Ухвала суду № 84066976, 06.09.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Ухвала

Іменем України

06 вересня 2019 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Реброва С.О.

при секретарі Ратушній Л.В.

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_1

прокурора Верещаки Д.П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за №42012040000000011, по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.186 КК України -

встановив:

21 грудня 2018 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.186 КК України, для здійснення судового провадження, на підставі ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2018 року Апеляційним судом Дніпропетровської області.

21 грудня 2018 року ухвалою судді обвинувальний акт призначений до попереднього розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 надав до суду письмове клопотання та підтримав його в режимі відеоконференції, де наполягав на встановлення стороні обвинувачення строку забезпечення явки в підготовче засідання потерпілих, посилаючись на довготривалу неможливість проведення підготовчого судового засідання.

Прокурор заперечував щодо клопотання обвинуваченого, оскільки нормами діючого кримінального-процесуального кодексу не передбачений привід потерпілих та встановлення строку забезпечення їх явки органом обвинувачення. Лише суд може накласти грошове стягнення щодо їх неявки.

Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так з 21 грудня 2018 року в провадженні суду знаходиться вищезазначене кримінальне провадження, та з того часу в судові засідання належним чином повідомленні потерпілі жодного разу не з`явились, судом неодноразово здійснювався виклик за їх адресами та було постановлено ухвали щодо встановлення їх місця реєстрації.

Отже суд позбавлений можливості забезпечити явку потерпілих в судове засідання, крім того обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається в даному випадку на прокурора, проте стороною обвинувачення не вжито заходів для розгляду кримінального провадження у розумінні положень про розумність строків.

А тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 114 КПК України, суд вважає за доцільне для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку встановити строк для подачі до суду доказів у інкримінованих кримінальних правопорушеннях.

Для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У п.97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010 р. у справі «Вітрук проти України» зазначено, що «в кримінальних справах «розумний строк», передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було «пред`явлено обвинувачення», тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце «суттєве погіршення становища [підозрюваного]», чи ні. Щодо закінчення «відповідного строку», то в кримінальних справах період, передбачений п.1 ст.6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п.70 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine))».

Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов`язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об`єднання матеріалів справи тощо.

У п.116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 р. у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ від 13.07.1983 р. у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»). Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов`язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п.1 ст.6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 06.09.2005 р. у справі «Павлюлінець проти України»).

Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені у ст.28 КПК та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Зокрема, відповідно до ч.4 ст.28 КПК кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Підвищені вимоги до судового розгляду кримінальних справ у порядку КПК 1960 р. ґрунтуються на існуючій практиці ЄСПЛ та мають враховуватися судами з огляду на положенняст.17 Закону України від 23.02.2006р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Тому, враховуючи той факт, що справа в провадженні суду знаходиться тривалий час, а дослідження доказів триває з порушенням вимог розумності строку, суд встановлює для державного обвинувачення строк подачі доказів до 20 вересня 2019 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 114, 372 Кримінального процесуального кодексу України -

ухвалив:

Встановити строк для сторони обвинувачення по кримінальному провадженню №42012040000000011 забезпечення явки в підготовче судове засідання: представника потерпілого ТОВ «Триумф-Трейд» - Мамросенка В.В., потерпілих - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на наступну дату, а саме 20 вересня 2019 року на 15 годину.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Ребров