Рішення № 84069251, 30.08.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2038/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Масюк Г. С.,

за участю представника позивача Максимчука Ю. В.,

представника відповідача Федорчук І. Ю.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №50 від 22.05.2019 року про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, зобов`язання виключити з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення відповідача винесено необґрунтовано, з перевищенням повноважень, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення, оскільки Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані. Крім того, позивач зазначає, що комісія ГУ ДФС у Волинській області дійшла висновку про те, що позивач відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку із наявною податковою інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Разом з тим, відповідачем не було надано відомостей про те, що це за інформація, коли та ким вона була отримана та про які саме ризикової операції йдеться. Вказує, що «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» в межах господарської діяльності ніколи не здійснювало ризикових операцій. Господарська діяльність позивача завжди проходить в межах правового поля, є прозорою та підтверджується усіма необхідними первинними документами. Зазначає, що оскаржуване рішення створює негативні наслідки для позивача, оскільки усі податкові накладні підлягають обов`язковому зупиненню згідно пункту 6 Порядку №117 та в подальшому приймаються рішення про відмову у їх реєстрації. Крім того, факт зупинення та подальша відмова у реєстрації податкових накладних фактично позбавляє контрагентів позивача права на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 02.07.2019 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено, зупинено дію рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого протоколом від 22.05.2019 року №50, в частині внесення до переліку ризикових платників податків ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ».

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача не погоджується з даним позовом, оскільки ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» внесено до переліку ризикових платників податків у зв`язку з наявною податковою інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Вказує, що від управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем отримано податкову інформацію про включення до переліку ризикових ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ», яка викладена в службовій записці від 22.05.2019 року №594//03-20-07-03-09. Зокрема, вказує на взаємовідносини позивача з ТОВ «Спеціалізований Птахопереробний Комбінат «Велес», яке в подальшому здійснило виписку податкових накладних на реалізацію м`яса та м`ясопродуктів в адресу платників податків, діяльність яких має ознаки ризиковості, а тому дані обставини можуть свідчити про участь ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» у схемах мінімізації з метою надання неправомірної вигоди іншим суб`єктам господарювання за рахунок здійснення безтоварних операцій.

Відтак, з наведених підстав відповідач вважає, що віднесення ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» до переліку ризикових платників податків є обґрунтованим, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не наведено жодних обґрунтувань, які б спростовували доводи, викладені у позові. Крім того зазначає, що використана ГУ ДФС у Волинській області інформація у вигляді службової записки не є податковою інформацією в розумінні Податкового кодексу України, оскільки містить лише припущення посадових осіб контролюючого органу, без підтвердження їх жодними засобами податкового контролю. У ній відсутня жодна інформація про проведення перевірок, звірок чи звернення із запитами щодо перевірки даної інформації. Будь-якого аналізу наведеної інформації про наявність розбіжностей чи нереальності здійснення господарських операцій, так само як і обґрунтування ризиковості цих операцій, службова записка від 22.05.2019 року №594/03-20-07-03-09 не містить. Представник позивача повідомляє, що починаючи з 22.05.2019 року (з моменту включення позивача до переліку ризикових платників податків) реєстрація тринадцяти податкових накладних була зупинена, при цьому до кожної зупиненої накладної подавалися пояснення та первинні документи, необхідні для їх реєстрації, однак податковим органом надані документи та пояснення не були взяті до уваги.

У запереченнях на відповідь на відзив ГУ ДФС у Волинській області не погоджується з доводами викладеними у ній, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки комісією ГУ ДФС у Волинській області при прийнятті оскаржуваного рішення було взято до уваги податкову інформацію, яка містилася у службовій записці від 22.05.2019 року №594//03-20-07-03-09.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив; позовні вимоги просив задовольнити. У свою чергу представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог із підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд, заслухавши усні пояснення представників сторін (вступне слово), дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, та письмові докази, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що в особистому кабінеті платника податків ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» розміщена інформація про те, що позивача з 22.05.2019 року включено до переліку ризикових платників податків за типом ознаки підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.13).

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.05.2019 року №50, ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» включено до переліку ризикових платників податків ІС «Податковий блок» відповідно до абзацу 7 підпункту 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 Критеріїв ризиковості платника податку (наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником) та відповідно до службової записки управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Волинській області від 22.05.2019 року №594/03-20-07-03-09 (а.с.46).

27.05.2019 року позивачем було подано скаргу на дії податкового органу у якій просив скасувати віднесення ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» до переліку ризикових платників податків (а.с.14-16).

Крім того, 27.05.2019 року було направлено адвокатський запит із проханням надати інформацію та підтверджуючі документи стосовно підстав та обставин, що зумовили внесення ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» до реєстру ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.19).

