Рішення № 84069322, 01.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року Справа № 160/4713/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000068/2 від 13.12.2018 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08659 від 13.12.2018 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що з метою митного оформлення товару «Посуд столовий із склокераміки» ТОВ «АТБ-маркет» було подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UA500060/2018/038393 разом із необхідними документами, які підтверджують ціну на товар за ціною договору. Однак, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України, а також відмовлено у прийнятті митної декларації шляхом оформлення Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вважає, що Відповідач безпідставно не визнав заявлену Позивачем митну вартість товару і своїм рішенням про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000068/2 від 13.12.2018 року збільшив митну вартість товару з 34 230, 26 USD (951 879,69 грн.) до 51 392, 51 USD, оскільки надані Позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни.

Ухвалою суду від 27.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4713/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 01 липня 2019 року о 10:30 год.

24 червня 2019 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому Одеська митниця ДФС проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, разом з митною декларацією, митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Відповідачем витребувано у позивача додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, проте опрацюванням додатково наданих документів було встановлено, що числові значення складових митної вартості товарів не підтверджено. Вказані обставини стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Ухвалою суду від 26.06.2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника Одеської митниці ДФС про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.06.2019 року у задоволенні заяви представника Одеської митниці ДФС про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

26 червня 2019 року представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій ТОВ «АТБ-маркет» заперечує факт наявності будь-яких розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, а тому витребування митницею додаткових документів вважає необґрунтованим. Також вказав, що умовами контракту від 15.07.2014 pоку № 2759-WH/CN чітко та однозначно визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості. Щодо умов поставки представник позивача пояснив, що при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони страхуватися та в якій мірі.

01 липня 2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 15.07.2019 року до 09:00 год.

08 липня 2019 року від відповідача надійшли заперечення проти відповіді на відзив, зі змісту яких вбачається, що у рішенні про коригування митної вартості №UA500060/2018/000068/2 від 13.12.2018 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Також, у цьому рішенні наведені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номеру митної декларації від 31.10.2018 року №UА500060/2018/033258.

15 липня 2019 року представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що відповідачем не повідомлено про причини неявки в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошене повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення.

Суд зазначає, що оскільки день строку ухвалення рішення - 26.07.2019 року припадає на день відпустки судді, рішення ухвалено першим робочим днем судді - 01.08.2019 року.

Дослідивши подані сторонами документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

13 грудня 2018 pоку ТОВ «АТБ-маркет» було подано до Одеської митниці ДФС для митного оформлення товару митну декларацію №UA500060/2018/038393 (довідковий номер 4374) (а.с.38-39, а.с.106-107) за основним методом визначення митної вартості (графа 42 МД).

Згідно з графою 31 вказаної декларації позивачем задекларовано товар:

1) посуд столовий із склокераміки:

- арт. 0020ВАV Тарілка 24 см., -18900 шт.

- арт. 0022ВАV Салатник 17,7 см., - 40368 шт.;

- арт. 0024BAV Тарілка супова 19 см., - 8928 шт.

Виробник: WENZHOU HUISHUNDA INDUSTRIAL TRADE CO., LTD, Країна виробництва: CN.

Митна вартість товару, відповідно до графи 42 митної декларації №UA500060/2018/038393, становить 32274,2400 на умовах поставки FOB CN WENZHOU (графа 20 МД). В графі 45 ЕМД митну вартість визначено у розмірі 951 879,69 грн., що складається з ціни контракту (897 486,4229 грн.), витрат на транспортування (54 086,82 грн.) та витрат на страхування (306, 45 грн.).

Відповідно до графи 44 EМД №UA500060/2018/038393 на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем митному органу були подані:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) 15.07.2014 року № 2759-WH/CH;

- специфікація №33 від 26.10.2018 року;

- рахунок-фактура (інвойс), пакувальний лист №HSD-18-N091B від 26.10.2018 року;

- свифт б/н від 05.12.2018 року;

- виписку з бухгалтерською документацією;

- заява на страхування №40-0197-18-00011/2448 від 09.11.2018 року та договір №40-0197-18-00011/2448 від 01.03.2018 року;

- рахунки-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 13.12.2018 року №947.1/18.

За результатами перевірки документів та відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості, які надані для підтвердження заявленої митної вартості товарів, митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:

1) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) №2759-WH/CH від 15.07.2014 року витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс 40-0197-18-00011/2448 від 09.11.2018 року не відповідає вищезазначеним умовам4

3) Згідно п.4.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.07.2014 року №2759-WH/CH продавець зобов`язаний впродовж 2 доби після надходження коштів надати оригінал копії митної декларації країни відправлення, але до митного оформлення вона не надавалася.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України 13.12.2018 року митницею повідомлено позивача про виявлені розбіжності та зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- копію митної декларації країни відправлення;

- виписку з бухгалтерської документації;

- висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

13 грудня 2018 року позивач листом за вих. №13.12-1 (а.с.114-115) надав митному органу пояснення щодо зауважень, які виникли у відповідача до поданих документів, а також: прайс-лист виробника товару б/н від 10.10.2018 року; комерційну пропозицію б/н від 11.10.2018 року; копію митної декларації країни відправлення № 290320180038518182 від 29.10.2018 року. Також повідомлено, що інших документів в десятиденний термін позивач надати не має можливості.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000068/2 від 13.12.2018 року, яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням другорядного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (а.с.36-37).

Згідно з вказаним рішенням про коригування суб`єкт владних повноважень збільшив митну вартість товару з 34 230,26 USD (951 879,69 грн.) до 51 392, 51 USD.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08659 від 13.12.2018 року (а.с.32-33).

28 лютого 2019 року ТОВ «АТБ-Маркет» до Одеської митниці ДФС подано заяву №М-2019-0895 подано заяву про скасування рішення про коригування митної, до якої були надані додаткові документи підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів: банківські платіжні документи, виписка з бухгалтерської документації, платіжне доручення, висновок про вартісні характеристики товарів, прайс-лист виробника, комерційна пропозиція та інші.

За результатами розгляду вищевказаної заяви Одеська митниця листом №1679/10/15-70-61-06-10 від 05.03.2019 року повідомила позивача про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000068/2 від 13.12.2018 року.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією №UА500060/2018/038538 від 14.12.2018 року (а.с.42-43), за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000068/2 від 13.12.2018 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08659 від 13.12.2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

При цьому, частина 2 статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу вказаних норм слідує, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення пункту 2 частини 5 статті 54 Митного кодексу України, за змістом якої орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до частини 3 статті 54 Митного кодексу України , за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В силу приписів частини 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Судом встановлено, що однією з підстав для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості, стали, за висновком митного органу, розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, та ненадання декларантом документів згідно сформованого переліку на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, відповідач вказує, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Пунктом 2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) №2759-WH/CH від 15.07.2014 року витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Матеріалами справи підтверджується, що поставка Товару здійснювалася на підставі Контракту на поставку продукції від 15.07.2014 pоку № 2759-WH/CH, укладеного між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) та WENZHOU HUISHUNDA INDUSTRIAL TRADE CO., LTD, Китай (Постачальник), у пункті якого передбачено, що ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB-Нінгбо, КНР (у відповідності до «Інкотермс - 2000»), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у Постачальника, вартість усіх митних формальностей в країні Постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України.

Таким чином, умовами Контракту від 15.07.2014 pоку № 2759-WH/CH визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за Товар, при визначенні митної вартості Товару.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20.03.2018 року у справі №815/4132/17 (адміністративне провадження №К/9901/11263/18), від 06 березня 2018 року у справі №815/3142/17 (адміністративне провадження №К/9901/789/18), вказавши, що посилання контролюючого органу на відсутність у наданих до митного оформлення документах даних щодо такої складової митної вартості як вартість пакування є необґрунтованими, з огляду умови контракту, відповідно до якого вартість упаковки та маркування входить у ціну товару, а отже вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем (позивачем), у зв`язку з чим не є такими, що включаються до митної вартості товару.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності та спростовуються вищенаведеним. У даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Також митний орган вказав, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс 40-0197-18-00011/2448 від 09.11.2018 року не відповідає вищезазначеним умовам.

Судом встановлено, що специфікацією № 33 від 26.10.2018 року до Контракту № 2759-WH/CH сторони погодили, що Товар має бути поставлений на умовах поставки FOB-WENZHOU/FOB-Венжоу.

Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. «Договори перевезення та страхування» Міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс» терміну поставки FOB як у Продавця, так і Покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

З урахуванням викладеного, ТОВ «АТБ-Маркет» за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року № 40-0197-18-0011, укладеним з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», здійснило добровільне страхування товару.

09 листопада 2018 року Сторонами підписано страховий сертифікат страхування окремого перевезення вантажу № 40-0197-18-0011/2448, яким передбачено, що товар за інвойсом HSD-18-N091B від 26.10.2018 року, вантажовідправник WENZHOU HUISHUNDA INDUSTRIAL TRADE CO., LTD, страхова вартість вантажу 1 772 420,44 грн. застраховано. страхова сума складає 1 772 420,44 грн., страховий тариф % - 0,034, страховий платіж 602,62 грн.

Таким чином, витрати позивача на страхування у розмірі 602,62 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року № 40-0197-18-0011, страховим сертифікатом № 40-0197-18-0011/2448 від 09.11.2018 року. Ці документи були надані позивачем відповідачу під час митного оформлення товару.

Таким чином, доводи відповідача про те, що невідповідність страхової суми мінімального страхування, яке повинно покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10%, виключають можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.

Стосовно зобов`язання позивача надати до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.07.2014 року №2759-WH/CH оригінал копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що позивачем надано до матеріалів справи підтвердження про те, що 13.12.2018 року разом з листом за вих. № 1312/2 було надано відповідачу копію митної декларації країни відправлення № 290320180038518182 від 29.10.2018 року, в тому числі і прайс-лист виробника товару б/н від 10.10.2018 року та комерційну пропозицію б/н від 11.10.2018 року, що не було спростовано відповідачем.

Будь-яких інших доводів в обґрунтування прийнятого рішення, що оскаржується, відповідачем не зазначено.

Натомість, в ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам частини другої статті 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих підстав для витребування додаткових документів у декларанта, окрім тих, які були надані під час митного оформлення відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Суд зауважує, що в рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка були взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Наведена правова позиція відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2019 у справі №825/648/17 (адміністративне провадження №К/9901/16592/18).

В даному випадку вказаних обставин митницею не наведено.

Так, в рішенні №UA500060/2018/000068/2 від 13.12.2018 року не зазначені джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості, не зазначений перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості через відсутність у відповідача інформації, суперечить вимогам чинного законодавства України.

Суд також зазначає, що відповідачем у своєму рішенні не вказано послідовність застосування методів визначення митної вартості товару та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відсутність інформації щодо ціни товару для визначення митної вартості за статтями 59, 60, 62, 63 Митного кодексу України, не може бути обґрунтованою причиною невикористання передбачених зазначеними пунктами методів визначення митної вартості. Розмитнення товару за більшою ціною, що передувало розмитненню товару за митною декларацією позивача не є підставою для незастосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду адміністративної справи, судом встановлено, що позивачем було надано всі необхідні документи, які підтверджують правильність обраного методу для визначення митної вартості товару, надані документи підтверджують вартісні показники митної вартості товару, отже позивачем вірно визначена митна вартість за ціною товару згідно контракту, тому рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000068/2 від 13.12.2018 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08659 від 13.12.2018 року підлягають визнанню протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

В ході розгляду справи відповідачем не були наведені докази правомірності оскаржуваних рішень, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (49000, м. Дніпро, пр. О.Поля, буд. 40, код ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці ДФС (65078, місто Одеса, вул. Гайдара, будинок 21-А, код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000068/2 від 13.12.2018 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08659 від 13.12.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (ЄДРПОУ 30487219) понесені позивачем судові витрати в сумі 4054,00 грн. (чотири тисячі п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева