Рішення № 84069876, 05.09.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2019 р. справа №300/1253/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Гундяка В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія “Вітако” про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2019 року Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія “Вітако” про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств в загальній 6 508,52 грн. Оскільки, заборгованість станом на день звернення до суду не погашена, її слід стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Направлене відповідачу поштове відправлення зі штампом “Судова повістка” з копією ухвали про відкриття провадження у справі, повернулося до суду з відміткою Укрпошти «за закінченням встановленого строку зберігання». В такому випадку, у відповідності до ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки повернене поштове відправлення з повісткою не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що повістка вручена належним чином. Наданим правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі – Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпунктів 14.1.175 пункту 16.1 статті 16 Кодексу податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У відповідності до вимог пункту 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ БК “Вітако” за липень-жовтень, грудень 2017, січень 2018 року за результатами яких складено акт від 28.03.2018 року за №4705/09-19-52-01/36983512.

На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення від 03.05.2018 року за №0015145201, яким на відповідача покладені податкові зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 6 120 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було направлене відповідачу, проте повернулося з відміткою Укрпошти “за закінченням терміну зберігання” (а.с. 15).

Таким чином борг відповідача з податку на додану вартість, враховуючи часткову сплату суми в розмірі 49,82 грн., становить 6 070,18 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2017 року.

Так відповідач самостійно визначив податкові зобов`язання шляхом подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 01.03.2018 року на суму 447 грн.

Тому податковий борг відповідача з податку на прибуток підприємства у зв`язку з частковою сплатою суми в розмірі 8,66 грн. становить 438,64 грн.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 Кодексу податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми “Ю” за №49956-52 від 24.07.2018 року на суму 6 508,52 грн., яка направлена відповідачу, проте повернулося з відміткою Укрпошти “за закінченням терміну зберігання” (а.с. 18).

Таким чином, борг відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств складає 6 508,52 грн. (6 070,18 грн. + 438,64 грн.)

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв`язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується довідкою про борг від 22.05.2019 року, податковим повідомленням-рішенням, податковою декларацією, обліковими картками платника податку та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати грошових зобов`язань суду не представив, чим фактично не заперечив суму, стягнення якої є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 Кодексу).

Відповідно до п.95.3 ст.95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У відповідності з п.95.4 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія “Вітако” податкового боргу в сумі 6 508,52 грн. є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.59.1 ст.59 ПКУ, керуючись ст. ст. 244-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія “Вітако” у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 6 508 (шість тисяч п`ятсот вісім) грн. 52 коп.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з 05.09.2019 року, як дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія “Вітако” (код ЄДРПОУ 36983512), вул. Пекарська, 1, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300.

Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.