Рішення № 84070309, 06.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/2913/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження виплати сум пенсії максимальним розміром;

зобов`язати відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 з 1.01.18 недоплаченої частини суми перерахованої пенсії по інвалідності з надбавками без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше сплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що пенсійний орган безпідставно обмежив розмір його пенсії максимальною величиною, адже положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якими запроваджено обмеження пенсії максимальним розміром, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.16 №7-рп/2016.

2. Позиція відповідача.

19.08.19 судом одержано відзив на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 35-36/. Звертав увагу на те, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності у максимальному розмірі, що відповідає десяти прожитковим мінімумам, установленим для осіб, які втратили працездатність, як те передбачено частиною сьомою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 9.08.19 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач перебуває на обліку у ГУПІ України в Полтавській області як одержувач пенсії по інвалідності, що призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

2.05.19 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 1.01.18 на підставі судового рішення та визначив її основний розмір з надбавками і підвищенням /а.с.41-43/.

Разом з цим, фактично до виплати позивача нарахована пенсія у розмірі: з 1.01.18 - 13730,00 грн, з 1.07.18 - 14350,00 грн, з 1.12.18 - 14970,00 грн

Посилаючись на те, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії за вислугу років десятьма прожитковими мінімумами для працездатних осіб, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з частиною сьомою статті 43 Закону України від 9.04.92 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ) у редакції Закону України від 8.07.11 №3668-VI, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.12.15 №911-VIII, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.16 №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.16 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції Закону України від 6.12.16 №1774-VIII, який набрав чинності з 1.01.17, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Спір у цій справі стосується правомірності обмеження пенсії позивача за вислугу років до виплати десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, тобто застосування пенсійним органом максимальної величини розміру пенсійних виплат з 1.01.18.

Суд зазначає, що буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 6.12.16 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.16 №7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ з 20.12.16 відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що набули чинності з 1.01.17 та полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

А тому, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6.12.16 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для обмеження пенсії максимальною величиною.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 3.10.18 у справі №127/4267/17, від 16.10.18 у справі №522/16882/17, від 31.01.19 у справі №638/6363/17, від 15.04.19 у справі №522/16973/17.

Таким чином, враховуючи неконституційність положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII з 20.12.16, суд дійшов висновку про те, що застосування до пенсії позивача обмеження, передбаченого даною нормою у редакції Закону №1774-VIII, не відповідає принципу правової визначеності.

Стосовно посилань відповідача на приписи Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", суд зауважує, що згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень названого Закону обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, тоді як пенсію позивачу вперше призначено у червні 1997 року.

Наведене є підставою для висновку про те, що положення Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" на позивача не поширюються.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування обмеження розміру пенсії позивача з 1.01.18 десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб.

Належним способом захисту порушеного права буде визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження виплати сум пенсії по інвалідності ОСОБА_1 максимальним розміром та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з 1.01.18 недоплачену частину суми перерахованої пенсії по інвалідності з надбавками без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше сплачених сум.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром, суд зауважує, що судове рішення не може регулювати відносини на майбутнє, оскільки судовому захисту підлягають саме порушені права та законні інтереси особи. А тому, у задоволенні позову у цій частині належить відмовити.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Позивач від сплати судового збору звільнений.

Відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав.

Відтак, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов`язки виконати без достатніх зволікань.

У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.

З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження виплати сум пенсії по інвалідності ОСОБА_1 максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з 1 січня 2018 року недоплачену частину суми перерахованої пенсії по інвалідності з надбавками без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше сплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

У задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295, підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.О. Кукоба