Ухвала суду № 84070420, 06.09.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

06 вересня 2019 р. Справа № 480/3230/19

Суддя Сумського окружного адміністративного суду А.Б. Діска, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Управління державної міграційної служби у Сумській області (вул. Г.Кондратьєва, 27, м. Суми, 40000) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

23 серпня 2019 року позивач, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулися до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державної міграційної служби у Сумській області про визнання протиправною відмови Управління державної міграційної служби у Сумській області у видачі ОСОБА_3 у зв`язку з досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. №2503-XII, та зобов`язання Управління державної міграційної служби у Сумській області оформити та видати ОСОБА_3 , 2002 року народження, у зв`язку з досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. №2503-XII.

Ухвалою суду від 23.08.2019 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Позивачам було надано час для усунення недоліків позову.

03.09.2019 року до суду надійшла заява позивачів про усунення недоліків, розглянувши яку суд зазначає, що позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, підсудна Сумському окружному адміністративному суду, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження відсутні.

У позовній заяві позивачі просять звільнити їх від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки звертаються в інтересах неповнолітньої дитини, та зазначають, що вони є членами багатодітної сім`ї.

Згідно з п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Отже, з наведеного вбачається, що позовна заява є одним з різновидом заяв, якою ініціюється спір в порядку адміністративного судочинства.

ЄСПЛ у п. 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду від 13.02.2019 року по справі № 822/524/18.

Отже, норми закону слід трактувати, надаючи перевагу найбільш сприятливому для позивачів тлумаченню законодавства України.

Оскільки позивачі звертаються до суду з позовом в інтересах неповнолітньої дитини, суд дійшов висновку про можливість звільнення їх від сплати судового збору за подання позову.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачами у позові заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом позивачів та їх представників (при наявності).

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, а тому відмовляє у задоволенні клопотання позивачів.

Керуючись ст.ст. 171,257,260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №480/3230/19 за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Управління державної міграційної служби у Сумській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії (Номер категорії справи 102070000).

2. Звільнити позивачів від сплати судового збору за подання позову до суду.

3. Відмовити у задоволенні клопотання позивачів про розгляд справи в судовому засіданні з викликом позивачів та їх представників (при наявності).

4. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

5. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

6. Встановити позивачам триденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

7. Встановити відповідачу дводенний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, які повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС України, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

8. Роз`яснити учасникам справи, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.

9. Справа розглядатиметься суддею одноособово.

10. Копію ухвали направити учасникам справи.

11. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише щодо порушення правил підсудності шляхом подання апеляційної скарги через Сумський окружний адміністративний суд до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.Б. Діска