Рішення № 84069277, 31.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року Справа № 160/6086/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасування рішення відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- визнати протиправним та скасування рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.08.2018 року.

- зобов`язати відповідача зарахувати до його пільгового стажу періоди роботи з 30.01.89 року по 21.09.93 року на посаді слюсаря-ремонтника по 3-му розряду постійно занятого у цеху по виробництву каустичної соди, з 23.10.95 року по 04.07.96 року на посаді слюсаря-ремонтника по 3-му розряду постійно занятого у цеху по виробництву каустичної соди.

В обґрунтування позову зазначив, що має достатній та необхідний стаж роботи, що дає йому право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, а тому відмова відповідача у призначенні такої пенсії у зв`язку з неможливістю зарахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу по Списку № 1 за відсутності наказу про атестацію робочих місць безпосередньо по цеху виробництва хлору і каустичної соди, на думку позивача є протиправною, оскільки у трудовій книзі щодо вказаних періодів роботи наявні усі необхідні записи, які є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу. За викладених обставин просить задовольнити позов.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом і надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на його необґрунтованість, оскільки надане позивачем рішення суду не містило вимог зобов`язального характеру щодо призначення пільгової пенсії позивачу.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із таких міркувань.

Згідно із статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року позов ОСОБА_1 – задоволено частково. Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.10.2018 року № 702/03.8-15 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, 49004) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 .н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 01.04.2018 року про призначення пенсії за віком згідно з п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з врахуванням періодів роботи з 30.01.89 по 21.09.93 р.р. у на посаді слюсаря-ремонтника по 3-му розряду, з 23.10.95 року по 04.07.96 р.- на посаді слюсаря-ремонтника по 4-му розряду постійно занятого у цеху по виробництву каустичної соди на Первомайському державному підприємстві «Хімпром», за даними трудової книжки.

Звернувшись з вказаним рішення суду до пенсійного органу, позивач отримав листа від 22.02.2019 року, в якому з посиланням на рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах останньому повідомлено про відсутність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вважаючи такі дії Пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд виходить із того, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV(надалі - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно із ст.24 Закону України №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, відповідач, відмовляючи позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, виходив з того, що періоди роботи з 30.01.89 року по 21.09.93 року на посаді слюсаря-ремонтника по 3-му розряду постійно занятого у цеху по виробництву каустичної соди, з 23.10.95 року по 04.07.96 року на посаді слюсаря-ремонтника по 4-му розряду постійно занятого у цеху по виробництву каустичної соди на Первомайському державному підприємстві «Хімпром» неможливо зарахувати до стажу роботи за Списком № 1 у зв`язку з відсутністю наказу про атестацію робочих місць безпосередньо по цеху виробництва хлору і каустичної соди.

Проте суд не приймає вказані твердження, оскільки з трудової книжки позивача НОМЕР_2 напроти періодів його роботи з 30.01.89 року по 21.09.93 року на посаді слюсаря-ремонтника по 3-му розряду постійно занятого у цеху по виробництву каустичної соди, з 23.10.95 року по 04.07.96 року на посаді слюсаря-ремонтника по 3-му розряду постійно занятого у цеху по виробництву каустичної соди на Первомайському державному підприємстві «Хімпром» наявні усі необхідні записи, які є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу.

Більш того, у матеріалах справи наявний наказ Первомайського державного підприємства «Хімпром» від 30.04.1997 року № 290, яким затверджено перелік атестованих посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, серед якого є посада слюсар-ремонтник. При цьому, відсутність у такому наказі інформації, що безпосередньо стосується цеху виробництва хлору і каустичної соди не може бути паствою для відмови позивачу у зарахуванні вказаних періодів роботи до його пільгового стажу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії за списком № 1 він (позивач) мав більше 10 років пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1, при загальному стажі роботи більше 20 років.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі також - Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії та вирішення питання щодо перевірки наявного стажу роботи для її (пенсії) призначення.

За таких обставин, є не зрозумілим, чому відповідач ігнорує наявні записи в трудовій книзі, у яких щодо кожного періоду позивача, який заперечується відповідачем, наявний відповідний запис та не вчиняє усіх необхідних дій за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 22.02.2019 року, прийнято не на підставі Конституції та законів України, а отже підлягає скасуванню. При цьому, перелічені періоди роботи позивача слюсарем-ремонтником підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача. Крім того, суд зазначає, що статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, у тому числі, про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів, людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, суд не обмежений вимогами адміністративного позову, виходячи з предмету судового захисту, на який він направлений. Нечіткість прохальної частини позовної заяви не є та не може бути підставою для відмови у її задоволенні, оскільки це суперечить принципам адміністративного судочинства і судового захисту у цілому.

Згідно із статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументами учасників справи.

Отже, враховуючи, що наданими до суду доказами підтверджено право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до вимог статті 114 Закону України № 1058, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити та нарахувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення із першочерговою заявою, тобто із 01.04.2018 року.

У той же час, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.08.2018 року задоволенню не підлягає, оскільки відновлення порушених прав позивача відбулось у вищенаведений спосіб зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають з огляду на те, що позивач був звільнений від спати судового збору.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом від 22.02.2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 30.01.89 року по 21.09.93 року на посаді слюсаря-ремонтника по 3-му розряду постійно занятого у цеху по виробництву каустичної соди, з 23.10.95 року по 04.07.96 року на посаді слюсаря-ремонтника по 3-му розряду постійно занятого у цеху по виробництву каустичної соди до пільгового стажу за Списком № 1

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням періодів роботи з 30.01.89 року по 21.09.93 року на посаді слюсаря-ремонтника по 3-му розряду постійно занятого у цеху по виробництву каустичної соди, з 23.10.95 року по 04.07.96 року на посаді слюсаря-ремонтника по 3-му розряду постійно занятого у цеху по виробництву каустичної соди з дня звернення із заявою, тобто із 01.04.2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень, 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Н.Перемоги, 26, 49094).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна