Рішення № 84069329, 10.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2019 року Справа № 160/3854/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовоv ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Тернівського районного відділу в м.Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Тернівського районного відділу в м.Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в якому просить :

- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі територіального підрозділу - Тернівського районного відділу в м.Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо відмови в знищенні (анулювання) інформації (файлу) персональних даних на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зберігається в Єдиному державному демографічному реєстрі, у тому числі щодо знищення (анулювання) унікального номеру запису у реєстрі (відповідь № 1230/5559 від 17.11.2018р);

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Тернівського районного відділу в м.Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області знищити (анулювати) інформацію (файл) персональних даних на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зберігається в Єдиному державному демографічному реєстрі, у тому числі щодо знищити (анулювати) унікальний номер запису у реєстрі;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі територіального підрозділу Тернівського районного відділу в м.Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки (відповідь № 1230/6198 від 21.12.2018р.);

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі територіального підрозділу Тернівського районного відділу в м.Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.

В обґрунтування позову позивачі зазначила що перед тим як їй було видано паспорт у вигляді пластикової картки типу форми ІD-картки у вереснів 2017 року нею заповнювалась анкета, за формою яка затверджена наказом МВС, надаючи згоду на збір та обробку персональних даних, її не було поінформовано про мету обробки персональних даних, її наслідки і засоби обробки, оскільки інформація до ЄДДР вносилась з порушенням, нею спрямовано звернення про знищення УНЗР, відмову від біометричного паспорта. 14.12.2018р. звернулась до відповідача із заявою, в якій просила оформити паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, оформлення якого разом з пластиковою карткою не заборонено, однак в його оформленні та видачі було відмовлено відповідь № 1230/6198 від 21.12.2018р., відповідь від 31.01.2019р. №5139-20/77. Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними, отримання пластикової картки типу ID є правом, а не обов`язком, та форма паспорту у вигляді паспортної книжечки не скасована і є діючою.

Ухвалою суду від 10 червня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

03 липня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв`язку з наступним.

Дійсно до Тернівського РВ у м.Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області надходили звернення (листопад-грудень 2018р., квітень 2019р.) від позивача з проханням оформити бланк паспорту громадянина України без застосування засобів ЄДЦР та видати паспорт виключно у вигляді паспортної книжечки, та просить надати йому відповідь на заяву. Вказані заяви розглянуті як звернення громадян, та надана відповідь у встановлений законом термін. Позивачу роз`яснено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, та починаючи з 01.11.2016 року виготовляється виключно у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Зразок бланка та порядок оформлення паспорта громадянина України затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина”. Статтею 21 Закону № 5492 передбачено, що оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 25 березня 2015 № 302 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок).

Відповідно до вимог Порядку оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку здійснюється на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто та визначеного пунктом 35 Порядку переліку необхідних документів, а саме: 1) свідоцтва про народження; 2) оригіналів документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); 3) документів, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (про місце проживання; про народження дітей; про шлюб і розірвання шлюбу тощо) (за наявності таких документів).

Таким чином, для оформлення паспорта громадянина України вперше заявнику необхідно особисто звернутися до територіального підрозділу органу міграційної служби за місцем реєстрації/фактичного проживання та надати передбачену законодавством заяву з переліком необхідних документів.

Враховуючи викладене, представник відповідача наголосив на тому, що рішення Тернівського Рву м.Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про відмову у наданні вказаної адміністративної послуги відносно позивача не приймалося, тобто відсутнє, а тому не може бути предметом оскарження в суді, адже в адміністративному суді предметом оскарження можуть бути виключно рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

17.07.2019р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача в якій остання наголосила на доводах викладених в адміністративному позові.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 має паспорт у формі ІD-картки № НОМЕР_1 , отриманий 08.09.2017р., копія якого міститься в матеріалах справи.

До Тернівського РВ у м.Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області надійшло звернення позивача від 14.11.2018р., де остання повідомила що будь-які цифрові ідентифікатори її особистості підлягають знищенню, оскільки відмовляється від присвоєного УНЗР, та просить надати відповідь згідно ст.20 Закону України «Про звернення громадян».

Листом від 17.11.2018р. № 1230/5559 Тернівським РВ у м.Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, на вказане звернення надана відповідь з посиланням на чинне законодавство та зазначено що Реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення внесеної Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру. Вказаним Законом не передбачено підстави та право вимагати видалення даних з Реєстру, УНЗР не може бути видалено з Реєстру якщо особа отримувала документи, що посвідчують особу чи її спеціальний статус.

14.12..2018р. та 16.04.2019р. позивачка звернулась до відповідача з заявою щодо оформлення паспорта громадянина України з проханням оформити бланк паспорту громадянина України без застосування засобів ЄДЦР та видати паспорт виключно у вигляді паспортної книжечки зразка 1994р., та відповідно до Закону України «Про звернення громадян» просила надіслати письмову відповідь.

Відповідачем надана відповідь від 21.12.2018 року № 1230/6198, де позивачу роз`яснено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, та починаючи з 01.11.2016 року виготовляється виключно у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Зразок бланка та порядок оформлення паспорта громадянина України затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина”. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адміністративні послуги” адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону.

Правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначаються Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” від 20.11.2012 № 5492-УІ (далі - Закон № 5492).

Статтею 21 Закону № 5492 передбачено, що оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 32 Основного Закону не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частин першої, другої статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. За змістом частини четвертої цієї ж статті, ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Відповідно до статті 3 Закону України від 23 квітня 1991 року № 987-XII "Про свободу совісті та релігійні організації" законодавство України про свободу совісті та релігійні організації в Україні" (далі - Закон № 987-XII) кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №987-XII громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. За змістом частини третьої цієї статті, ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов`язків. Заміна виконання одного обов`язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з частинами другою, десятою статті 5 Закону № 987-XII церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави. Релігійна організація зобов`язана додержувати вимог чинного законодавства і правопорядку.

За змістом частини першої статті 92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI "Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI, в редакції згідно із Законом України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України") суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Згідно з частинами другою, третьою статті 4 Закону № 5492-VI визначені цим Законом уповноважені суб`єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (далі - ВІС). Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб`єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

За частиною першою статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.

Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (підпункт "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI).

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, містять безконтактний електронний носій.

За частинами першою, другою статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом.

Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 5492-VI бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 16 Закону № 5492-VI головний обчислювальний центр здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів.

За фактом виготовлення документа відомості про серію та номер документа, дату персоналізації, номер використаного бланка в електронній формі передаються ВІС відповідним уповноваженим суб`єктом.

Підстави, за яких уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа, встановлено в частині сьомій статті 16 Закону № 5492-VI.

Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI. Він містить, зокрема: унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

Поряд із цим, у статті 7 Закону № 5492-VI визначено перелік інформації про особу, яка вноситься до Реєстру, в якій, крім зазначеного, передбачено, що у разі оформлення паспорта громадянина України до Реєстру за згодою особи вносяться також відцифровані відбитки пальців рук особи (пункт 13 частини першої статті 7).

Інформація, яку тут виокремлено, у розумінні пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 5492-VI, є біометричними даними, параметрами, тобто сукупністю даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 5492-VI забороняється вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену цим Законом. Забороняється вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров`я або статевого життя.

На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України 25 березня 2015 року прийняв постанову №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302, тут її положення суд застосовує у редакції, викладеній згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 745), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

За змістом пункту 2 Постанови № 302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:

з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII;

з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

За пунктом 3 Постанови № 302: до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Відповідно до пунктів 1, 2 додатка 2 "Технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм" до Постанови № 302 бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій.

У паспорт імплантовано безконтактний електронний носій, який відповідає вимогам нормативних документів України у сфері технічного та криптографічного захисту інформації. Безконтактний електронний носій відповідає вимогам стандарту ISO/IEC 14443 щодо запису і зчитування даних.

До безконтактного електронного носія вноситься інформація, яка зазначена на лицьовому та зворотному боці паспорта, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя, відцифрований підпис особи), а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що внесена на безконтактний електронний носій, відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1474-VIII до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом. Поряд із тим, за пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1474-VIII, Кабінет Міністрів України зобов`язано, з-поміж іншого, у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

У межах встановленого Законом № 1474-VIII строку уряд прийняв постанову від 26 жовтня 2016 року № 745, якою вніс відповідні зміни до Постанови № 302 (положення цієї Постанови (у новій редакції) наведено). Постанова № 745 набрала чинності з 01 листопада 2016 року, і з тієї ж дати офіційно встановлено, що паспорт громадянина України оформляється виключно у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.

Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2235-ІІІ прийнято на виконання вимог статті 5 Закону України від 8 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ "Про громадянство України" (який втратив чинність згідно із Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ "Про громадянство України").

Відповідно до пунктів 12, 13 Положення № 2503-ХІІ видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина. Вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку провадиться у п`ятиденний термін. Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Так, на виконання вказаної вище норми Закону № 5492 КМУ постановою від 25 березня 2015 № 302 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок).

Відповідно до вимог Порядку оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку здійснюється на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто та визначеного пунктом 35 Порядку переліку необхідних документів, а саме:

1) свідоцтва про народження;

2) оригіналів документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України);

3) документів, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (про місце проживання; про народження дітей; про шлюб і розірвання шлюбу тощо) (за наявності таких документів).

Пунктом 13 згаданого позивачами Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII також передбачено подання обов`язкового переліку документів, зокрема для отримання паспорта громадянина України заявник мав подати:

- заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України (зразок такої заяви затверджено наказом МВС від 13.04.2012 № 320 “Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України”, який втратив чинність 17.04.2018 року);

- свідоцтво про народження;

- дві фотокартки розміром 35x45 мм;

- у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Таким чином, для оформлення паспорта громадянина України заявнику необхідно особисто звернутися до територіального підрозділу органу міграційної служби за місцем реєстрації/фактичного проживання та надати передбачену законодавством заяву з переліком необхідних документів.

Але, як вбачається із матеріалів справи, суду не надано позивачем належних та допустимих доказів того, що позивач зверталась з заявою відповідного зразка та передбаченими законодавством документами до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області та до її територіальних підрозділів.

Викладене свідчить, що особисті звернення позивача до відповідача із заявами вільного зразка з проханням надати відповідь згідно ст.20 Закону України «Про звернення громадян», та паспорт у формі книжечки без зняття біометричної інформації та без внесення її в ЄДДР, протирічать чинному законодавству з цих питань.

Переписка відповідача з позивачем з роз`ясненням порядку отримання паспорта згідно приписів Закону № 5492-VI, постанови Кабінету Міністрів України №302 у формі листів не може розцінюватися як відмова відповідача в знищенні (анулювання) інформації (файлу) персональних даних на ім`я ОСОБА_1 так і в оформленні та видачі паспорта у формі книжечки.

Оскільки відповідачем не вчинялися дії по відмові у видачі паспорта у формі книжечки, підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій та покладання на відповідача зобов`язання оформити та видати такий паспорт - відсутні.

Судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача.

Суд застосовує до спірних правовідносин практику Верховного Суду, а саме постанову від 19.07.2019р. по справі №2340/2876/18 та постанову Верховного Суду від 25.07.2019р. по справі №807/85/18.

Також суд звертає увагу, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 має паспорт у формі ІD-картки № НОМЕР_1 , отриманий 08.09.2017р., копія якого міститься в матеріалах справи, вказане в свою чергу свідчить про відсутність предмету спору і є додатковою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи відсутність підтвердження факту належного звернення позивача до відповідача щодо оформлення паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ, суд не вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Тернівського районного відділу в м.Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова