Ухвала суду № 84067809, 05.09.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5883/19

№ провадження 1-кс/208/2604/19

УХВАЛА

Іменем України

05 вересня 2019 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., за участю: секретаря судового засідання Сухомлина Є.О., прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Коломоєць В.Л., слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Терещенко А.Г., захисника Редько С.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного в межах кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12019040160001690 від 04.09.2019 року, у вчинені кримінального правопорушення, ч. 1 ст. 121 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, українця, громадянина України, освіта базова середня, 02.09.2019 року звільненого з особового складу військової частини А0536, розлученого, осіб на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (квартира орендована його матір`ю та сестрою), раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимий;

встановив:

Слідчий звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, пославшись на те, що 03.09.2019 приблизно о 20.30 год. ОСОБА_1 , 1990 р.н. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в районі перехрестя вул. Мурахтова та вул. Тагільської у м. Кам`янське, під час бесіди із малознайомим ОСОБА_2 , 1999 р.н. виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_2 від чого останній упав на землю. Після чого в зазначений час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 знаходячись в районі перехрестя вул. Мурахтова та вул. Тагільської у м. Кам`янське, умисно наніс ОСОБА_2 правою ногою удар в ділянку тулубу, та продовжуючи свої злочинні дії, присівши до лежачого на землі ОСОБА_2 з лівої сторони, дістав із своєї кишені невстановлений в ході досудового розслідування розкладний ніж та, утримуючи його у правій руці, умисно, протиправно наніс ним три удари по тілу останнього, тим самим заподіявши ОСОБА_2 згідно довідки КЗ «ДМЛШМД» ДОР №192 від 04.09.2019 проникаюче торакообдомінальне поранення з ушкодженням діафрагми та шлунку, серозний перитоніт, гемо пневмоторакс ліворуч, поранення лівого плеча, в області клубової кості ліворуч.

Враховуючи що підозра є обгрунтованою, та підтвердженою доказами, а саме протоколами допитів свідка ОСОБА_3 , неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ; протоколом огляду місця події від 04.09.2019; протоколом огляду речей та предметів від 04.09.2019; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2019 за участю потерпілого ОСОБА_2 ; довідкою із КЗ «КМЛШМД» ДОР №192 від 04.09.2019, згідно якої у ОСОБА_2 виявлено проникаюче торакообдомінальне поранення з ушкодженням діафрагми та шлунку, серозний перитоніт, гемо пневмоторакс ліворуч, поранення лівого плеча, в області клубової кості ліворуч.

Враховуючи можливе покарання, яке передбачено санкцією ст. 121 КК України, підозрюваний намагався покинути територію м. Кам`янське, раніше судимий, не працює, тобто постійного доходу не має, не має стійких соціальних зв`язків, знайомий та підтримує товариські зв`язки із свідками, в зв`язку чим мається достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, та переховуватись від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, у зв`язку з чим, встановлено відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається на необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчините інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені, в зв`язку з чим, необхідно ОСОБА_1 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і виконання процесуальних рішень, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і тримання ОСОБА_1 під вартою у повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей винятковий вид запобіжного заходу.

В ході судового розгляду слідчим підтримано клопотання у повному обсязі та зазначено, що ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що підтверджено як показами потерпілого, так і свідків події. Також на теперішній час, не знайдено ніж, яким ОСОБА_1 завдав тілесні ушкодження потерпілому. Підозрюваний знайомий зі свідками, а тому може вплинути на них. Раніше, зі слів підозрюваного, він є судимим, що також характеризує його як особу яка може вчинити інший злочин. При собі на 04.09.2019 року ОСОБА_1 мав квитки на поїзд, що підтверджує його бажання залишити місце Кам`янське, тобто переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того квартира у м. Кам`янське в якій проживає його мати та сестра, не належить останнім, а є орендованим житлом, тобто постійного місця проживання ні у підозрюваного, ні у його членів родини у м. Кам`янське не має. За місцем реєстрації, ОСОБА_1 проживає сам. А тому інший більш м`який запобіжний захід не зменшить ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому єдиним запобіжним заходом який забезпечить його процесуальну поведінку, є тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання з підстав, зазначених у його мотивувальній частині, звернувши увагу не неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, для запобігання ризикам передбаченим п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, з врахуванням характеризуючих даних на особу, та можливого покарання.

Захисник у судовому засіданні вважав, що затримання підозрюваного ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КК України не узгоджується з їх підставами, що ризики є невідповідними, бо квитки підозрюваний на потяг придбав для необхідності прибуття до військової частини для завершення процедури його звільнення з військових лав. Що ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв`язки, а саме має мати та сестру які проживаються у м. Кам`янське та мають змогу його забезпечити матеріально у разі обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Крім того 05.09.2019 року з його підзахисним були проведені слідчі дії, під час яких ОСОБА_1 все пояснював та показував на місці події, чим сприяв встановленню істини по справі. Звільнений лише 02.09.2019 року, а тому безпідставні обгрунтування того що він не має доходу. Щодо вчинення іншого злочину, то ОСОБА_1 є особою, яка була засуджена, але судимість вже знята та погашена в передбаченому законом порядку.

Підозрюваний ОСОБА_1 не оспорюючи обставини кримінального правопорушення, викладені у підозрі та клопотанні, заперечив щодо відповідності мотивів та показів свідків. Зазначив, що дійсно це він завдав потерпілому декілька поранень ножем, який він мав при собі, але де дівся ніж він не знає. Також він не має наміру ухилитися від слідства або суду, так як і раніше ще в 2011 році, коли був засуджений Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, він не ухилявся ні від суду, ні від обов`язків під час його відбуття, а тому підтримує позицію адвоката та просить обрати домашній арешт, за місцем проживання матері.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України не оспорюється самим підозрюваним та підтверджено наданими доказами, а саме протоколами допитів свідка ОСОБА_3 , неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ; протоколом огляду місця події від 04.09.2019; протоколом огляду речей та предметів від 04.09.2019; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2019 за участю потерпілого ОСОБА_2 ; довідкою із КЗ «КМЛШМД» ДОР №192 від 04.09.2019, згідно якої у ОСОБА_2 ..

Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що може мати наслідки нівелювання або зменшення доказової бази сторони обвинувачення, оскільки підозрюваному ОСОБА_1 відоме місцезнаходження свідків події, крім того на теперішній час не встановлено місце ножа, з застосуванням якого підозрюваний вчиняв дії викладені у підозрі, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також спосіб та характер вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 та його ставлення до заподіяних тілесних ушкоджень потерпілому, та наслідків вчиненого, дає підстави вважати заявлені ризики обгрунтованими та доведеними під час судового розгляду.

Щодо позиції сторони захисту з підстав затримання ОСОБА_1 в порядку передбаченому ст. 208 КПК України, то під час судового розгляду встановлено, що після подій, що мають ознаки ч. 1 ст.121 КК України, ОСОБА_1 з його слів до дому не повертався, та гуляв до ранку 04.09.2019 року мав намір поїхати з міста, та як встановлено був затриманий з підстав п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція ч. 2 ст. 15, п. п. 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, слідчий суддя не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його "пілотному" рішенні від 10.02.2011 р. у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 р. у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 р. у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Посилання сторони захисту на можливість знаходження підозрюваного ОСОБА_1 на домашньому арешті, не підтверджена жодним доказом того, що оренда житла матір`ю та сестрою підозрюваного здійснюється на тривалий час, та що вони мають доходи які б забезпечили можливість матеріального утримання ними ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , та що дане приміщення квартирі, з врахуванням її характеристики забезпечить таку можливість.

А тому, жоден з більш м`яких запобіжних заходів, на переконання слідчого судді, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики, а саме не зможе утримати підозрюваного від переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Слідчий суддя вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, встановленими під час судового засідання ризиками, обґрунтованою підозрою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров`я широкого кола осіб під час вчинення кримінального правопорушення, застава встановленню не підлягає.

Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя –

постановив:

Клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Терещенко А.Г., погоджене прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Коломоєць В.Л., в межах кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12019040160001690 від 04.09.2019 року, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії вказаного запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з часу його затримання в порядку ст. 208 КПК України – з 04.09.2019 року об 10.20 годині, у строк до 01.11.2019 року включно.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т. П. Івченко