Рішення № 84070747, 06.09.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1643/19

РІШЕННЯ

іменем України

06 вересня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, у якому просить визнати протиправною відмову у вирішенні її заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки з метою подальшої передачі у власність, та зобов`язати відповідача повторно розглянути її заяву та прийняти рішення про надання дозволу в порядку, передбаченому ст. 118 Земельного кодексу України.

В обґрунтування вимог покликається на те, що звернулась до відповідача з заявою про надання вищевказаного дозволу, додавши до неї усі визначені ст. 118 ЗК України документи.

Однак, відповідачем на її звернення надана відповідь у вигляді листа, яким повідомлено, що бажана земельна ділянка, зазначена ОСОБА_1 на графічних матеріалах, відноситься до земель колективної власності, а тому відсутні підстави для надання дозволу.

Позивач вважає відповідь протиправною, посилаючись на те, що у листі відповідача не наведено жодних підстав для відмови у наданні дозволу, які передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, а посилання на наявність Державного акту є узагальненим, оскільки не вказані будь-які точні дані стосовно цього документу.

31 травня 2019 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

18 червня 2019 року надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, покликається на те, що бажана земельна ділянка, щодо якої звернулась ОСОБА_1 , згідно державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 від 01.08.1995 року входить у межі земель колективної власності.

Оскільки відповідач не є розпорядником цієї категорії земель, він не наділений повноваженнями надати відповідний дозвіл, відтак вважає, що відмова вчинена у належній формі листа, оскільки наказ у даному випадку не повинен був прийматись. Просить у задоволені позову відмовити.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 07 березня 2019 року звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів с. Варівці, Городоцького району Хмельницької області. До заяви були додані: графічний матеріал, на якому зазначене бажане місце розташування земельної ділянки, копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.

Листом від 11.04.2019 року за № Ф-3155/0-2072/0/95-19 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило про неможливість задоволення заяви позивача.

Відмова мотивована тим, що земельна ділянка, зазначена ОСОБА_1 на графічних матеріалах, відноситься до земель колективної власності, оскільки існує відповідний Державний акт про це.

Оцінюючи підстави для відмови, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться зокрема у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Такий порядок визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У цій справі за результатами розгляду заяви позивача Головним управлінням надана відповідь у формі листа, яку суд не може вважати належною та обґрунтованою, зважаючи на таке.

В оскаржуваній відмові, вчиненій у формі листа, не зазначається, хто саме є власником вказаних земель колективної власності відповідно до акту на право колективної власності на землю, який згадується, також не зазначені реквізити документу.

Відповідач ставить під сумнів зміст довідки №80 від 16 травня 2019 року, виданої Городоцькою міською радою Городоцького району Хмельницької області про те, що земельна ділянка, яку позивач має намір отримати у власність, відноситься до земель запасу сільськогосподарського призначення, не переданих у власність колишньому КСП, та не перебуває в колективній власності.

У той же час, з наданих відповідачем документів також чітко не вбачається, що земельна ділянка, позначена на плані (додаток до акту), є саме тією ділянкою, з приводу якої звернулась позивач.

Крім того, відповідач ставить під сумнів твердження про те, що вказана земельна ділянка належить до земель запасу сільськогосподарського призначення, оскільки Городоцька міська рада начебто не володіє такою інформацією. У той же час, надані відповідачем документи також не спростовують доводи позивача в цій частині.

Суд звертає увагу на те, що перелік підстав для відмови у наданні особі дозволу на розробку проекту землеустрою чітко визначений ч. 7 ст. 118 ЗК України, а тому відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені даною нормою, суперечить вимогам закону. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Відповідач, надаючи відповідь, не навів будь-яких підстав для відмови у наданні дозволу, які передбачені статтею 122 Земельного кодексу України, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Також, у відповіді ГУ Держгеокадастру не зазначається про те, що позивачем до заяви не було додано будь-якого з документів, подання якого є обов`язковим відповідно до вимог закону, або що подані нею документи не відповідають вимогам закону.

Разом з тим, посилання відповідача на нові обставини та докази, які не були покладені в основу оскарженого рішення, судом до уваги братись не повинні, зважаючи на ч. 2 ст. 77 КАС України, оскільки для їх одержання відповідач звертався до уповноваженого підрозділу не до прийняття рішення, а вже після відкриття провадження у справі.

Отже, у разі наявності у суб`єкта владних повноважень повної та достовірної інформації про всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, він повинен був відобразити її у прийнятому рішенні розпорядчого характеру. Оскільки цього зроблено не було, такий спосіб вирішення звернення особи не може вважатись належним та достатнім, відтак він є необґрунтованим і протиправним.

У той же час, оскільки отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ще не гарантує подальшого позитивного рішення про надання її у власність, відповідач фактично безпідставно відмовив позивачу, порушивши гарантоване законом право звернутись до уповноваженого органу для надання можливості набути земельну ділянку у власність.

Аналогічні правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року по справі №545/808/17, від 08 травня 2018 року по справі №815/3799/17, від 11 квітня 2018 року по справі №806/2208/17, від 19.02.2019 року по справі №815/905/17.

Суд звертає увагу на те, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

З огляду на викладене, відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення, викладеного у формі листа від 11.04.2019 року № Ф-3155/0-2072/0/95-19, а тому позов слід задоволити.

Згідно з квитанцію від 28.05.2019 року № 0.0.1367070287.1 позивачем сплачено 1400,00 грн. судового збору за подання позовної заяви. На підставі статті 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати необґрунтованою відповідь Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, вчинену у формі листа № Ф-3155/0-2072/0/95-19 від 11.04.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 березня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,0 га за межами населених пунктів с. Варівці, Городоцької міської ради Городоцького району Хмельницької області з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, та вирішити її в порядку та у спосіб, що передбачені вимогами закону, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1400 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)

Головуючий суддя І.С. Козачок