Рішення № 84070079, 29.08.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/6488/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2019 року зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Староста М.М.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Дельта Банк” п. Кадирова В.В., за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

На розгляд суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Дельта Банк” Кадирова В.В., за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

-визнати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Дельта Банк” п. Кадирова В.В. по не включенню ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на виплату коштів за вкладами та які отримують відшкодування коштів в межах гарантованої суми – протиправним;

-зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Дельта Банк” п. ОСОБА_3 В.В. провести дії щодо включення ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за договором вкладу №006-13112-270215 від 27.02.2015 р., що знаходяться на рахунках у банку та подання додаткової інформації до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Загального реєстру вкладників ПАТ “Дельта Банк”, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що дії відповідача не відповідають вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки Уповноважена особа має здійснити передбачені законом заходи щодо виплати гарантованого відшкодування, зокрема включити ОСОБА_2 до списку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Проте, відповідачем безпідставно не включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк». Крім того, вказує на те, що договір банківського вкладу (депозиту) № 006-13112-270215 укладено 27.02.2015 року, тобто ще до моменту визнання банку неплатоспроможним. Відтак, просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких посилається на те, що на час розгляду справи наявний факт існування висновку та рішення Уповноваженої особи Фонду щодо нікчемності договору за участю позивача, вказаний договір є нікчемним та на дату розгляду цього позову, позивачем не визнано в судовому порядку його дійсність, що, відповідно, має наслідком втрату коштами на рахунку позивача статусу вкладу, а позивачем – статусу вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду. Також зазначає, що уповноваженою особою Фонду були вчинено належні відповідні дії на виконання своїх повноважень, які передбачені та відповідають вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». А тому, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Від третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові заперечення. Заперечення обґрунтовані тим, що у зв`язку із відкликанням постановою НБУ №664 від 02.10.2015 банківської ліцензії та ліквідацією АТ “Дельта Банк”, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 05.10.2015 по 04.10.2017 розпочато процедуру ліквідації АТ “Дельта Банк”. Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ “Дельта Банк” здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених ст.38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Враховуючи те, що правочин, вчинений позивачем є нікчемним, ОСОБА_2 є тією особою, яка не набула права на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування. Відтак, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позов.

Відповідач та третя особа явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 12.01.2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 17.05.2016 року провадження у даній справі зупинено до завершення розгляду Конституційним судом України справи за Конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” положенням ст..6, ч. 1 ст.8 , ч. 4 ст.13, ст. 21, 22, чч.1,4 ,5 ст. 41 Конституції України.

Ухвалою суду від 24.06.2019 року поновлено провадження у справі.

Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.

27.02.2015 року між ПАТ «Дельта Банк” та позивачем, ОСОБА_2 , як вкладником, укладено договір №006-13112-270215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 договору, сума вкладу складає 2700,00 доларів. Вклад залучається із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний у п.1.6 цього договору, та по 13.03.2015 року включно.

Банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 (п.1.6).

Згідно з п.1.10 договору, у разі закінчення строку розміщення вкладу, або в інший термін дострокового припинення дії цього договору, вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використання електронних платіжних засобів № НОМЕР_3 , відкритий на ім`я вкладника в установі банку.

Факт зарахування грошових коштів у сумі 2700,00 доларів підтверджується копією долученого до матеріалів справи платіжного доручення №46559876 від 27.02.2015 року, яке свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору були внесені до ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до п.п.2.5, 2.10 укладеного договору, вкладник підтверджує, що банк до укладення цього договору з вкладником додатково надав вкладнику інформацію, зазначену у ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 02.03.2015 року №150, ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі цієї постанови Правління НБУ, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року №51 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (http://www.fg.gov.ua).

Тимчасову адміністрацію у ПАТ «Дельта Банк» запроваджено строком на 3 місяці, а саме з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно. Згодом, цей строк продовжено по 02.10.2015 року включно та продовжено повноваження Уповноваженої особи Фонду.

02.10.2015 року Правлінням НБУ прийнято постанову №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.10.2015 року №181 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Дельта Банк” Кадирова В.В. строком на 2 роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.

Оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» опубліковано в газеті «Голос України» №187 (6191) від 08.10.2015 року.

Поряд з тим, на веб-сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено інформацію про те, що з 08.10.2015 року Фонд гарантування розпочне виплати вкладникам АТ «ДЕЛЬТА БАНК» за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору).

29.05.2015 року, на підставі наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» №408, створено комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк».

16.09.2015 року тимчасовою адміністрацією ПАТ «Дельта Банк» прийнято наказ №813 «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями», згідно якого застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, серед яких, згідно додатку №1 до цього наказу, і договір №006-13112-270215 від 27.02.2015 року.

23.09.2015 року відповідач направив позивачу повідомлення про нікчемність правочину №8821/2171, в якому зазначено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 27.02.2015 року №006-13112-270215, згідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вважаючи, що відповідач протиправно не включив позивача до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за рахунку Фонду, та як наслідок не надав Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Правовідносини, пов`язані із відшкодуванням коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012 року (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин; далі – Закон №4452-VI).

Відповідно до ст.3 Закону №4452-VI, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно ч.1 ст.4 Закону №4452-VI, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими ч.2 ст.4 Закону №4452-VI, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

Крім цього, відповідно до ст.6 Закону №4452-VI, Фонд наділено повноваженнями видавати нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації в порядку, установленому законодавством, з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно ч.1 ст.54 Закону №4452-VI, рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Отже, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє дійти висновку, що Фонд у цих відносинах є суб`єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на відшкодування за рахунок коштів Фонду, щодо формування реєстрів вкладників, які мають право на таке відшкодування, складаються без участі банку-боржника.

Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в цих учасників виникають відповідні права та обов`язки.

Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих осіб, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону №4452-VI вирішує виключно Фонд.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Статтею 27 Закону №4452-VI установлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, згідно з яким:

- уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку;

- уповноважена особа Фонду формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах “Урядовий кур`єр” або “Голос України” та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

- уповноважена особа Фонду формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом.

Щодо позовних вимог стосовно правомірності дій Уповноваженої особи Фонду щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд враховує таке.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за його банківським вкладом (депозитом) у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

Щодо порядку визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, то згідно ч.1 ст.27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч.2 ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно п.п.3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 року №14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п.4-6 ч.4 ст.26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ Положення, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру.

Враховуючи зазначене, суд звертає увагу на те, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду з урахуванням положень ч.2 ст.26 Закону №4452-VI, тобто в межах гарантованої суми відшкодування.

Згідно п.4 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI, вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу (депозиту), а отже, в розумінні закону є вкладником.

Згідно умов договору банківського вкладу (депозиту) від 27.02.2015 року №006-13112-270215, на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 2700 (дві тисячі сімсот доларів 00 центів).

Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись 27.02.2015 року, до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02.03.2015 року).

Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст.26 Закону №4452-VI. При цьому, Уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Щодо доводів уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 27.02.2015 року № 006-13112-270215.

Згідно з ч. 2-4 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Надаючи правову оцінку факту застосування наслідків нікчемності догорів банківського вкладу (депозиту) згідно з додатком та, зокрема, договору банківського вкладу (депозиту) від 27.02.2015 року № 006-13112-270215, суд бере до уваги таке.

Як вже зазначалось судом, відповідно до протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ “Дельта Банк” призначеної наказом від 29.05.2015 №408 та наказу від 16.09.2015 №813, застосовано наслідки нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) від 27.02.2015 року № 006-13112-270215.

Суд звертає увагу на те, що здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 №492, та договорами з відповідними клієнтами. банку.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею. В даному випадку такого рішення суду відповідачем не подано.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Тому факт того, що наказ уповноваженої особи Фонду не був оскаржений позивачем і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність правочину.

Аналогічна правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду, викладеному від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15.

Відтак, з урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

Висновки суду у даній справі відповідають висновкам, викладеним постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року (справа №802/351/16-а) та постанові Верховного Суду від 30.01.2019 року (справа №813/6039/15).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відновлюючи порушене право позивача на отримання відшкодування за рахунок коштів ФГВФО, суд зобов`язує Уповноважену особу на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити ОСОБА_2 до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок ФГВФО за вкладами в ПАТ «Дельта Банк», відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) від 27.02.2015 року №006-13112-270215 в сумі 2700 доларів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Дельта Банк” п. Кадирова В.В. по не включенню ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на виплату коштів за вкладами та які отримують відшкодування коштів в межах гарантованої суми – протиправним.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Дельта Банк” п. ОСОБА_3 В.В. провести дії щодо включення ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за договором вкладу №006-13112-270215 від 27.02.2015 р., що знаходяться на рахунках у банку та подання додаткової інформації до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Загального реєстру вкладників ПАТ “Дельта Банк”, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 2170801) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 974 (дев`ятсот сімдесят чотири) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 06 вересня 2019 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна