Рішення № 84069263, 06.09.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 вересня 2019 р. Справа № 120/2386/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: Державного підприємства «45 експериментальний механічний завод» (код ЄДРПОУ: 08341806, адреса: вул. Стрілецька, 57, м. Вінниця, Вінницька область, 21007)

до: Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 34983238, адреса: вул. Соборна, 15а, м. Вінниця, Вінницька область, 21050)

про: визнання дій протиправними, скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося Державне підприємство «45 експериментальний механічний завод» (код ЄДРПОУ: 08341806, адреса: вул. Стрілецька, 57, м. Вінниця, Вінницька область, 21007) до Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 34983238, адреса: вул. Соборна, 15а, м. Вінниця, Вінницька область, 21050) про визнання дій протиправними, скасування постанови.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, дій посадових осіб Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, які здійснюються у рамках виконавчого провадження № 59471114, в частині винесення постанов про накладення штрафу.

Вважаючи, що накладення відповідного штрафу є передчасним, оскільки відсутній механізм виконання рішення суду, Державне підприємство «45 експериментальний механічний завод» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

В межах строку, наданого судом на усунення недоліків, представником Державного підприємства « 45 експериментальний механічний завод» усунено недоліки позовної заяви та, зокрема, подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.08.2019 року поновлено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано з Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та зобов`язано у 3-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 59471114. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.

Як випливає із матеріалів справи, ухвалу про відкриття провадження Замостянським відділом державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області отримано 27.08.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, відповідач не скористався своїм правом, визначеним процесуальним законодавством, та відзив щодо заявлених позовних вимог до суду не подавав.

У судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце його проведення повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом із тим, від представника Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області через відділ документального забезпечення суду надано копії матеріалів виконавчого провадження та клопотання про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження. Інших заяв та клопотань щодо розгляду справи від сторін на адресу суду не надходило.

Главою 11 Розділу II Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби та приватного виконавця. Однією з таких особливостей є скорочені строки розгляду справ цієї категорії.

Відповідно до приписів частини 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене та враховуючи те, що для цієї справи пріоритетним є її швидке вирішення, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд вважає за необхідне розглянути дану адміністративну справу в порядку письмового провадження. При цьому, згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Так, одночасно із позовною заявою представником позивача подано клопотання про забезпечення доказів, шляхом витребування з Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області постанови державного виконавця № 59471114 від 16.07.2019 року про накладення штрафу.

Враховуючи, що представником відповідача надано матеріали виконавчого провадження № 59471114, необхідність розглядати заявлене клопотання відпала.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2019 року позовні вимоги фізичної особи до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишено без задоволення.

Не погодившись із вказаним рішенням, фізична особа подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позов у повному обсязі.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 21.06.2019 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2018 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов фізичної особи до Державного підприємства «45 експерементальний механічний завод» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання незаконними дій, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ директора Державного підприємства «45 експериментальний механічний завод» від 08.10.2018 року № 203к про звільнення фізичної особи з роботи 08.10.2018 року у зв`язку із скороченням штату працівників та неможливістю подальшого працевлаштування, згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Поновлено фізичну особу на посаді начальника цеху № 3 Державного підприємства «45 експерементальний механічний завод» з 09.12.2018 року. Стягнуто з Державного підприємства «45 експериментальний механічний завод» на користь фізичної особи (вісімдесят вісім тисяч сто тридцять п`ять) гривень 38 копійок (сума визначена без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.10.2018 року по 21.06.2019 року та 1000 (одна тисяча) грн одноразового заохочення при народженні двох дітей. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

04.07.2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист № 127/28449/18 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника № 3 Державного підприємства «45 експерементальний механічний завод» з 09.12.2018 року, який разом із заявою про примусове виконання рішення суду пред`явлений для виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дзюбенко Тетяною Олегівною постановою № 59471114 від 05.07.2019 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 127/28449/18, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області. Вказану постанову позивачем (представником позивача) отримано 05.07.2019 року, що підтверджується розносною книгою місцевої кореспонденції за період з 05.07.2019 року по 05.07.2019 року.

Державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дзюбенко Тетяною Олегівною постановою № 59471114 від 10.07.2019 року за невиконання рішення суду накладено на Державне підприємство «45 експериментальний механічний завод» штраф у розмірі 5100,00 грн. Зобов`язано боржника виконати рішення суду та вимоги виконавчого документа в строк до 15.07.2019 року та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Волковинською Яною Петрівною постановою № 59471114 від 16.07.2019 року за невиконання рішення суду накладено на Державне підприємство «45 експериментальний механічний завод» штраф у розмірі 10200,00 грн. Зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Постановою державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дзюбенко Тетяною Олегівною № 59471114 від 20.08.2019 року виконавче провадження закінчено.

Вважаючи дії посадових осіб Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області протиправними, а зазначені постанови такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано нормами Конституції України, Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 року № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII) та Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 1403-VIII завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема, обов`язковість виконання рішень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1, 2 статті 15 Закону № 1404-VIII, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За приписами статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною четвертою статті 18 Закону № 1404-VIII встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно з частиною п`ятою, шостою статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Частиною першою статті 28 Закону № 1404-VIII визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частиною другою статті 33 Закону № 1404-VIII встановлено, що за заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (частина третя статті 33 Закону №1404-VIII).

Згідно з положеннями статті 65 Закону № 1404-VIII рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

В силу вимог пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, у разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за № таким-то є недійсним" звільнений... і зазначається нове формулювання.

У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

Згідно статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Тобто, державний виконавець має не тільки здійснити перевірку виконання рішення, а й встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, 10.07.2019 року державним виконавцем встановлено та складено відповідний акт про те, що станом на 10.07.2019 року рішення суду не виконано, наказ, розпорядження про поновлення на посаді або внесення відповідного запису в трудову книжку стягувача відсутні.

На підставі вказаних обставин, державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дзюбенко Тетяною Олегівною постановою № 59471114 від 10.07.2019 року за невиконання рішення суду накладено на Державне підприємство «45 експериментальний механічний завод» штраф у розмірі 5100,00 грн. Зобов`язано боржника виконати рішення суду та вимоги виконавчого документа в строк до 15.07.2019 року та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

16.07.2019 року державним виконавцем складено акт, згідно якого, станом на 16.07.2019 року рішення суду не виконано, наказ, розпорядження про поновлення на посаді або внесення відповідного запису в трудову книжку стягувача відсутні. У зв`язку з чим, державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Волковинською Яною Петрівною постановою № 59471114 від 16.07.2019 року за повторне невиконання рішення суду накладено на позивача штраф у розмірі 10200,00 грн. Зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов`язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Вказана стаття, як і спеціальний закон, не містить норм, які б звільняли боржника від відповідальності за невиконання без поважних причин рішення суду в залежності від тих чи інших обставин.

З наведених норм, зокрема, слідує, що покладення на боржника негативних наслідків у вигляді грошового стягнення (штрафу) може бути застосовано виконавцем у разі невиконання рішення без поважних причин у встановлений виконавцем строк.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

При цьому, застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

В свою чергу, згідно частини 4 статті 19 Закону № 1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Пунктами першим, шостим частини 5 статті 19 Закону Закону № 1404-VIII передбачено, що боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення та надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

В порушення вказаних вимог статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник – Державне підприємство «45 експериментальний механічний завод», не надав державному виконавцю належних пояснень щодо неможливості виконання рішення суду про поновлення на посаді та їх документальне підтвердження.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, висновки державного виконавця про невиконання судового рішення не спростовуються позивачем, оскільки ним фактично не заперечується факт неможливості виконання рішення суду.

Також, на думку суду, вказані позивачем причини невиконання рішення суду, а саме відсутність посади начальника цеху № 3 в штатному розписі Державного підприємства «45 експериментальний механічний завод», не є поважною причиною невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді, оскільки згідно зі статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

У відповідності до вимог пункту 6 статті 40 Кодексу законів про працю України України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Статтею 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що незаконно звільнений працівник повинен бути поновлений на попередній роботі.

Чинне законодавство України не ставить можливість поновлення працівника на роботі в залежність від наявності (збереження) його посади на час розгляду справи. У відповідності з цією нормою права, позивача поновлено на тій посаді, з якої він був звільнений. Таке рішення двозначного тлумачення не допускає, його виконання полягає у виданні відповідачем наказу про поновлення на роботі.

Разом із тим, наводячи такі підстави неможливості виконання рішення суду, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин. Клопотань/заяв, спрямованих на те, щоб відкласти, зупинити проведення виконавчих дій матеріали виконавчого провадження не містять. Крім того, жодних дій, які б були спрямовані на виконання рішення суду у строк, визначений Законом України «Про виконавче провадження», позивачем не вчинено. Станом на час винесення оскаржуваних постанов Державним підприємством «45 експериментальний механічний завод», який є боржником у виконавчому провадженні, рішення суду не виконано.

Отже, з урахування встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд доходить висновку, що дії посадових осіб Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо винесення оскаржуваних постанов про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 59471114, вчинені правомірно, з дотриманням вимог частини другої статті 63, частини першої статті 75 Закону № 1404-VIII, а саме у зв`язку з невиконанням рішення суду від 21.06.2019 року у справі № 127/28449/18 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника цеху № 3 Державного підприємства «45 експериментальний механічний завод» з 09.10.2018 року, а тому у задоволенні позовних вимог про визнання дій протиправними та скасування постанов слід відмовити.

При вирішенні спірних правовідносин, суд бере до уваги правові позиції Верховного суду, висвітлені у постановах від 20.03.2019 року у справі № 822/1079/17 (адміністративне провадження № К/9901/23300/18) та від 26.06.2019 року у справі № 806/562/17 (адміністративне провадження № К/9901/3500/17).

Разом із тим, оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про правомірність дій при винесенні оскаржуваних постанов, в рамках виконавчого провадження № 59471114.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Державне підприємство « 45 експериментальний механічний завод» (код ЄДРПОУ: 08341806, адреса: вул. Стрілецька, 57, м. Вінниця, Вінницька область, 21007)

Відповідач: Замостянський відділ державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 34983238, адреса: вул. Соборна, 15а, м. Вінниця, Вінницька область, 21050)

Рішення у повному обсязі виготовлене: 06.09.2019

Суддя Чернюк Алла Юріївна