Рішення № 84069978, 05.09.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2135/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування повідомлень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

1. Визнати противоправним та скасувати повідомлення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 07.08.2019 р. №8883 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;

2. Визнати противоправним та скасувати повідомлення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 07.08.2019 р. №8884 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;

3. Зобов`язати управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом, в тому числі:

- прийняти до примусового виконання:

- виконавчий лист від 21 березня 2019 року номер *312*974218*1*2*, виданий Кіровоградським окружним адміністративним судом 21 березня 2019 року по адміністративній справі від 18 травня 2018 року №П/811/2284/17 про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1920 грн., а також судові витрати, пов`язані з прибуттям до суду, у розмірі 1086,02 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39481571);

- виконавчий лист від 21 березня 2019 року номер *312*974210*1*2*, виданий Кіровоградським окружним адміністративним судом 21 березня 2019 року по адміністративній справі від 18 травня 2018 року №П/811/2284/17 про стягнення з Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Святомиколаївська, 17, код ЄДРПОУ 39481571) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 р. по 18.04.2018 р. в розмірі 79260 грн.;

- ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року по справі №П/811/2284/17 про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою судді від 28.08.2019 відкрито провадження у справі та справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи (а.с.1-2). Також, даною ухвалою задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та зобов`язано Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 05 вересня 2019 року о 10:00 годині, в режимі відеоконференції за участю позивача – ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним 13.08.2019 р. отримані від управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області повідомлення від 07.08.2019 року №8883 та №8884 про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, разом із якими йому повернуті виконавчі документи без виконання з підстав пункту 9 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". Позивач вважає, що посилання відповідача в повідомленнях №8883 та №8884 на ч.2 ст.6 Закону України від 02.06.2016 р. №1404, ч.1 ст.3 Закону України від 05.06.2012 р. №4901-VІ, пунктів 3, 24 постанови КМУ від 03.08.2011 р. №845 безпідставні, оскільки органи та установи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не є органами примусового стягнення в розумінні ч.1 ст.1 Закону України від 2 червня 2016 року №1403-VІІІ та ч.1 ст.5, ч.4 ст.6 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII, а тому з винесеними повідомленнями від 07.08.2019 року №8883 та №8884 про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття він не згоден, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Також, позивачем подано відповідь на відзив (а.с.100-102).

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.63-69), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначивши, що до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області 06.08.2019 року надійшли заяви ОСОБА_1 про примусове виконання рішень Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 р. №П/811/2284/17 на підставі яких видано відповідні виконавчі листи 21.03.2019 року, а також додано оригінали даних виконавчих документів, зокрема, виконавчий лист про стягнення з Головного управління ДФС у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 року по 18.04.2018 року в розмірі 79 260 грн. (враховуючи ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження у справі №П/811/2284/17 від 27.05.2019 року Кіровоградського окружного адміністративного суду), а також виконавчий лист про стягнення на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1920 грн., а також судові витрати, пов`язані з прибуттям до суду, у розмірі 1086,02 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області, (враховуючи ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження у справі №П/811/2284/17 від 27.05.2019 року Кіровоградського окружного адміністративного суду). На підставі відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань боржник - Головне управління ДФС у Кіровоградській області є органом державної влади. Представник відповідача вказує, що відповідно до вимог ч.2 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Також, згідно з п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 (у редакції постанови від 30.01.2013 р. № 45) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Відповідач зазначає, що відповідний виконавчий документ підлягає виконанню Головним управлінням Державної казначейської служби України у Кіровоградській області. Таким чином, на думку відповідача, державним виконавцем вчинені дії у межах виконавчого провадження, у відповідності до положень чинного законодавства. Також, в поданому відзиві представник позивача просить провести розгляд справи за його відсутності.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти долучення відзиву на адміністративний позов до матеріалів справи, оскільки в даному відзиві від 30.08.2019 року відсутній номер.

Однак, суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність номеру, оскільки даний відзив на адміністративний позов поданий уповноваженим представником, про що свідчить довіреність (а.с.98).

В судове засідання, яке відбувалось в режимі відеоконференції з`явився позивач, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов з підстав викладених в позовній заяві та у відповіді на відзив. Однак, під час відеоконференції в судовому засіданні виникли технічні причини, які зумовили неможливість подальшого проведення засідання в режимі відеоконференції, про що складена довідка головним спеціалістом з інформаційних технологій (а.с.115).

Позивачем подано клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.116-117).

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.3 ст.194, ч.3 ст.268 КАС України, суд визнав за можливе здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року по справі №П/811/2284/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Олександрійська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо невстановлення ОСОБА_1 надбавки до заробітної плати за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року. Зобов`язано Олександрійську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та надбавки за вислугу років (а.с.15-18).

Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року стягнуто з Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 року по 18.04.2018 року в розмірі 79 260 грн. та стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1920 грн., а також судові витрати, пов`язані з прибуттям до суду, у розмірі 1086,02 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39481571) (а.с.19-22).

Відповідно до відомостей інформаційної системи Діловодство спеціалізованого суду дані судові рішення 20.12.2018 набрали законної сили.

Так, на підставі додаткового рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 по справі №П/811/2284/17, судом 21.03.2019 р. видано два виконавчих листа: про стягнення з Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 року по 18.04.2018 року в розмірі 79 260 грн.; про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1920 грн., а також судові витрати, пов`язані з прибуттям до суду, у розмірі 1086,02 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39481571) (а.с.24-25).

Між тим, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 по справі №П/811/2284/17 замінено боржника у виконавчих листах, виданих 21.03.2019 року Кіровоградським окружним адміністративним судом в адміністративній справі №П/811/2284/17 - Олександрійську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39481571) - його правонаступником - Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501) (а.с.27-28).

06 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області із заявами від 03.08.2019 р. про примусове виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 р. №П/811/2284/17 на підставі яких видано виконавчі листи 21.03.2019 року (а.с.29-33).

07 серпня 2019 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшевом Б.В. прийнято рішення та сформовані повідомлення №8883, №8884 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (№8883, №8884). Підставою для повернення без виконання виконавчих листів у справі №П/811/2284/17 зазначено, що відповідні виконавчі документи підлягають виконанню Головним управлінням Державної казначейської служби України у Кіровоградській області (а.с.35-38).

Не погодившись із повідомленнями про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, позивач звернувся з позовом до суду.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі – Закон №1404-VІІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).

Обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців визначені статтею 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.4 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Згідно ч.2 ст.6 Закону №1404-VІІІ, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Частинами 1, 2 статті 3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” визначено, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі Порядок №845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження" (п.2 Порядку №845).

Згідно з п.3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 4 Порядку №845 передбачено, що органи Казначейства забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання; вживають заходів до виконання виконавчих документів; розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.

Відповідно до п.6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

У разі коли боржник або стягувач змінив найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичної особи), за наявності підтвердних документів (змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, копії паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу) орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів з рахунків такого боржника або перерахування їх на рахунок стягувача з урахуванням зміни його найменування (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові (для фізичної особи).

Виконавчі документи пред`являються до виконання у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Строки пред`явлення виконавчих документів перериваються в разі пред`явлення їх до виконання, надання органом (посадовою особою), який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів.

Пропущені строки пред`явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, - не поновлюються.

Згідно з п.24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Таким чином, стаття 6 Закону України “Про виконавче провадження”, стаття 3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, положення Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845 засвідчують єдиний механізм виконання рішень про стягнення коштів з органів державної влади органами казначейства.

Між тим, позивач зазначає, що до вказаних правовідносин слід застосувати виключно Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року №1404-VІІ, що прийнятий пізніше ніж Закон України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” від 05.06.2012 року №4901-VІ. Однак, позивачем не взято до уваги п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно з яким рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). До даного пункту, востаннє внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України №154 від 14.02.2018, тобто після прийняття нового Закону України “Про виконавче провадження”.

Згідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

При цьому, за приписами частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов`язок щодо доведення правомірності прийняття оскаржуваних повідомлень про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірні повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, як рішення суб`єкта владних повноважень, відповідають вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України. Тому позовні вимоги про їх скасування задоволенню не підлягають.

Також, безпідставною є вимога позивача про зобов`язання управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області прийняти до примусового виконання відповідні виконавчі листи про стягнення коштів з боржника, що є органом державної влади.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7, ЄДРПОУ: 34894735) про визнання протиправними та скасування повідомлень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.287, 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина