Рішення № 84069337, 21.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року Справа № 160/4539/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретарі судового засіданняЛитвин Ю.Ю. за участю: представників позивача представника відповідача Починок В.В., Майстати О.О. Подварченко А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 24.05.2019 року позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

05 червня 2019 року представником позивача подано уточнену позовну заяву, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення, яке оформлено протоколом від 22.03.2018 року, Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» (Ідентифікаційний код 41398184) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДФС України у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» (Ідентифікаційний код 41398184) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» під час здійснення господарської діяльності позивачем було складено податкову накладну №21 від 15.03.2019 року, яку 29.03.2019 року направлено до Державної фіскальної служби для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, однак за результатами обробки вищевказаної податкової накладної її реєстрацію було зупинено з посиланням на пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуги 7616 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Після надання до ДФС пояснень і документів податкова накладна №21 від 15.03.2019 року була зареєстрована. Вважаючи, що відповідачем прийнято рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №59 від 15.05.2019 року про надання копії відповідного рішення. На вищевказаний запит Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області надано лист-відповідь за вих. №61735/10/04-36-16-03-14 24.05.2019 року, в якому лише було вказано правові норми та зазначено дату документу, яким оформлено оскаржуване рішення, - Протокол від 22.03.2019 року. Саме рішення про включення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не отримувалось позивачем, однак порушує права та інтереси підприємства з огляду на той факт, що внесення підприємства до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних, що впливає на господарську діяльність товариства.

Ухвалою суду від 11.06.2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено судове засідання на 15 липня 2019 року о 13:00 год.

08 липня 2019 року представником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що 22.03.2018 року позивача включено до переліку ризикових платників згідно з протоколом засідання Комісії Головного управління у Дніпропетровській області як такого, що відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, у зв`язку із тим, що фінансово-господарська діяльність суб`єкта господарювання, його фінансова звітність та схема роботи підприємства свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Крім того, відповідач зазначив, що рішення комісії про включення позивача до переліку ризикових не породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а тому, не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства.

15 липня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він зазначає, що лист Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, на який посилається відповідач та в якому встановлені критерії ризиковості платника податків, не пройшов особливий порядок узгодження, затвердження та введення в дію як нормативно-правового акта. Також вказав, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено належними доказами наявність підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників.

15 липня 2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 09.08.2019 року до 11:00 год.

Ухвалою суду від 09.08.2019 року провадження у справі було зупинено до 21.08.2019 року та судове засідання призначено на 21 серпня 2019 року об 11 год. 00 хв.

21 серпня 2019 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.

21 серпня 2019 року у судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі із викладених у позові підстав.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 21.08.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 року про задоволення позовних вимог, в якому під час складання допущено описку, а саме, в резолютивній частині рішення зазначено дату рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, що оскаржується, 22.03.2019 року, замість 22.03.2018 року, у зв`язку з чим на підставі ухвали суду від 21.08.2019 року виправлено описку у вступній та резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 року шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини у наступній редакції: «Визнати протиправним та скасувати Рішення, яке оформлено протоколом від 22.03.2018 року, Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» (Ідентифікаційний код 41398184) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в органах ДФС України, зареєстрована у якості платника податку на додану вартість.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: Код КВЕД 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів (основний); Код КВЕД 24.42 Виробництво алюмінію; Код КВЕД 24.43 Виробництво свинцю, цинку й олова; Код КВЕД 24.45 Виробництво інших кольорових металів; Код КВЕД 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Під час здійснення господарської діяльності на виконання приписів Податкового кодексу України позивачем складено податкову накладну №21 від 15.03.2019 року, яку направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із квитанцією від 29.03.2019 року (а.с.26, т.1), податкову накладну прийнято, однак її реєстрацію зупинено з посиланням на пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуги 7616 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вказує позивач у позові, після надання до Державної фіскальної служби України пояснень та підтверджуючих документів, податкова накладна №21 від 15.03.2019 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідна відмітка в правому верхньому куті податкової накладної (а.с.25, т.1).

15 травня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» звернулось до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із запитом за вих. №59 (а.с.27, т.1) про надання інформації, чи приймалось відносно підприємства рішення про внесення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Листом відповідача за вих. №61735/10/04-36-16-03-14 від 24.05.2019 року позивача повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 визначено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до пункту 6 якого у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. ТОВ «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» за рішенням Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості (Протокол від 22.03.2019 року).

Судом встановлено, що 22 березня 2018 року відбулось засідання робочої групи Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із забезпечення функціонування Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за результатами якої складено Протокол №1 від 22.03.2018 року (а.с.82-84, т.1).

Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що 22.03.2018 року членами робочої групи було розглянуто пропозиції на включення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, та погоджено комісією перелік згідно додатків №1 та №2.

Суд зауважує, що з наданих відповідачем доказів неможливо встановити, який саме критерій ризиковості здійснення операцій став підставою для віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» до відповідного переліку як такого, що відповідає критеріям ризиковості. При цьому, у відзиві на позов контролюючий орган вказує на пункт 1.6 Критеріїв (наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі – ПК України в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок роботи комісій №117), передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій №117, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій №117, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У пункті 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117) закріплено, що моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а”/“б” пункту 185.1 статті 185, підпункту “а”/“б” пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Наказ №144).

Вказаним Наказом №144 передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії). Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платників з ознаками ризиковості.

Суд зазначає, що окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Згідно з пунктом 1.6 вказаних Критеріїв комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Крім того, лист ДФС від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 у пункті 1.6 містить наступні положення.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Суд зауважує, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, є безпідставним.

Так, вказані критерії затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно.

Водночас факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

При цьому листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Зазначена позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18 та від 21 травня 2019 року у справі №620/3556/18 (К/9901/9356/19).

Відповідачем в ході розгляду даної адміністративної справи не доведено, що позивач відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків.

Крім того, рішення відповідача Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року.

Верховний Суд у постановах від 22.10.2018 року у справі №822/1817/18 (реєстраційний номер в ЄДРСР 77361051) та від 04.12.2018 року у справі №821/1173/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 78326524) вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про причини прийняття відповідного рішення, подати пояснення та первинні документи на його спростування за вичерпним переліком, відповідно до певного критерію, визначеного пунктом 1.6 листа Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, а не будь-яких на власний розсуд.

Щодо твердження відповідача стосовно того, що дії відповідача по внесенню Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків, суд зазначає, що внесення позивача до переліку ризикових платників дійсно перешкоджає здійсненню господарської діяльності ТОВ «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР», оскільки всі податкові накладні, що реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскільки, рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 22.03.2018 року, створює негативні наслідки для позивача, в контексті пункту 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України воно є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке не відповідає вимогам пунктам 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено необґрунтовано, з перевищенням повноважень, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За приписами статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо зобов`язання виключити його з переліку платників податків, як відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. При цьому, вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, які були предметом судового контролю у межах цієї справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на встановлені обставини, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не було надано до суду докази правомірності прийняття оскаржуваного рішення, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат та стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 3842,00 грн.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів справи вбачається, що 14 лютого 2019 року між позивачем та Адвокатським бюро «ВІКТОРА ПОЧИНКА» укладено договір №14/02/19 про надання допомоги (а.с.94, т.1), відповідно до розділу 1 якого, бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру. Складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства).

У додатковій угоді №3 від 13.05.2019 року (а.с.95, т.1) сторонами визначено вартість послуг та порядок оплати гонорару.

Факт надання послуг за вказаним договором підтверджується актами надання послуг №9 від 19.06.2019 року на суму 1000,00 грн., №10 від 15.07.2019 року на суму 1750,00 грн., №13 від 05.09.2019 року на суму 1000,00 грн., №14 від 19.08.2019 року на суму 1000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат по підготовці справи до розгляду позивачем до суду надано платіжні доручення: №106 від 21.06.2019 року на суму 1000,00 грн., №132 від 11.07.2019 року на суму 1750,00 грн., №138 від 06.08.2019 року на суму 1000,00 грн., №222 від 20.08.2019 року на суму 1000,00 грн.

За таких обставин, суд зазначає, що в наданих до суду документах підтверджено відомості щодо обсягу виконаних робіт по підготовці до розгляду справи, а саме, підготовка проекту та подання уточненої позовної заяви по справі №160/4539/19, клопотання про розгляд справи №160/4539/19 за правилами спрощеного провадження, відповіді на відзив відповідача, представництво інтересів клієнта у суді, складність справи, що у своїй сукупності доводить факт понесення позивачем витрат при підготовці в адміністративній справі №160/4539/19 у розмірі 4750,00 грн., у зв`язку із чим, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» (50015, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5Ф, код ЄДРПОУ 41398184) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49047, м. Дніпро, вул. Симферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Рішення, яке оформлено протоколом від 22.03.2018 року, Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» (Ідентифікаційний код 41398184) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління ДФС України у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» (Ідентифікаційний код 41398184) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 4750,00 грн. (чотири тисячі сімсот п`ятдесят гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 26 серпня 2019 року.

Суддя І.В. Тулянцева