Рішення № 84069313, 10.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року Справа № 160/4783/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СР ЛТД" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "СР ЛТД" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2018 року № 0032621417.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СР ЛТД". Висновки акта перевірки №60030/04-36-14-11/20228099 від 10.10.2018 року вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються наявними первинними документами. Податкове повідомлення-рішення від 22.11.2018 року № 0032621417 вважає прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 19.06.2019 року надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що при проведенні перевірки було встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Євро Спецпроект» є фігурантом кримінальних проваджень за ознаками злочинів передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України. Також не встановлено придбання ТОВ «Євро Спецпроект» товарів, які в подальшому були реалізовані позивачу. Враховуючи встановлені при перевірці обставини, вважає, що підприємством протиправно віднесено суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Євро Спецпроект» до складу податкового кредиту, що свідчить про правомірність висновків перевіряючи та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, 10 липня 2019 року надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "СР ЛТД" перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.

Наказом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 21.09.2018 року №5472-п призначена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ фірма «СР ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Євро Спецпроект» за період з 01.11.2015 року по 30.11.2015 року. Строк проведення даної перевірки було визначено з тривалістю 5 робочих днів з 27.09.2018 року.

Не погоджуючись із наказом від 21.09.2018 року №5472-п про призначення перевірки позивач оскаржив його до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

На підставі направлення від 21.09.2018 року № 11469 та наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 21.09.2018 року №5472-п податковим органом з 27.09.2018 року по 03.10.2018 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ фірма «СР ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Євро Спецпроект» за період з 01.11.2015 року по 30.11.2015 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт №60030/04-36-14-11/20228099 від 10.10.2018 року, яким зафіксовано порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 102400 грн., що призвело до заниження суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 102400 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.11.2018 року № 0032621417, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 102400 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 року у справі № 160/7386/18, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фрма «СР ЛТД» №5472-п від 21.09.2018 року.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 року у справі № 160/7386/18, однак ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2019 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підпунктом 181 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України надано визначення податкового кредиту, як суми, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, що визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб`єктами господарювання.

Судом було встановлено, що позивачем до перевірки не надавалось жодних документі по взаємовідносинам з ТОВ «Євро Спецпроект» за період з 01.11.2015 року по 30.11.2015 року, що підтверджується актом перевірки від 10.10.2018 року та актом щодо ненадання документів ТОВ фірма «СР ЛТД» для проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 03.10.2018 року.

В свою чергу, позивачем до позовної заяви були додані копії первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ «Євро Спецпроект» за період з 01.11.2015 року по 30.11.2015 року, а саме: договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, рахунки, накладні, специфікації.

Зафіксовані в акті перевірки №60030/04-36-14-11/20228099 від 10.10.2018 року порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України про завищення податкового кредиту на загальну суму 102400 грн. були встановлені перевіряючими за відсутності жодних первинних і бухгалтерських документів.

При цьому, судом встановлено, що ненадання таких документів на письмові запити податкового органу від 27.09.2018 року та 03.10.2018 року були зумовлені незгодою позивача з призначенням перевірки та оскарженням до суду наказу про призначення перевірки від 21.09.2018 року.

Так, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статі 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отже, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних управлінських функцій, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.

Під час судового розгляду встановлено, що проведення перевірки на підставі якої було прийняте оскаржувано податкове повідомлення-рішення відбулось на підставі наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 21.09.2018 року №5472-п. Порушення виявлені під час перевірки зафіксовані у акті №60030/04-36-14-11/20228099 від 10.10.2018 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 року у справі № 160/7386/18, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фрма «СР ЛТД» №5472-п від 21.09.2018 року.

Згідно інформацію, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень зазначене рішення набрало законної сили 31.05.2019 року.

Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній бо адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, акт перевірки №60030/04-36-14-11/20228099 від 10.10.2018 року отриманий в результаті проведення позапланової документальної виїзної перевірки є неналежним доказом виходячи із положень процесуального принципу допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки судом встановлена неправомірність призначення проведеної перевірки, а саме скасування наказу про призначення №5472-п від 21.09.2018 року, це свідчить про протиправність проведення такої перевірки і унеможливлює визнання правомірності прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення.

Правова позиція з даного питання відображена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року по справі №2а/1570/4582/11.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 22.11.2018 року № 0032621417, прийняте на підставі незаконної перевірки, тому є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СР ЛТД" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СР ЛТД" (вул. Героїв Крут, б. 15, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 20228099) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «В4» від 22.11.2018 року № 0032621417.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СР ЛТД" судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 10 липня 2019 року.

Суддя С.І. Озерянська