Листом від 31.05.2019 року відповідач надав відповідь на даний запит, в якому повідомив, що запитувані документи є внутрішньовідомчою службовою кореспонденцією, які пов`язані з прийняттям в ході службової діяльності ДФС управлінських рішень і передують їх прийняттю. Крім того зазначив, що окремі документи містять ряд відомостей про платників податків та їх безпосередню діяльність, які не підлягають розголошенню посадовими особами контролюючого органу, без попередньої письмової згоди на це суб`єктів господарювання (а.с.20-21).

18.06.2019 року ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» звернулась до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати витяг (із зазначенням номеру та дати) рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, оформлене протоколом в частині віднесення позивача до реєстру ризикових платників податків або інформацію із зазначенням номеру та дати такого рішення, а також матеріали, на підставі яких ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» було віднесено до ризикових платників податків (а.с.22-23).

Листом від 21.06.2019 року відповідач повідомив позивача, що ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» було віднесено до переліку ризикових платників податків згідно рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації у зв`язку з відповідністю абзацу 7 підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених ДФС України 05.11.2018 року (протокол засідання комісії №50 від 22.05.2019 року), а саме у зв`язку з наявною податковою інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (а.с.24-25).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів визначає Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку роботи комісій комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 6 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затверджений наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 року №523 (далі – Порядок №523), комісіями регіонального рівня здійснюється, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісії (пункт 7 Порядку №523).

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня. Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС «Податковий блок».

При цьому прийняття рішення у формі окремого документа чинним законодавством не передбачено, у зв`язку з чим суд зазначає, що протокол є формою рішення суб`єкта владних повноважень.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій, затверджені в.о. Голови Державної фіскальної служби України 05.11.2018 року (розповсюджено у формі листа).

Згідно із пункту 1.6 зазначених Критеріїв платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Разом з тим, суд звертає увагу, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України та не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України, не погоджено з Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117.

Крім того, відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 року №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів Міністерств та інших органів виконавчої влади» передбачено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

З огляду на відсутність державної реєстрації вказаний лист не може вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.

При розгляді справи суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року по справі №822/1878/18, зокрема що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Як уже було встановлено судом, протоколом комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.05.2019 року №50 ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» включено до переліку ризикових платників податків.

Вказане рішення прийнято за результатом розгляду службової записки управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Волинській області від 22.05.2019 року №594/03-20-07-03-09.

У свою чергу як вбачається зі змісту службової записки управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Волинській області від 22.05.2019 року, аналіз покупців ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» в квітні 2019 року вказав на наявність взаємовідносин з підприємствами, які здійснюють постачання ТМЦ суб`єктам господарювання, в яких має місце підміна номенклатури в наступних ланках. Зокрема, ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» було реалізовано грудинку свинячу, м`ясо куряче, субпродукти на адресу ТОВ «Спеціалізований Птахопереробний Комбінат «Велес», на загальну суму ПДВ 2508,5 тис. грн. У свою чергу ТОВ «Спеціалізований Птахопереробний Комбінат «Велес» в подальшому здійснив виписку податкових накладних на реалізацію м`яса та м`ясопродуктів в адресу платників податків, діяльність яких має ознаки ризиковості, зокрема: не забезпечені достатньою кількістю трудових ресурсів; відсутні основні засоби; відсутня подальша реалізація м`яса та м`ясопродуктів, які мають обмежений термін зберігання та потребують наявності сертифікатів якості, спеціального обладнання для зберігання мороженої продукції, дотримання обов`язкових вимог та умов зберігання; згідно даних ЄРПН не встановлено придбання допоміжних послуг, таких як, транспортування, зберігання, сортування, пакування, здійснення навантаження/розвантаження товарів, операцій щодо оренди транспортних засобів, оренди складських приміщень, устаткування для зберігання придбаних товарів, оренди та зберігання придбаного майна; встановлено реалізацію в наступних ланцюгах постачання товарів, робіт, послуг, відмінних від придбання. Вищезазначені операції можуть свідчити про участь ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» у схемах мінімізації з метою надання неправомірної вимоги іншим суб`єктам господарювання за рахунок здійснення безтоварних операцій. За категорією податкової поведінки платники податків підпадають під визначення «вигодоформуючих» підприємств, а саме є «постачальниками сумнівного податкового кредиту» (а.с.73-74).

За таких обставин, контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення, вважав службову записку управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Волинській області від 22.05.2019 року податковою інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Проте, вищевказана службова записка містить лише припущення посадових осіб контролюючого органу про участь ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» у схемах мінімізації з метою надання неправомірної вимоги іншим суб`єктам господарювання за рахунок здійснення безтоварних операцій. Жодних доказів на підтвердження обставин зазначених у даній службовій записці представником відповідача не було надано ні до відзиву на позов, ні до заперечень на відповідь на відзив. Таких доказів не було надано і під час судового розгляду справи.

Таким чином, рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №50 від 22.05.2019 року в частині внесення ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене необґрунтовано.

Разом з цим суд зазначає, що внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що всі податкові накладні, які реєструє позивач в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також шкодить діловій репутації позивача перед контрагентами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №50 від 22.05.2019 року в частині внесення ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на висновки суду щодо протиправності оскаржуваного рішення та для належного відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ДФС у Волинскій області виключити ТзОВ «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч зазначеним положенням, відповідачем не доведено, що він діяв на підставі та у спосіб визначений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача встановити контроль за виконанням судового рішення, шляхом зобов`язання ГУ ДФС у Волинській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Разом з тим, на думку суду, відсутні підстави для встановлення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, як про це просить позивач, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення у цій справі. Крім того, застосування заходів судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. Про доцільність застосування таких заходів суд вирішує в кожній конкретній ситуації окремо з огляду на характер спірних правовідносин, сторін, а також ймовірну можливість невиконання особою, не на корить якої увалено рішення, приписів суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач жодним чином не обґрунтував необхідність застосування до відповідача такого заходу судового контролю як подання звіту про виконання судового рішення. Разом з тим, у суду немає доказів, що свідчили б про можливе ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі.

За таких обставин, зважаючи на необґрунтованість та недоведеність вимоги про зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд дійшов висновку про недоцільність застосування до відповідача такого заходу судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 3842,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.06.2019 року №5105 (а.с.2) та в сумі 576,30 грн. за подання клопотання про забезпечення позову згідно із платіжним дорученням від 26.06.2019 року №5107 (а.с.3).

Разом з тим, позивач сплатив судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, оскільки за подання даного позову немайнового характеру, у якому об`єднані дві взаємопов`язані позовні вимоги, необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 1921,00 грн. (тобто, 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а за подання клопотання про забезпечення позову – 576,30 грн. (тобто, 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відтак, оскільки цим рішенням позов задоволено повністю та ухвалою суду від 02.07.2019 року задоволено заяву про забезпечення позову, тому з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно присудити судові витрати в сумі 2497,30 грн. (1921,00 грн. + 576,30 грн. = 2497,30 грн.), щодо повернення переплаченої суми судового збору (1921,00 грн.) позивач вправі звернутися із відповідним клопотанням до суду у порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 11000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

З вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як встановлено із доданих письмових доказів (договору про надання правничої допомоги №1 ПР від 18.06.2019 року (а.с.33-35), вартості правничої допомоги адвокатського об`єднання (а.с.36), рахунку №65 від 25.06.2019 року (а.с.37), акту приймання передачі наданої правничої допомоги від 25.06.2019 року (а.с.38), платіжного доручення №5109 від 26.06.2019 року (а.с.39) позивач сплатив Адвокатському об`єднанню «АФК» кошти в загальній сумі 11000,00 грн. на оплату правової допомоги, яка відповідно до акту приймання передачі наданої правової допомоги від 25.06.2019 року складається з: ознайомлення з документами, їх вивчення, проведення зустрічей з клієнтом, організація та надання допомоги клієнту в отриманні рішень (протоколів) через запит про надання публічної інформації або адвокатські запити, аналіз даних протоколів, витребування в ДФС матеріалів на підставі яких платника віднесено до переліку ризикових, перевірка інформації про включення платника в журнал ризикових платників податків (3 год.) – 3000,00 грн.; підготовка та подання до суду позовної заяви (5 год.) – 5000,00 грн.; участь у судових засіданнях в суді першої інстанції з розрахунку за одне судове засідання (2 год.) – 2000,00 грн.; підготовка інших процесуальних документів у справі (1 год.) – 1000,00 грн.

У свою чергу представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховуючи предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., що становить вартість послуг із підготовки та складання позовної заяви – 2000,00 грн., участі у судових засіданнях в суді першої інстанції – 2000,00 грн.; підготовки інших процесуальних документів у справі – 1000,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що ознайомлення з документами, їх вивчення, проведення зустрічей з клієнтом, організація та надання допомоги клієнту в отриманні рішень (протоколів) через запит про надання публічної інформації або адвокатські запити, аналіз даних протоколів, витребування в ДФС матеріалів на підставі яких платника віднесено до переліку ризикових, перевірка інформації про включення платника в журнал ризикових платників податків включається до витрат пов`язаних зі підготовкою та поданням позовної заяви. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували звернення представника позивача з адвокатськими запитами в інтересах позивача, а тому дані витрати у сумі 3000,00 грн. повинен понести позивач. Крім того, підготовка позовної заяви у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, а тому розмір витрат у сумі 5000,00 грн. та часу у кількості 5 год., потраченого адвокатом на підготовку та складання даної позовної заяви не є обґрунтованими.

Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2497,30 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 243 ч. 3, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №50 від 22 травня 2019 року в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» (ідентифікаційний код 36310587) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» (ідентифікаційний код 36310587) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 39400859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРЕЙД КОМПАНІ» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 42, ідентифікаційний код 36310587) судовий збір у розмірі 2497,30 грн. (дві тисячі чотириста дев`яносто сім грн. 30 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Повний текст судового рішення складено 06.09.2019 року.