Рішення № 84073736, 06.09.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6262/19

Провадження № 2/344/2877/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей, мотивуючи тим, що з відповідачем 21.02.1998 року сторони уклали шлюб. В шлюбі у сторін народились діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30.11.2015 року шлюб між сторонами розірвано, доньку ОСОБА_6 залишено проживати з матір`ю та вирішено стягувати з ОСОБА_3 аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходу щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Донька, ОСОБА_5 , залишилась проживати з батьком. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 06.04.2016 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частки усіх видів доходу щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.11.2017 року затверджено мирову угоду про поділ майна подружжя, одним із пунктів якої було погоджено про відмову від стягнення аліментів на утримання дітей, які проживають з кожним із батьків. 04.02.2019 року між колишнім чоловіком та дочкою, ОСОБА_5 , відбулась сварка, яка переросла в нанесення побоїв дочці. Після вказаного конфлікту донька переїхала жити до неї. Позивач намагається створити належні умови для проживання дітей та відповідного виховання. Їй доводиться винаймати квартиру. Після розірвання шлюбу відповідач залишився проживати в квартирі придбаній ними за час перебування у шлюбі. Діти ростуть і витрати на їх утримання збільшуються. Вона не взмозі самостійно забезпечувати належний рівень їхнього життя. Відповідач на даний час не надає матеріальної допомоги на утримання доньок та на їх потреби, хоча працює і має хороший заробіток, так як працює в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Представник відповідача - адвокат Бандура В.О. подав до суду відзив на позовну заяву, оскільки не погоджується із викладеними фактами та обставинами, так як, 20.11.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.11.2017 року. Не дивлячись на це, позовні вимоги у справі 344/6262/19 позивачкою викладені всупереч положень цієї угоди. У зазначеній мировій угоді сторони відмовились від сплати один одному аліментів на утримання дітей (за ініціативою ОСОБА_1 ) та зобов`язувались утримувати їх самостійно ( ОСОБА_3 – дочку ОСОБА_7 , ОСОБА_1 – дочку ОСОБА_8 ). Крім того, відповідач взяв на себе зобов`язання протягом п`яти років сплачувати ОСОБА_1 кошти – компенсацію їй оренди житла, в якому вона проживає з дочкою ОСОБА_9 у розмірі 1500 грн. щомісячно, а ОСОБА_1 зобов`язалась не реалізовувати своє право на частку власності у квартирі протягом аналогічного терміну. Жодного разу не ініціюючи зміну умов мирової угоди чи її розірвання шляхом мирних домовленостей, позивач звернулась до суду з позовними вимогами про стягнення аліментів чим порушила п. 3.1 угоди. У той же час, станом на день подання позову і до 24.11.2019 року включно, старша донька ОСОБА_10 залишатиметься неповнолітньою. Таким чином, виглядають очевидними зобов`язання відповідача ОСОБА_3 перед позивачем ОСОБА_1 у частині обов`язкового виконання відповідачем умов угоди, тоді як позивач ОСОБА_1 , заявляючи позовні вимоги до відповідача самоусувається від виконання мирової угоди. Твердження позивача про те, що відповідач начебто не надає матеріальної допомоги на утримання доньок не відповідає дійсності, оскільки від моменту укладення угоди, він виконував умови угоди у повному обсязі та жодного разу не порушував. Відповідач не лише систематично сплачував кошти у розмірі 1500 грн., покриваючи витрати на оренду та утримання житла в якому проживає позивач з донькою, а й регулярно надавав кошти дітям на щоденні їх витрати та потреби. Зокрема, з серпня 2014 року відповідач самостійно виховував і утримував старшу доньку, яка після розірвання шлюбу проживала разом з ним, а кошти на її забезпечення надаються відповідачем до часу слухання справи в суді. Щодо молодшої доньки, то відповідач бере активну участь у додаткових витратах на дитину, що викликані її розвитком, надаючи фінансову допомогу у повсякденних витратах, купуючи їй одяг, шкільні приладдя, систематично поповнює мобільний рахунок, організовує та фінансує відпочинок для неї тощо. Окрім того, з 2014 по 2016 роки ОСОБА_1 не брала участі у вихованні дітей та їх фінансовому утриманні. ОСОБА_3 перебуває у шлюбі з ОСОБА_11 , проживає разом з нею та її двома дочками від першого шлюбу. Діти спілкуються та перебувають у дружніх відносинах між собою, зокрема, і з доньками ОСОБА_3 від першого шлюбу. Відповідач фінансово забезпечує сім`ю та дітей від першого шлюбу, створює умови для їх комфортного проживання, навчання та відпочинку (для проживання ОСОБА_12 виділено окрему кімнату). Також, ОСОБА_3 жодних ударів чи якихось інших дій відносно доньки, які б нагадували побиття не було і бути не могло. Тому просив у позові відмовити.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити. Суду пояснила, що старша донька на даний час проживає у м. Львові, де навчається. ЇЇ щомісячний дохід становить 7500 гривень. На утримання дітей вона витрачає приблизно 7000 гривень. Просила врахувати, що за навчання молодшої дитини в ліцеї вона опласчує 4000 гривень в рік. Старша донька проживає в гуртожитку, який оплачує вона та передає їй гроші та продукти харчування. Вона знімає квартиру, яку їй оплачують батьки.

Відповідач в судовому засіданні позов заперечив, зазначив, що до травня 2019 року добровільно давав гроші старшій доньці та купував речі молодшій дитині.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 (а.с. 3).

Батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 (а.с. 4).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано – Франківської області від 30.11.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з матір`ю, вирішено стягувати з ОСОБА_3 аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходу щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 5-6).

Рішенням цього ж суду від 06.04.2016 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 7-8).

Ухвалою суду від 20.11.2017 року затверджено мирову угоду укладену між сторонами п. 3.2 якої встановлено, що з 01.12.2017 року ОСОБА_1 відмовляється від вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 на свою користь аліментів на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які призначені на її користь рішенням Івано-Франківського міського суду від 30.11.2015 року (справа № 344/9824/15-ц) та не вимагати їх сплати до досягнення повноліття ОСОБА_13 доньки ОСОБА_12 (а.с. 9-10).

Відповідно до копії повідомлення Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області від 11.03.2019 року на ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.. 173-2 КУпАП (а.с. 12).

За змістом копів актів обстеження житлово – побутових умов сім`ї від 08.02.2019 року, 01.03.2019 року в помешканні по АДРЕСА_1 створені належні умови для проживання та виховання дітей, мати на належному рівні займається вихованням дітей (а.с. 13, 14).

Згідно довідки житлово – будівельного кооперативу № 23 від 23 травня 2019 року у квартирі за адресою АДРЕСА_2 проживають і прописані ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (а.с. 42).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 13.06.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб 13.06.2017 року (а.с. 43).

ОСОБА_3 перебуває у шлюбі з ОСОБА_11 , проживає разом з нею та її двома дочками від першого шлюбу.

Відповідно до копій квитанцій від 21.01.2019, 27.02.2019, 28.03.2019, 24.04.2019 ОСОБА_3 поповнив картковий рахунок ОСОБА_1 в рахунок відшкодування оренди житла (а.с. 44).

Згідно копії квитанції від 28.11.2018, 04.03.2019, ОСОБА_1 здійснила оплату у сумі 450 грн. за освітні послуги ОСОБА_16 Івано-Франківського природничо – математичного ліцею, група № 43 (а.с. 45, 62).

Згідно копії квитанції від 04.03.2019, ОСОБА_1 здійснила оплату у сумі 2000 грн. за освітні послуги ОСОБА_17 в українській гімназії № 1 (а.с. 62).

З довідки № 23 від 04.07.2019 року встановлено, що ОСОБА_3 працює в головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на посаді заступника начальника управління – начальника відділу, виплачена середньомісячна заробітна плата за період з 01.01.2019 по 01.06.2019 становить 14452,02 грн. (а.с. 75).

Сторони не заперечують, що з квітня 2019 року неповнолітні діти проживають разом з матір”ю.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховує, що відповідач працює, розмір його доходів, стан здоров"я, наявність на утриманні неповнолітнього сина.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про державний бюджет на 2019 рік" у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дитини, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку та навчанні, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 09 квітня 2019 року до досягнення дітьми повноліття.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про необхідність утримання дітей ОСОБА_11 від першого шлюбу, оскільки діти мають батька,який зобов”язати їх утримувати. Однак, суд врахував ті обставини, що відповідач перебуває в іншому шлюбу та розмір витрат матері на утримання дітей в сумі 7000 гривень та її обов”язок щодо їх утримання та вважав, що з урахуванням заробітної плати відповідача такий розмір аліментів буде відповідати половині витрат,який несе позивач на утримання дітей.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Припинити стягнення на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано – Франківської області від 30.11.2015 року та рішення Івано-Франківського міського суду Івано – Франківської області від 06.04.2016 року.

З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. з відповідача в дохід держави.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 11, 88 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст. ст. 174, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_5 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 09 квітня 2019 року до досягнення дітьми повноліття.

В решті вимог позову відмовити.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_4 , на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_4 .

Суддя: О.А. Татарінова

Повний текст рішення складено 06 вересня 2019 року