Ухвала суду № 84066861, 03.09.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 129/1453/14-ц

Провадження 4-с/127/52/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Мироненко В.В.,

з участю представника скаржника Грабік О.А.,

приватного виконавця Турського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Міністерства юстиції України Турського Олександра Віталійовича, за участю заінтересованих осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В., з викликом заінтересованих осіб – ТОВ «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 , у якій просив суд визнати неправомірними дії приватного виконавця Турського О.В. щодо опису й арешту квартири за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 08.05.2019 року, а саме однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Турського О.В. перебуває виконавчий лист №129/1453/14-ц щодо стягнення на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» з ОСОБА_1 заборгованості по кредиту в розмірі 236795,92 грн., а також 2367,95 грн. судового збору. В ході виконавчого провадження приватним виконавцем Турським О.В. винесено постанову про опис та арешт майна боржника від 08.05.2019 року, а саме однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Скаржник ОСОБА_1 вважає дії приватного виконавця Турського О.В. та винесену ним постанову від 08.05.2019 року незаконними з тих підстав, що незважаючи на наявність у боржника автомобіля PEUGEOT 206 XT 1.4E звертається стягнення на квартиру боржника, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Також приватним виконавцем не враховано положення п. 28 наказу МЮУ від 02.04.2012 року №512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень», відповідно до якого у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки і піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими, кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Належна боржнику квартира за адресою АДРЕСА_1 , придбана за кошти, надані за кредитним договором, має площу 33,2 кв.м. та є предметом договору іпотеки, яким забезпечено виконання зобов`язань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, валютою за яким є долари США. Іншим житлом ні боржник, ні його дружина не володіють, вказана квартира використовується ними як місце постійного проживання.

Вищевикладене свідчить про неправомірність дій приватного виконавця щодо передачі на реалізацію даної квартири, тому ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою.

Представник заявника – адвокат Грабік О.А. в судовому засіданні вимоги скарги підтримала, надала пояснення аналогічні змісту скарги, просила скаргу задоволити повністю.

Приватний виконавець Турський О.В. в судовому засіданні вимоги скарги не визнав, просив відмовити у задоволенні скарги. Пояснив, що ним винесено постанову про опис та арешт майна боржника від 08.05.2019 року на законних підставах та підстави для її скасування відсутні.

Представник стягувача – ТОВ «Кредитні ініціативи» в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений судом належним чином про час, дату і місце розгляду скарги, причини неявки суду не повідомив.

Боржник ОСОБА_2 також в судове засідання не з`явилася, хоча була повідомлена судом належним чином про час, дату і місце розгляду скарги, причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 19.01.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист по цивільній справі №129/1453/14-ц про стягнення солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні Ініціативи» заборгованість по кредитному договору № 06-2.1/1028 від 07.11.2007 року станом на 01.05.2014 року в сумі 236 795, 92 грн., а також судовий збір в сумі 2367,95 грн.

З рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2014 року по справі №129/1453/14-ц за позовом ТОВ «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу встановлено, що 07.11.2007 року між «АК Промінвестбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 06-2.1/1028, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в сумі 47 000 доларів США зі сплатою 10% річних на строк до 06.11.2027 року. Додатком № 1 до кредитного договору є графік погашення кредиту і сплати відсотків. 05.02.2009 року укладений договір № 07-2.1/53 до кредитного договору № 06-2.1/1028 від 07.11.2007 року, відповідно до якого погоджено новий графік погашення кредиту.

10.02.2009 року укладений договір № 07-2.1/61 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 06-2.1/1028 від 07.11.2007 року, відповідно до якого внесено зміни до положень кредитного договору. Банк надав позичальнику мультивалютний кредит в сумі, еквівалентній 342 265 грн., але для кожного виду валют ліміт кредитування не може перевищувати 44 450 доларів США та 342 265 гривень. З 10.02.2009 року ліміт кредитної лінії складає 333 375 грн. та встановлюється тільки в національній валюті, за користування кредитом в гривні та в доларах сплачується по 10% річних, погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку. За прострочення виконання зобов`язання сплачуються підвищені проценти – 20% річних.

Крім того, 25.02.2009 року між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки, реєстр. №406, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д., в якому вказано розмір основного зобов`язання - 333 375 грн., що підтверджується оглянутим в судовому засіданні Витягом з Державного реєстру іпотек, який міститься в матеріалах виконавчого провадження.

