Постанова № 84067165, 06.09.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3438/19

Провадження № 3/175/1376/19

Постанова

Іменем України

06 вересня 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Реброва С.О.

при секретарі Ратушній Л.В.

за участю:

прокурора Черненко Ю.В.

особи яка притягується – ОСОБА_1

розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого ЦПСМД Дніпровської районної ради Дніпропетровської області заступник головного лікаря,

за ч.2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

На розгляд Дніпропетровського районного суду надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного корупційного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Дніпровської (Дніпропетровської) районної ради Дніпропетровської області, в порушення вимог ч. 2 ст.52 Закону не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані суб`єкта декларування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за наступних обставин.

Згідно протоколу від 27.11.2015 першої сесії Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області сьомого скликання, затверджено повноваження 36 депутатів Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області сьомого скликання, серед яких і ОСОБА_1 .

Відповідно до п. п. б п.1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» депутатів місцевих рад віднесено до суб`єктів на яких поширюється дія вказаного закону.

Отже ОСОБА_1 , будучи депутатом Дніпровської (Дніпропетровської) районної ради Дніпропетровської області, згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією, та суб`єктом декларування відповідно до ст. 1 Закону.

Частиною другою ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції на 21.09.2016), передбачено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов`язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 1762 гривень. Отже, 50 прожиткових мінімумів, встановлених на 1 січня 2018 року, становить грошову суму у розмірі 88 100 грн.

Тобто ОСОБА_1 , будучи депутатом Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, набув обов`язку електронного декларування з 01.01.2017 року.

27.06.2018 року гр. ОСОБА_1 придбав майно - автомобіль SUZUKI VITARA, та здійснив реєстрацію у територіальному сервісному центрі МВС № 1249 РСЦ МВС в м. Дніпро за ціною 420 000 гривень (чотириста двадцять тисяч гривень).

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи депутатом Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, будучи 27.06.2018 року обізнаним про вартість придбаного майна - автомобіля SUZUKI VITARA в сумі 420 000 гривень (чотириста двадцять тисяч гривень), в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 1 та 6 розділу II рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за №958/29088, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , неподав - в встановлений Законом десятиденний термін з моменту отримання майна, а саме до 07.07.2018 неподав відповідне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб`єкта декларування.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 07.07.2018 - день, наступний за останнім днем десятиденного терміну, встановленого Законом на подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб`єкта декларування, з моменту коли ОСОБА_1 здійснив реєстрацію автомобіля, тобто фактичного володіння та можливістю користуватися та розпоряджатися (27.06.2018).

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, оскільки вказаний автомобіль він придбав у кредит та не набув на нього спочатку право власності, до 11 липня 2019 року транспортний засіб був у застави банку, а він лише користувався ним. Просив суд звернути увагу на розбіжності в датах виявлення правопорушення.

У судовому засіданні прокурор обставини викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримала, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діяння, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, протокол є обґрунтованим, достовірним таким, що відповідає вимогам КУпАП, складений відповідно до Закону «Про запобіганню корупції», тому просила притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та призначити стягнення у виді штрафу в межах санкції статті.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , прокурора та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами декларування - є особи, зазначені у пункту 1, підпункті «а» пункту 2 частини 1 ст. 3 Закону, інші особи, зобов`язані подавати декларації відповідно до цього Закону.

Частиною другою ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна, зобов`язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Таким чином, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється вимоги Закону України «Про запобігання корупції», яким покладено обов`язок декларування доходів та істотних змін майнового стану.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами. Зокрема, протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП №1424 від 28 серпня 2019 року, яким встановлено факт вчинення порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції», роздрукованими з офіційного сайту Національного агентства з питань запобігання корупції повідомленням про суттєві зміни, результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції; кредитним договором №1/3277829 від 06 липня 2018 року укладеним між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 на отримання грошових коштів у розмірі 168 000,00 грн.; доказами, що підтверджують державну реєстрацію транспортного засобу, а також іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Право власності на вищевказаний автомобіль, відповідно до норм Цивільного кодексу України ОСОБА_1 набув 27.06.2018 року після реєстрації транспортного засобу, тому повинен був у термін до 07.07.2018 року відповідно повідомити НАЗК про зміни майнового стану, а саме про придбання рухомого майна автомобіля марки «SUZUKI VITARA» за ціною 420 000 (чотириста двадцять тисяч гривень).

Згідно п. 47 Роз`яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 11 серпня 2016 р. № 3, якщо кредит, позика, поворотна безвідсоткова фінансова допомога (позичка) тощо були отримані суб`єктом декларування або членом його сім`ї упродовж звітного року, то вони повинні бути відображені в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» як «Інші доходи» (із зазначенням, про який саме дохід йдеться). Якщо такий кредит, позика тощо були дійсними, тобто не сплачені повною мірою станом на останній день звітного періоду, то вони повинні бути додатково відображені у розділі «Фінансові зобов`язання» (див. далі), незалежно від того, чи були вони отримані у звітному періоді.

Згідно п.2.1 Форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб`єкта декларування затвердженої Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції 10.06.2016 № 3, відповідно до частини другої статті 52 Закону України “Про запобігання корупції” у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування зазначений суб`єкт не пізніше ніж на десятий календарний день з дня отримання доходу або придбання майна зобов`язаний повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції. Під суттєвою зміною у майновому стані суб`єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня року, у якому подається повідомлення. Якщо вартість майна перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня, але була сплачена частинами, то повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Дохід, який був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється. 2 Для кожного випадку отримання доходу або придбання майна подається окреме повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб`єкта декларування.

Пояснення ОСОБА_1 щодо не володіння автомобілем, оскільки до 11 липня 2019 року транспортний засіб був у заставі банку, а він лише користувався ним, не є підставою для звільнення останнього від обов`язку декларування змін майнового стану, оскільки він є власником майна, вартість якого складає 420 000,00 грн. і згідно вимогам ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язаний був у десятиденний строк з моменту переходу права власності письмово повідомити про це Національне агентство.

Щодо тверджень ОСОБА_1 про наявність розбіжності в даті виявлення факту правопорушення, в ході судового розглядом була встановлена описка в супровідному листі прокуратури датована «05.06.2019 року», про що свідчить резолюція від 07.06.2019 року.

Вирішуючи справи цієї категорії, суди керуються Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Міжнародні стандарти протидії корупції зобов`язують держави вживати заходи для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у Главі ІІ «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27.01.1999 року, Главі ІІ Додаткового протоколу до неї від 15.05.2003 року, Главі ІІІ «Конвенції ООН проти корупції» від 31.10.2003 року, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 року та є обов`язковими для України.

В рішенні від 08.10.2005 року скарга № 8812/02 у справі «Wypych v. Poland» Європейський суд з прав людини відхилив скаргу члена місцевої ради в Польщі, який відмовився подати свою майнову декларацію, стверджуючи, що визначений законодавством обов`язок розкривати деталі його фінансового та майнового стану порушував статтю 8 Європейської конвенції про права людини.

Європейський суд з прав людини схвалив оприлюднення та інтернет-доступ до декларацій, вважаючи, що "широка громадськість має правомірний інтерес в тому, щоб пересвідчитися, що місцева політика є прозорою, а інтернет-доступ до декларацій робить доступ до такої інформації дієвим та простим". "Без такого доступу цей обов`язок не матиме практичного значення або реального впливу на міру поінформованості громадськості".

Враховуючи викладене ОСОБА_1 , в порушення частини 2 статті 52 Закону «Про запобігання корупції», не своєчасно подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, а саме придбання автомобілю марки «Suzuki Vitara» за ціною 420 000,00 грн., чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 КУпАП.

Тому, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення щодо особи у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 172-6 КУпАП у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.

Згідно п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 384,20 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 40-1, ч. 2 ст. 172-6, 251, 252, 245, 283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 384 гривні 20 копійок.

Відповідно до положень ст.ст. 307 - 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подається до апеляційного суду через місцевий суд.

Суддя С.О. Ребров

Строк пред`явлення постанови до виконання: протягом трьох місяців.

Постанова набирає законної сили ______ року