розмірі 2 000 гривень. Дана сума перерахована на підставі договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам №92.15.000104/2 від 19 лютого 2018 року.

Взяті на себе зобов`язання позичальник належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 15 січня 2019 року утворилася заборгованість в розмірі 16 427 грн 40 коп. Ураховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 427 грн 40 коп. та судові витрати у розмірі 1 921 грн 00 коп.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув , подав до суду письмове клопотання поо розгляд справи у його відсутності та надав відзив на позовну заяву.

У відзиві відповідач зазначив, що позивач не надав жодних доказів про його ідентифікацію та реєстрацію на сайті кредитодавця , також позивачем не надано жодних доказів про відправлення СМС повідомлення з кодом 263955, отримання ним цього повідомлення та що саме він ввів цей СМС код на сайті кредитодавця .

Також до позовної заяви додане платіжне доручення № 5260 від 01 серпня 2018 року , в якому вказано: реквізити позичальника без зазначення рахунку, з якого переводяться кошти, фамілію , ім`я та по батькові відповідача та його РНОКПП, якийсь картковий номер та призначення платежу – «код активації надання позики згідно кредитного договору №2958102038-027541 від 01 серпня 2018 року». Однак платіжне доручення не містить : підписи платника, печатку платника, підпис банку, печатку банку . Тому не може бути доказом відправлення коштів . Просив в позові відмовити.

В зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Між сторонами виникли правовідносини щодо виконання зобов`язання за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

У позовній заяві позивач зазначає, що договір №2958102038-027541 від 01 серпня 2018 року укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення цього договору.

Також позивач в позові зазначає, що ідентифікатором, відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» є СМС повідомлення з кодом 263955, який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін».

Однак позивачем не надано жодних доказів про ідентифікацію та реєстрацію відповідача ОСОБА_1 на сайті кредитодавця та про відправлення ОСОБА_1 СМС повідомлення з кодом 263955, отримання ним цього повідомлення та що саме він ввів цей СМС код на сайті кредитодавця .

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст.1954 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді із накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів).

Відповідно до ч.3 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Пунктом 20 цієї частини передбачено, що ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи;

Частиною 1 ст. 14 цього Закону визначено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Особливі вимоги відповідно до цього Закону пред`являються до кваліфікованої електронної довірчої послуги.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Порядок засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №680.

Статтею 12 цього Закону визначено форми підписання електронного правочину:

- електронним підписом або електронним цифровим підписом відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктами 2.7,2.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованою в Мін`юсті 29 березня 2004 року за №377/8976 передбачено, що примірник розрахункового документа, реєстр платіжних вимог, які залишаються в банку, мають містити підписи /підпис відповідальних/ чи /відповідальної особи/, зразки підписи в яких/якої заявлені банку в картці із зразками підписів. Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів.

Відповідно до ст.ст.76,78,80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що позивачем не доведено факт виникнення зобов`язань між позивачем та відповідачем, не надано належних доказів того, що саме відповідачем було застосовано будь-яким способом ідентифікатор (СМС повідомлення з кодом 263955 ), зокрема, відсутні докази отримання відповідачем будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, а також відсутні докази реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.

Належних та достатніх доказів у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між позивачем та відповідачем зобов`язальних правовідносин суду не надано.

За таких обставин суд констатує недоведеність позивачем факту укладення із відповідачем договору №2958102038-027541 від 01 серпня 2018 року та отримання відповідачем ОСОБА_1 від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» будь-яким чином коштів.

У зв`язку з наведеним, суд доходить висновку про недоведеність порушення прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, й відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2958102038-027541 від 01 серпня 2018 року в розмірі 16 427 грн 40 коп , відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив»» код ЄДРПОУ 41797188 , місцезнаходження: м.Дніпро , вул.Мандриківська, 66, рахунок для погашення заборгованості № НОМЕР_1 , код банку 307350 в АТ « АКБ «Конкорд».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 30 серпня 2019 року.

Суддя Р.Г. Могила