17.12.2012 року між ПАТ «АК Промінвестбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого права вимоги за кредитним договором відповідача ОСОБА_1 були відступлені ТОВ «Кредитні ініціативи, тому товариство є новим кредитором відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

З указаного слідує, що укладеними між сторонами договорами від 10.0.2009 року та від 25.02.2009 року про внесення змін до договорів кредиту та іпотеки відповідно, було змінено валюту зобов`язання з доларів США – на гривні до початку дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

10.04.2019 року постановою приватного виконавця Турського О.В. відкрито виконавче провадження ВП №58866090 за заявою стягувача ТОВ «Кредитні ініціативи» по виконанню виконавчого листа №129/1453/14-ц, виданого 19.01.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості по кредиту в розмірі 236795,92 грн., а також 2367,95 грн. судового збору (а.с. 15).

В подальшому, постановою приватного виконавця Турського О.В. від 08.05.2019 року описано та накладено арешт на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить боржнику ОСОБА_1 Вказаною постановою заборонено боржнику відчужувати, пошкоджувати, знищувати дане майно. Призначено відповідальним зберігачем ОСОБА_3 (а.с. 17-18).

З наданої скаржником копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 суд встановив, що за боржником ОСОБА_1 зареєстрований автомобіль PEUGEOT 206 XT 1.4E, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 7).

В матеріалах виконавчого провадження наявний Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №61438304 від 19.08.2019 року з якого встановлено, що 26.05.2008 року зареєстроване обтяження на автомобіль PEUGEOT 206 XT 1.4E, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , згідно договору застави даного автомобіля №050/1-748 від 26.05.2008 року та обтяжувачем якого є АКБ «Укрсоцбанк», розмір основного зобов`язання ОСОБА_1 – 21 743,59 дол. США.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, з урахуванням досліджених матеріалів справи, виконавчого провадження в межах заявлених підстав і предмета скарги ОСОБА_1 щодо неправомірності дій приватного виконавця Турського О.В. при винесенні постанови про опис і арешт майна боржника – квартири за адресою: АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог скарги з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За змістом ст. 1 Закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст. 18 означеного Закону).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються, зокрема, якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу.

Судом встановлено, що при примусовому виконанні виконавчого листа №129/1453/14-ц, виданого 19.01.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області постановою приватного виконавця Турського О.В. від 08.05.2019 року описано та накладено арешт на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить боржнику ОСОБА_1 Вказаною постановою заборонено відчужувати, пошкоджувати, знищувати дане майно. Призначено відповідальним зберігачем ОСОБА_3

Проведення опису та арешту майна боржника було здійснено приватним виконавцем за місцем знаходження майна боржника та в присутності двох понятих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

У постанові зазначено, яке саме майно описано та арештовано, його місцезнаходження та вказана загальна площа описаного майна.

Зі змісту ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що зберігачами можуть бути боржник, члени його сім`ї або інші особи.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з оскаржуваної постанови, приватним виконавцем Турським О.В. відповідальним зберігачем майна зазначено ОСОБА_3 , який є представником стягувача.

Суд вважає, що приватний виконавець безпідставно призначив зберігачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , який є представником стягувача, оскільки він не проживає в квартирі та не є членом сім`ї боржника, а у випадку пошкодження чи знищення описаного майна, для стягувача можуть настати негативні наслідки.

Щодо вимог скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо опису та арешту майна боржника, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 і скасування постанови про опис та арешт майна боржника з тих підстав, що приватним виконавцем вчиняються дії щодо примусової реалізації квартири, в якій проживають малолітні діти та необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки і піклування, а також неможливості примусової реалізації квартири в період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», то суд вважає їх такими, що є передчасними і не знайшли свого підтвердження відповідними доказами, оскільки оскаржуваною постановою про опис і арешт майна боржника квартира за адресою: АДРЕСА_1 не передана (не передається) на реалізацію. Примусова реалізація майна здійснюється на підставі інших виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Виходячи зі змісту ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно дозакону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Міністерства юстиції України Турського Олександра Віталійовича від 08.05.2019 року про опис та арешт майна боржника, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 в частині призначення відповідальним зберігачем даного нерухомого майна ОСОБА_3 . В решті постанова від 08.05.2019 року про опис та арешт майна боржника відповідає вимогам закону.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 12, 13, 447, 450, 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Міністерства юстиції України Турського Олександра Віталійовича, за участю заінтересованих осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Міністерства юстиції України Турського Олександра Віталійовича від 08.05.2019 року про опис та арешт майна боржника, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 в частині призначення відповідальним зберігачем даного нерухомого майна ОСОБА_3 .

В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п"ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту до Вінницького апеляційного суду.

Повний текст ухвали суду складено 06.09.2019 року.

Суддя: