Рішення № 84069197, 04.09.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 вересня 2019 р. Справа № 120/1749/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Концерна "Військторгсервіс" в особі Вінницької філії концерну "Військторгсервіс" до Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Концерн "Військторгсервіс" в особі Вінницької філії концерну "Військторгсервіс" (далі – концерн "Військторгсервіс" в особі Вінницької філії концерну "Військторгсервіс", концерн, позивач) до Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі – Замостянський ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області, відділ, відповідач) із адміністративним позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню № 58878984.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в травні 2019 року старшим державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дячуком Віталієм Володимировичем винесена постанова про накладення штрафу на філію за не виконання рішення суду. На думку позивача, дана постанова є протиправною, оскільки штраф накладено на особу, яка не може бути боржником у справі, в межах виконавчого провадження, яке відкрито протиправно.

Позивач вказує, що згідно з ч. 1 ст. 15 Закону 1404-УІІІ, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. А відповідно до ч. 2 цієї ж статті боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Боржником в оскаржуваній постанові визначено Вінницьку філію Концерну «Військторгсервіс», яка є структурним підрозділом юридичної особи - Концерну «Військторгсервіс» і не являється самостійною юридичною особою, а отже і не може бути боржником.

Відтак, постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 31.05.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

27.06.2019 р. через канцелярію суду представником відповідача подано відзив (вх.№33687) в якому вказав, що проти задоволення адміністративного позову заперечує. Зазначив, що позивачем не виконано рішення Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/28626/18 у зв`язку із чим накладено штраф. Відтак, спірна постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 06.06.2019 р. провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/28626/18.

24.06.2019 р. поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 27.06.2019 р. в письмовому провадженні.

27.06.2019 р. ухвалою суду зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/28626/18 за скаргою Концерна "Військторгсервіс" в особі Вінницької філії концерну "Військторгсервіс" до Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №58878984 від 12.04.2019 р.

Ухвалою суду від 27.08.19 р. провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 04.09.2019 р. у письмовому провадженні без виклику учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

12 квітня 2019 року старшим державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дячуком Віталієм Володимировичем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №58878984 щодо виконання виконавчого листа № 127/28626/18, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 11.04.2019 року в частині поновлення на посаді. При цьому, боржником в постанові визначено Вінницьку філію Концерну «Військторгсервіс».

Пунктом 2 даної постанови позивача повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

03.05.2019 року старшим державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову, якою у відповідності до ст. ст. 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження”, на позивача накладено штраф в сумі 5100 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень позивач звернувся із цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині скасування постанови про стягнення штрафу, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі – Закон № 1404-19) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статі 3 Закону № 1404-19, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 5 Закону № 1404-19 визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Положеннями статті 18 Закону № 1404-19 визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 26 Закону № 1404-19, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно частин першої, другої статті 63 Закону № 1404-19 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону № 1404-19, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 № 512/5, виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється за умов, визначених статтею 75 Закону. У разі невиконання боржником рішення у встановлений державним виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 89 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.

Із вище процитованих норм слідує, що підставою для застосування штрафу є невиконання судового рішення за відсутності поважних причин.

Так, судом встановлено, що на час винесення державним виконавцем постанов про відкриття ВП №58878984 від 12.04.2019 р. та про накладення штрафу від 03.05.2019 року, Вінницькою філією концерну "Військторгсервіс" рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.04.2019 року у справі № 127/28626/18 в частині негайного виконання про поновлення на посаді ОСОБА_1 не виконано. Невиконання у встановлені законодавцем строки судового рішення стало підставою для застосування штрафу.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що рішення суду у справі № 127/28626/18 скасовано постановою Вінницького апеляційного суду 11.06.2019 р., оскільки як на момент відкриття виконавчого провадження так і на момент винесення спірної постанови, судове рішення було чинним та в частині підлягало до негайного виконання. Відтак, у державного виконавця станом на 03.05.2019 р. наявні були правові підстави для накладення штрафу за не виконання рішення суду в частині поновлення особи на посаді.

При розгляді цієї справи суд також враховує наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/28626/18 від 12.06.2019 р., яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні скарги Концерна "Військторгсервіс" в особі Вінницької філії концерну "Військторгсервіс" до Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №58878984 від 12.04.2019 р.

При цьому, судом вказано наступне: «Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про необгрунтованість вимог скарги, доводи скаржника стосовно того, що у постанові про відкриття виконавчого провадження невірно вказано боржника, та у виконавчому листі невірно зазначено боржника, а саме зазначено Вінницьку філію Концерну «Військторгсервіс», яка є структурним підрозділом юридичної особи - Концерну «Військторгсервіс» суд вважає надуманими, виконавчий лист по справі видано на підставі рішення суду по цивільній справі №127/28626/18 відповідачем по даній справі є Вінницька філія концерну « Військторгсервіс», суд дійшов висновку про безпідставність вимог скарги, скаржиком не надано жодного доказу про неправомірність прийняття оскаржуваної постанови, яка прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд вважає за необхідне в задоволенні скарги відмовити».

Отже, як видно зі змісту процитованого судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги та, відповідно, про відсутність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №58878984 від 12.04.2019 р.

Наслідком цього є предметне дослідження у межах даної справи правомірність застосування штрафу за невиконання судового рішення.

Таким чином, враховуючи, що застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов`язком державного виконавця на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, а боржник у строк, встановлений для добровільного виконання вимог виконавчого документу не вчинив дій спрямованих на його виконання, державний виконавець мав усі правові підстави для винесення постанови про накладення штрафу.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції.

Враховуючи вище викладене суд доходить висновку, що станом на дату винесення оскаржуваної постанови були наявні підстави для застосування штрафу визначені частиною першою статті 75 Закону України “Про виконавче провадження”.

Стосовно доводів позивача щодо скасування рішення Вінницького міського суду Вінницької області у справі № №127/28626/18 постановою Вінницького апеляційного суду від 11.06.2019 р., що вказує на протиправність спірної постанови, то тут суд звертає увагу на наступне.

Положеннями статтей 39, 40 Закону № 1404-19 визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Отже, у разі скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, виконавче провадження підлягає закінченню, при цьому наслідками цього є повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відтак, доводи позивача в досліджуваній частині не приймаються судом до уваги, оскільки скасування рішення суду є підставою для закінчення виконавчого провадження та скасування виконавцем вжитих ним заходів та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Окрім того, суд звертає увагу й на те, що виконавче провадження №58878984 закінчено 16.05.2019 р., про що винесено постанову , при цьому підставою закінчення ВП є не можливість виконати рішення суду без участі боржника, а не скасування судового рішення.

За сукупністюнаведених обставин, суд доходить висновку, що спірна постанова на момент її прийняття відповідала всім критеріям наведеним у статті 2 КАС України, а тому не є протиправною та, відповідно, не підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів/підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволенні позову судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Концерн "Військторгсервіс" в особі Вінницької філії концерну "Військторгсервіс" (м. Вінниця, вул. Ширшова,16, код 35123573).

Відповідач: Замостянський відділ державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (21036, м. Вінниця, вул. Соборна, 15а, код ЄДРПОУ 34983238).

Повний текст рішення виготовлено: 06.09.19 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна