Ухвала суду № 84066843, 04.09.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3928/17

Провадження №6/219/43/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Погрібної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Мирошниченко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в особі Костянтинівського міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про поворот виконання рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2017 року по цивільній справі №219/3928/17,

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2019 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в особі Костянтинівського міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернулось із заявою про поворот виконання рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2017 року по цивільній справі №219/3928/17. В обґрунтування заяви представником заявника зазначено, що рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2017 року стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Костянтинівці на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 2250,00 грн. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27.09.2017 року зазначене рішення залишено без змін, у зв`язку з чим на виконання рішення суду ОСОБА_1 управлінням виплачено відшкодування моральної шкоди у розмірі 2250,00 грн.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2018 року скасовано рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2017 року та суду апеляційної інстанції, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. З огляду на викладене, заявник звернувся до суду з даною заявою.

Стягувач, його представник та представник боржника, які про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, до судового засідання не з`явились, надавши клопотання про розгляд справи без їх участі, що у відповідності до ч. 10 ст. 444 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву, матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в особі Костянтинівського міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про поворот виконання рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2017 року по цивільній справі №219/3928/17 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Поворот виконання рішення – це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть полягає у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

У Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини А1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України вказано, що поворот виконання рішення – це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно до частини першої статті 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (ч. 2 ст. 444 ЦПК України).

Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Виняток становлять лише випадки, передбачені статтею 445 ЦПК України, а саме: у разі скасування за нововиявленими чи виключними обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах (ч. 1); у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача (ч. 2).

Аналіз частини першої статті 445 ЦПК України дає можливість дійти висновку, що поворот виконання не допускається, якщо відповідні правовідносини сторін характеризуються одночасною наявністю таких ознак: 1) виконане рішення постановлене за позовом про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи. При цьому мається на увазі як матеріальна, так і моральна шкода; 2) виконане рішення скасоване у зв`язку з нововиявленими обставинами. Тобто у разі скасування такого рішення в іншому порядку (наприклад, судом касаційної інстанції в порядку касаційного оскарження) поворот виконання допускається; 3) виконане рішення не було обґрунтовано на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. За відсутності хоча б однієї з вказаних ознак обмеження повороту виконання не діє.

Положення частини другої статті 445 ЦПК України встановлюють обмеження повороту виконання виключно щодо судових рішень, постановлених в одній з таких категорій справ: про стягнення аліментів; про стягнення заробітної плати; про стягнення інших, крім заробітної плати, виплат, що випливають з трудових правовідносин.

Порядок, у якому було скасовано відповідні рішення у таких категоріях справ, значення не має.

У взаємному співвідношенні норма частини першої статті 445 ЦПК України є спеціальною щодо норми частини другої статті 445 ЦПК України. Відтак, поворот виконання судового рішення про стягнення матеріальної чи моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи здійснюється на загальних підставах з обмеженнями, визначеними частиною першою, а не частиною другою статті 445 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 445 ЦПК України, у справах про стягнення інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

При цьому, під виплатою слід розуміти не тільки форми оплати праці у вигляді заробітної плати та інших видів трудових виплат, а і інші трудові виплати, віднесені до обов`язку роботодавця.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, у справах щодо стягнення моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, поворот виконання рішення суду не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення.

При цьому, рішення суду не було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача і на такі доводи у своїй заяві Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в особі Костянтинівського міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області не посилалось.

З урахуванням викладеного, у справах щодо стягнення моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, поворот виконання рішення суду не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення. Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного судуу постанові від 20.06.2019 року по справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640ск18), які згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України повинні застосовуватись судом до спірних правовідносин.

Таким чином, суд вважає, що підстави для допущення повороту виконання судового рішення у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 259-261, 444-445 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в особі Костянтинівського міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про поворот виконання рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2017 року по цивільній справі №219/3928/17.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.М. Погрібна