Рішення № 84069229, 05.09.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 вересня 2019 р. Справа № 120/2356/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що починаючи з 01.07.2007 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років. Разом із тим, з вини УМВС України у Вінницькій області при призначенні пенсії позивачу не була врахована надбавка за роботу в умовах режимних обмежень. Також зазначив, що його право на отримання надбавки за роботу в умовах режимних обмежень протягом 2005-2007 років встановлено рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 по справі №802/74/15-а. В подальшому, 10.06.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії з 07.06.2007 року згідно довідки ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області №84 від 22.05.2019, виданої на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 по справі №802/74/15-а. Разом із тим, листом від 24.06.2019 №1548/К-12 відповідач відмовив позивачу у проведенні відповідного перерахунку, зазначивши, що в рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 не міститься жодних зобов`язань до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 26.07.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не наділене повноваженнями щодо визначення складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Крім того, зазначає, що позивачу уже проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови КМ України №103 та на підставі довідки ОВК, яка не містить такої складової грошового забезпечення як надбавка за роботу в умовах режимних обмежень.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що з 07.06.2007 позивачу призначено пенсію по інвалідності другої групи відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а починаючи з 01.07.2008 та по даний час він отримує пенсію за вислугу років.

Разом із тим, як зазначає позивач у позовній заяві, з вини УМВС України у Вінницькій області при призначенні йому пенсії з 07.06.2007 не було враховано надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у період з 05.12.2005 по 13.06.2007 в розмірі 15% від його посадового окладу.

Крім того, встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 по справі №802/74/15-а, яке набрало законної сили відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019, визнано протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області щодо невидання наказу про допуск ОСОБА_1 з 05 грудня 2005 року до роботи з державною таємницею та встановлення з 05.12.2005 року щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу ОСОБА_1 .

Даним рішенням, окрім іншого, зобов`язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області провести розрахунок та виплату ОСОБА_1 невиплаченої надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період з 05 грудня 2005 року по 13 червня 2007 року в розмірі 15% від його посадового окладу з урахуванням індексу інфляції та грошової допомоги при звільненні з урахуванням відповідної надбавки, а також видати ОСОБА_1 довідку про додаткові види грошового забезпечення за 2005-2007 роки з урахування 15% надбавки від його посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень у період з 05 грудня 2005 року по 13 червня 2007 року.

На виконання даного рішення від 24.09.2018 по справі №802/74/15-а, Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області видано ОСОБА_1 довідку за вих. №84 від 22.05.2019 про додаткові види його грошового забезпечення за період 2005-2007 роки.

10.06.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії з 07.06.2007 року згідно довідки ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області №84 від 22.05.2019, виданої на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 по справі №802/74/15-а.

Разом із тим, листом від 24.06.2019 №1548/К-12 відповідач відмовив позивачу у проведенні відповідного перерахунку, зазначивши, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 не містить жодних зобов`язань до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно із ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1.

Відповідно до п. 7 даного Порядку, для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи:

- заява про призначення пенсії;

- грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;

- військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);

- документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 Закону (2262-12);

- довідка МСЕК про визнання особи інвалідом;

- копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті;

- довідка ВАТ "Ощадбанк" або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк";

- копія паспорта.

В даному ж випадку, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що з при призначенні йому пенсії з 07.06.2007 до розміру його грошового забезпечення не було включено надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у період з 05.12.2005 по 13.06.2007 в розмірі 15% від посадового окладу. При цьому, наголошує на тому, що не включення відповідної надбавки мало місце саме з вини УМВС України у Вінницькій області, що є встановленим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 по справі №802/74/15-а. З огляду на викладене, вважає, що на даний час наявні підстави для здійснення перерахунку його пенсії з врахуванням відповідної надбавки та починаючи з 07.06.2007.

Надаючи оцінку даним твердженням позивача, суд зазначає наступне.

Так, як вбачається із матеріалів справи, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 по справі №802/74/15-а, яке набрало законної сили відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019, визнано протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області щодо невидання наказу про допуск ОСОБА_1 з 05 грудня 2005 року до роботи з державною таємницею та встановлення з 05.12.2005 року щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу ОСОБА_1 .

При цьому, як слідує зі змісту самого рішення від 24.09.2018, Вінницький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позивач займав посаду, яка передбачає роботу в умовах режимних обмежень до 13.06.2007 року включно.

Як наслідок, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 по справі №802/74/15-а, окрім іншого, Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області провести розрахунок та виплату ОСОБА_1 невиплаченої надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період з 05 грудня 2005 року по 13 червня 2007 року в розмірі 15% від його посадового окладу з урахуванням індексу інфляції та грошової допомоги при звільненні з урахуванням відповідної надбавки, а також видати ОСОБА_1 довідку про додаткові види грошового забезпечення за 2005-2007 роки з урахування 15% надбавки від його посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень у період з 05 грудня 2005 року по 13 червня 2007 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини того, що позивач у період з 05.12.2005 по 13.05.2007 працював на посаді, яка передбачає роботу в умовах режимних обмежень та, як наслідок, мав право на отримання відповідної набавки в розмірі 15% від його посадового окладу, є встановленими рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 по справі №802/74/15-а, яке набрало законної сили відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019, а тому не потребує додаткового доказування в межах даної справи.

Крім того, слід також враховувати, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 по справі №802/74/15-а визнано протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області щодо невидання наказу про допуск ОСОБА_1 з 05 грудня 2005 року до роботи з державною таємницею та встановлення з 05.12.2005 року щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу ОСОБА_1 .

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позивач при призначенні пенсії з 07.06.2007 мав право на включення до розміру його грошового забезпечення з якого обчислюється розмір пенсії, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Таким чином, враховуючи те, що не включення до грошового забезпечення позивача при призначенні йому пенсії надбавки за роботу в умовах режимних обмежень відбулось саме з вини УМВС України у Вінницькій області, що підтверджується рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 по справі №802/74/15-а та не потребує додаткового доказування в силу положень ч. 4 ст. 78 КАС України, суд приходить до висновку про наявність в останнього права на проведення перерахунку його пенсії з урахуванням відповідної надбавки починаючи з 07.06.2007.

При цьому, суд критично оцінює посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не наділене повноваженнями щодо визначення складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії, адже в даному випадку таке питання позивачем не ставилось у заяві від 10.06.2019, в якій останній просив лише провести перерахунок його пенсії, надавши довідку, видану ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області.

Крім того, за правилами пунктів 23-24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону.

Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Із наведеного вище слідує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте КМУ, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган ПФУ так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

В даному ж випадку, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії, в тому числі з врахуванням довідок про додаткові види його грошового забезпечення, які знаходяться в матеріалах пенсійного справи та зобов`язати здійснити перерахунок пенсії з урахуванням таких довідок.

Разом із тим, такі вимоги позивача жодним чином не обґрунтовані у позовній заяві та є неконкретизованими, адже останнім не наведено з урахуванням яких саме довідок та яких додаткових видів грошового забезпечення необхідно провести перерахунок пенсії.

Більше того, в позовній заяві позивачем не наведено жодних обставин, які б свідчили про порушення його прав саме в цій частині.

Враховуючи вище викладене, зазначені вище вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку з врахуванням довідок про додаткові види його грошового забезпечення, які знаходяться в матеріалах пенсійного справи та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням таких довідок, задоволенню не підлягають.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Що ж до встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Таким чином, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

В даному ж випадку, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В той же час, положеннями ч. 3 ст. 139 КАС України визначено, що При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921,00 грн.

Таким чином, належна до сплати сума судового збору за подання даної позовної заяви із трьома вимогами немайнового характеру, дві з яких є похідними від першої, становить 768,40 грн.

Крім того, ухвалою від 26.07.2019 позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.

Разом із тим, беручи до уваги те, що адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а тому з позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі пропорційній до частини позовних вимог, у задоволенні яких йому було відмовлено, а саме: 76,84 грн.

В той же час, враховуючи, що позивачу було відстрочено сплату судового збору по справі до ухвалення судового рішення, суд при ухваленні рішення на користь позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань решту суми судового збору в розмірі 691,56 грн. на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень згідно довідки ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області №84 від 22.05.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 07.06.2007 з урахуванням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень згідно довідки ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області №84 від 22.05.2019 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України (УК у м. Вінниці /м. Вінниця/ 22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 76 (сімдесят шість) гривень 84 копійки.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (УК у м. Вінниці /м. Вінниця/ 22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34318206084001) судовий збір в сумі 691 (шістсот дев`яносто одну) гривню 56 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 );

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).

Повний текст рішення складено 05.09.2019.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна