Рішення № 84070801, 12.08.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року справа № 580/1641/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

за участю:

секретаря – Сачинської В.С.,

позивача – ОСОБА_1 К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства соціальної політики України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання спрямувати кошти на погашення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з позовною заявою до Міністерства соціальної політики України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо не спрямування коштів для погашення кредиторської заборгованості з виплати позивачу відшкодування вартості самостійно придбаного житла у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1198, що складає 247450 грн.;

- зобов`язати Міністерство соціальної політики України спрямувати кошти у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1198, що складає 247450 грн., для погашення бюджетної кредиторської заборгованості з відшкодування вартості самостійно придбаного житла згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та перерахувати на рахунок позивача.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що згідно статті 4 та пункту 3 статті 32 Закону України від 28.12.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач як особа, яка відповідно до направлення переселилася в м. Черкаси з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, має право на відшкодування коштів за самостійно придбане житло – квартиру АДРЕСА_1 . Проте, відповідач не вживає заходів з погашення вказаної кредиторської заборгованості.

Позивач зазначає, що вона має право на відшкодування витрат у розмірі 247450,00 грн відповідно до фактичних витрат, понесених нею на самостійне придбання житла згідно з договором купівлі-продажу квартири від 20.07.2007, що не перевищує максимальної суми відшкодування 562542,00 грн, розрахованої відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1198.

У 2013 році за наявності бюджетних асигнувань за програмою «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня Департамент з питань цивільного захисту Черкаської облдержадміністрації зареєстрував в органах казначейства бюджетне фінансове зобов`язання з належних позивачу виплат в розмірі 194040,00 грн, однак у зв`язку із закінченням бюджетного року воно не було проплачено та взято на облік як кредиторська заборгованість (при цьому сума відшкодування 194040,00 грн була розрахована ще у 2008 році). У 2016 році Департамент цивільного захисту передав зазначену кредиторську заборгованість з усіма наданими підтвердними документами новому розпоряднику коштів – Департаменту соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації, де вказана заборгованість обліковується на даний час та відображена у звітності, що підтверджується листом Департаменту від 15.05.2019 №02/04-01.1-01-17 з доданою копією довідки про дебіторську та кредиторську заборгованість.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо спрямування грошових коштів в сумі 194040,00 грн на погашення ОСОБА_2 бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетним зобов`язанням Департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА за програмою «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

18 червня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову та зазначає, що державним бюджетом України на 2015-2018 роки видатки для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не передбачались. При підготовці бюджетного запиту на 2019-2021 роки Мінсоцполітики було враховано видатки на забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідні пропозиції були подані Мінфіну, але Законом України «Про Держаний бюджет України на 2019 рік» ці пропозиції не враховано.

Відповідач зазначає, що відповідно до п. 2.9 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309, реєстрація органами Державної казначейської служби України фінансових зобов`язань не здійснюється у разі: відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань встановлених кошторисом; невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В. від 27.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання.

Усною ухвалою суду від 16.07.2019, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі.

В судовому засіданні 12 серпня 2019 року позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання 12 серпня 2019 року не з`явився, у відзиві на позовну заяву просить здійснювати розгляд справи без участі свого представника.

Представник третьої особа, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання 12 серпня 2019 року не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

06 грудня 2001 року Черкаською обласною державною адміністрацією видано направлення серія ЧК №47 гр. ОСОБА_2 (голова сім`ї, 1957 р.н.), ОСОБА_3 (син, 1993 р.н.), ОСОБА_4 (батько, 1922 р.н.), які переселяються з смт. Катеринопіль Черкаської області відповідно до статті 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За вказаним направленням надається право на одержання, будівництво або придбання житла і працевлаштування у м. Черкаси.

20 липня 2007 року між позивачем (Покупець) та ОСОБА_5 (Продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири (далі – Договір), за яким Продавець продає та зобов`язується передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти належну Продавцю на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу квартири посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А., та зареєстрований в реєстрі за №4341 (далі – Договір).

Згідно з п. 4 Договору вказана квартира продана за 247450 гривень.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що на виконання вимог Указу Президента України від 02.09.2013 №472 «Про внесення змін до Указів Президента України від 6 квітня 2011 року №389 та №397» та згідно Акту прийняття-передачі заборгованості за бюджетною програмою КПКВ 3201200 «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 25.02.2014 Мінсоцполітики прийняло, а Міністерство з надзвичайних ситуацій передало за розпорядником коштів – Черкаською обласною державною адміністрацією кредиторську заборгованість на суму 547,3 тис. грн станом на 01.01.2014, в тому числі 194,0 тис. грн по відшкодуванню коштів позивачу.

Відповідно до листа Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації від 15.05.2019 №02/04-01.1-17 в квартальних та річних звітах Департаменту у рядку 061 додатку 27 «Довідка про дебіторську та кредиторську заборгованість за операціями, які не відображаються у формі №7-д, №7-м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» та Довідки про дебіторську та кредиторську заборгованість за операціями, які не відображаються у формі №7-д, №7-м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» станом на 01 квітня 2019 року обліковується кредиторська заборгованість за програмою КПКВ 3201200 «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відображена в сумі 194040,00 грн з відшкодування коштів ОСОБА_2 за самостійно придбане житло громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка на час розгляду справи відповідачем не погашена.

Отже, Міністерством соціальної політики України з 01.01.2014 обліковується кредиторська заборгованість за розпорядником коштів Черкаською обласною державною адміністрацією щодо погашення позивачу 194 040 грн. вартості самостійно придбаного житла.

Позивач зверталась до Міністерства соціальної політики України із заявами щодо погашення кредиторської заборгованості за придбане у 2007 році житло.

Листами Мінсоцполітики від 26.12.2017 №1391/0/116-17/154, від 03.10.2018 №374/0/243-18 позивача було повідомлено, що у 2014-2017 р.р. кошти на забезпечення житлом постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи громадян не виділялись. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» видатків на вказані цілі також не передбачено. Позивача також поінформовано, що для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть залучатися кошти з місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Листом від 09.02.2017 №31-09010-14-27/3485 Міністерство фінансів України повідомило позивача, що з метою вирішення питання забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Мінсоцполітики може в установленому порядку внести пропозиції щодо перерозподілу видатків між бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінсоцполітики у Державному бюджеті України на 2016 рік, у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №18. У разі надходження від Мінсоцполітики відповідних пропозицій разом з фінансово-економічними обґрунтуваннями та розрахунками, Міністерство фінансів України розгляне їх у встановленому порядку (лист від 09.02.2017 №31-9010-14-27/3485).

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів з погашення кредиторської заборгованості, а саме: невнесення пропозиції щодо перерозподілу видатків між бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінсоцполітики у Державному бюджеті на 2016, 2017 та 2018 р.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Закон України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ст. 4 Закону №796-XII кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об`єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки для здоров`я самостійно приймати рішення про дальше проживання на цій території чи відселення.

Громадянам, які прийняли рішення про виїзд із зони гарантованого добровільного відселення, створюються умови для відселення.

Право на самостійне переселення (до створення умов для відселення) мають громадяни, які проживають у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, а також сім`ї, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у складі яких є вагітні жінки або діти до 18 років, за умови, що вони за медичними показниками, які визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, проживати в цій зоні не можуть, або у разі перевищення індивідуальної ефективної еквівалентної дози опромінення людини понад 70 мЗв (7 бер) за життя.

Частина шоста статті 4 Закону №796-XII визначає, що громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом.

Згідно з частиною третьої статті 32 Закону № 796-XII для забезпечення житлом сімей, які відселяються або самостійно переселяються відповідно до статті 4 цього Закону за направленнями обласних державних адміністрацій, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, підприємства, установи та організації, а також самі громадяни можуть купувати в будь-якому населеному пункті України (крім м. Києва та курортних місцевостей) за договірними цінами жилі будинки та квартири у громадян, яким вони належать на праві особистої власності, а також будинки і квартири державного і громадського житлового фонду, що не використовуються, - за їх залишковою балансовою вартістю.

Якщо жила площа будинку (квартири), що купується, перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї, вартість зайвої площі і частини надвірних будівель, збудованих не за встановленими проектами, сплачує громадянин.

Громадянам, які збудували чи купили за власні кошти жилі будинки садибного типу з надвірними будівлями, а також жилі приміщення в будинках житлово-будівельних (житлових) кооперативів, відшкодовується їх вартість у розмірах, визначених місцевими радами за обраним місцем проживання.

Відповідно до статті 63 розділу 10 «Заключні положення» Закону № 796-XII фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно з частиною першою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Розподіл бюджетних коштів здійснюється з урахуванням кількості громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (квартирному обліку), згідно з поданими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями даними.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1198 (далі – Порядок №1198), визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - бюджетні кошти).

Відповідно до п. 2 Порядку №1198 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є МНС, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, головні управління (управління) МНС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - розпорядники) відповідно до розподілу, затвердженого МНС.

МНС здійснює розподіл бюджетних коштів між розпорядниками з урахуванням кількості громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які відселяються із зони безумовного (обов`язкового) відселення, потребують поліпшення житлових умов та які самостійно переселяються із зони гарантованого добровільного відселення і зони посиленого радіоекологічного контролю, згідно з даними, поданими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (п. 3 Поряду №1198).

Указом Президента України від 02.09.2013 №472 «Про внесення змін до указів Президента України від 6 квітня 2011 року N 389 та N 397» повноваження з організації та координування роботи із забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передано Міністерству соціальної політики України.

Пункт 4 Порядку №1198 визначає, що бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на відшкодування витрат громадянам, які переселилися за направленнями облдержадміністрацій з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, за самостійно придбане (збудоване) ними житло, в тому числі у житлово-будівельних кооперативах; виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.

Враховуючи, що кредиторська заборгованість за програмою КПКВ 3201200 «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передана Міністерству соціальної політики України згідно з актом приймання передачі від 25.02.2014, з цієї дати відповідач зобов`язаний був вчиняти дії, направлені на погашення заборгованості перед позивачем у сумі 194 040 гривень, яка утворилась у минулі роки.

Як вбачається з листів Мінсоцполітики від 26.12.2017 №1391/0/116-17/154, від 03.10.2018 №374/0/243-18 у 2014-2017 р. кошти на забезпечення житлом постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи громадян не виділялись. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» видатків на вказані цілі також не передбачено.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №18 затверджено Порядок передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету (у подальшому – Порядок №18), який визначає механізм передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, передбачених частинами шостою, восьмою, дев`ятою та п`ятнадцятою статті 23 Бюджетного кодексу України, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України, а саме: передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого; передачі нерозподілених бюджетних призначень на визначену в законі про Державний бюджет України мету між головними розпорядниками; перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами, включаючи резервний фонд бюджету, додаткові дотації та субвенції (з урахуванням частини шостої статті 102 і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України), у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених головному розпоряднику бюджетних коштів, а також збільшення обсягу видатків розвитку за рахунок зменшення обсягу інших видатків (окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету); перерозподілу видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями.

Про можливість перерозподілу бюджетних коштів відповідно до Порядку №18 зазначило Міністерство фінансів України у листі від 09.02.2017 №31-09010-14-27/3485.

Проте відповідачем не доведено, що ним вживались заходи щодо передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету відповідно до Порядку №18, отже суд дійшов висновку, що відповідач допустив бездіяльність щодо погашення кредиторської заборгованості минулих років, а саме: відшкодування вартості придбаного позивачем житла у сумі 194000 грн

Відмову у відшкодуванні коштів з призначенням «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Міністерство соціальної політики України мотивує тим, що питання надання соціальних гарантів громадянам має вирішувати комплексно з урахуванням фінансових можливостей держави та забезпечення своєчасним і в повному обсязі фінансуванням уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення.

Суд зазначає. що позивач має право на відшкодування вартості придбаної нею квартири, а відсутність бюджетних коштів не звільняє відповідача від установленого законом обов`язку здійснити таке відшкодування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Міністерства соціальної політики України щодо спрямування грошових коштів у сумі 194 040 гривень на погашення позивачу бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетним зобов`язанням Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, взятої на облік у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області за програмою КПКВ 3201200 «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є обгрунтованими.

Щодо позовних вимог в решті позовних вимог суд зазначає таке.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 8 Порядку №1198 витрати, пов`язані із самостійним придбанням житла, відшкодовуються з урахуванням площі житла і в межах норм, установлених законодавством, відповідно до фактичних витрат, але не вище опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженої Мінрегіоном. Вважає, що сума відшкодування 194 040 грн була розрахована у 2008 році, і у зв`язку з відсутністю фактичного погашення заборгованості підлягає перерахунку.

Згідно з наказом Мінрегіону від 06.12.2018 №335 опосередкована вартість спорудження 1 кв м житла по Черкаській області станом на 01.01.2019 складає 11 671 грн., тому фактичні витрати на придбання житла складають 562 542 грн із розрахунку 11 671 грн. х 48,2 кв м (площа придбаного житла 50,5 кв м зменшена на 2,3 кв м, що перевищують норму жилої площі на 2-х осіб (29,6 кв м жила площа придбаної квартири -13,65 кв м х 2 особи); 13,65 кв м – норма жилої площі на 1 особу згідно ст. 47 Житлового кодексу України.

Отже відшкодуванню підлягає вартість придбаного житла згідно договору купівлі-продажу 247 450 грн.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 8 Порядку №1198 витрати, пов`язані із самостійним придбанням (будівництвом) житла, у тому числі у житлово-будівельних кооперативах, відшкодовуються розпорядниками громадянам з урахуванням площі житла і в межах норм, установлених законодавством, відповідно до фактичних витрат, але не вище опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженої Мінрегіоном, шляхом перерахування коштів на відкриті в банках рахунки громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, або на рахунки житлово-будівельних кооперативів на підставі довідки-характеристики бюро технічної інвентаризації, акта введення житла в експлуатацію, договору купівлі-продажу житла чи будівництва житла або договору про участь у житлово-будівельному кооперативі.

Порядок №1198 не передбачає перерахунку вартості відшкодування в залежності від дати фактичного погашення заборгованості, тому правові підстави для такого перерахунку відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині збільшення суми відшкодування вартості фактичних витрат на придбання житла задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, які належить задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України “Про судовий збір”, з відповідача судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не стягуються.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо спрямування грошових коштів у сумі 194 040 гривень на погашення ОСОБА_2 бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетним зобов`язанням Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, взятим на облік у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області за програмою КПКВ 3201200 «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Міністерство соціальної політики України спрямувати грошові кошти у сумі 194 040 гривень на погашення ОСОБА_2 бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетним зобов`язанням Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, взятим на облік у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області за програмою КПКВ 3201200 «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 5 вересня 2019 року.

Суддя А.В. Руденко