Ухвала суду № 84069375, 03.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 вересня 2019 року Справа 160/8430/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ КАПІТАЛ» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «ЛЕВ КАПІТАЛ», в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного Банку України № 368-рш від 30.05.2019 р. про визнання структури власності ТОВ «ЛЕВ КАПІТАЛ» непрозорою та відкликання (анулювання) генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ТОВ «ЛЕВ КАПІТАЛ» мало генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 06.09.2017 року №206 (діяльність з обміну валют) зі строком дії до 05.09.2020 року. Згідно з інформацією з реєстру приміщень у яких здійснюється діяльність з обміну валют, станом на дату прийняття рішення про відкликання (анулювання) генеральної ліцензії, ТОВ «ЛЕВ КАПІТАЛ» мав 239 структурних підрозділів. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у наслідок змін у структурі власності з 21.02.2018 року єдиним опосередкованим власником істотної участі та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ЛЕВ КАПІТАЛ» став ОСОБА_1 , якому опосередковано (через ТОВ «ФІНАНСИ УКРАЇНИ») належить частка в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «ЛЕВ КАПІТАЛ». Рішенням Правління Національного Банка України від 30.05.2019р. №368-рш структура власності ТОВ «ЛЕВ КАПІТАЛ» визнана непрозорою та відкликана (анульована) генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій з огляду на набуття істотної участі ОСОБА_1 у ТОВ «ЛЕВ КАПІТАЛ» не погоджено у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Таким чином, рішення відповідача про відкликання Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій порушує права та законні інтереси позивача, у зв`язку з чим ТОВ «ЛЕВ КАПІТАЛ» вимушений звернутися до суду для їх відновлення. У зв`язку з таким рішенням відповідача позивач фактично позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність, адже без генеральної ліцензії здійснювати валютно-обмінні операції неможливо.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддею встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України з огляду на наступне.

Так, відповідно п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «ЛЕВ КАПІТАЛ» у поданій до суду позовній заяві, зазначив відомості про те, що останнім не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Однак, відповідно до інформації із сайту Судова влада України (https://court.gov.ua) та із сайту Єдиний державний реєстр судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua) в провадженні судді Окружного адміністративного суду міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів Чудак О.М., Шейко Т.І. перебувала справа №640/10901/19 за позовом ТОВ "ЛЕВ КАПІТАЛ" до Національного банку України із вимогами щодо визнання протиправним та скасувати рішення Правління Національного Банку України № 368-рш від 30.05.2019 про визнання структури власності ТОВ "ЛЕВ КАПІТАЛ" непрозорою та відкликання (анулювання) генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій; зобов`язання НБУ видати Товариству безстрокову генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, шляхом винесення відповідного рішення. Означена справа було розглянута судом 28.08.2019 року. Станом на 03.09.2019 року відсутній результат розгляду справи №640/10901/19 на сайті Судова влада України (https://court.gov.ua) та на сайті Єдиний державний реєстр судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua).

Кодекс адміністративного судочинства України в редакції, що діє з 15.12.2017 р. (далі — КАСУ), наповнений великою кількістю новел. Зокрема, в ньому міститься термін «зловживання процесуальними правами».

Так, відповідно до вимог ст. 45 КАС України:

1. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

2. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

4. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Слід зазначити, що неодмінним конституційним правом людини й громадянина є право на судовий захист, закріплене у ст. 55 Конституції України.

У ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав та свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. У низці випадків ЄСПЛ зазначав у своїх рішеннях, що подання до суду клопотань про відкладення судових засідань на тривалий термін через хворобу сторони, неодноразова зміна заявлених вимог тощо не свідчать про зловживання правами. Однак реалізація суб`єктивного права на судовий захист має інший негативний аспект. Зокрема, мова йде про несумлінне використання процесуальних прав, у тому числі права на судовий захист.

Зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань адміністративного судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2019 р. у справі №11 987сап18 наголошує на тому, що особа не звернула увагу на очевидні процесуальні зловживання з боку ГО «ПЦ «Ідея». Зокрема, шляхом одночасної подачі кількох ідентичних позовів (ухвалами Вишгородського районного суду Київської області від 30.06.2016 р. та від 04.07.2016 р. аналогічні позовні заяви залишені без руху, а надалі ухвалами цього ж суду від 26.07.2016 р. та від 28.07.2016 р. повернуті позивачу), а також подання заяви про відмову від позову через невеликий проміжок часу після застосування заходів його забезпечення і зупинення дії оскаржуваного рішення Вишгородської районної ради Київської області.

Тобто такий адміністративний спір мав штучний характер, а основною метою позивача був не захист прав та інтересів у судовому порядку, а саме зупинення дії оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування на певний період часу шляхом забезпечення позову.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд зазначає, що позивачу необхідно надати до суду обґрунтовані письмові пояснення з приводу надання недостовірної інформації щодо зазначення факту неподання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, надати до суду уточнений адміністративний позов із зазначенням відомостей п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України та надати до суду завірені належним чином відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України копію позовної заяви та копію судового рішення по справі №640/10901/19 за позовом ТОВ "ЛЕВ КАПІТАЛ" до Національного банку України про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ КАПІТАЛ» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду обґрунтованих письмових пояснень з приводу надання недостовірної інформації щодо зазначення факту неподання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, надати до суду уточнений адміністративний позов із зазначенням відомостей п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України та надати до суду завірені належним чином відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України копію позовної заяви та копію судового рішення по справі №640/10901/19 за позовом ТОВ "ЛЕВ КАПІТАЛ" до Національного банку України про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник