Ухвала суду № 84066142, 02.09.2019, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1116/19

Провадження № 2/135/348/19

УХВАЛА

іменем України

02.09.2019 м. Ладижин Вінницька область

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області про визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В:

28.08.2019 позивач ОСОБА_1 звернулася до Ладижинського міського суду Вінницької області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області, в якій просить визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 67 АДРЕСА_2 00 АДРЕСА_3 , житловою площею 40,40 кв. м, а також на 19/300 частин комплексу будівель та споруд, загальна площа яких 2861,3 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того, просить стягнути з відповідачів 71 500 грн 00 коп. грошової компенсації вартості Ѕ частини транспортного засобу марки «Nissan» моделі «Almera», 2005 року випуску. Орієнтовну ціну позову зазначає 12 500 000 грн 00 коп.

Водночас, із поданою позовною заявою позивачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору за подання вказаної вище позовної заяви. На обґрунтування підстав зменшення розміру судового збору позивач ОСОБА_1 зазначила відсутність оригіналів та/або копій правовстановлюючих документів на спадкове майно, що залишилися після померлого батька та відмову відповідачів надати їх нотаріусу та/або позивачу. У зв`язку з чим вважає, що реальну ринкову вартість спадкового майна та ціну позову визначити неможливо. Поряд з чим зауважує, що її матеріальний стан не дозволяє сплатити суму судового збору у передбаченому законом розмірі, оскільки вона не працює та перебуває у декретній відпустці.

Дослідивши позовну заяву та долучені до неї матеріали суддя вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI в редакції чинній від 01.01.2019 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції на дату подання позовної заяви, позивач повинен був сплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 9605 грн 00 коп.

Однак, як було встановлено суддею, позивачем при поданні позовної заяви майнового характеру із зазначення ціни позову в розмірі 12 500 000 грн 00 коп. було сплачено судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп., і водночас позивач клопотав перед судом про зменшення розміру судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання про зменшення сплати судового збору, суддя дійшла висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч.3 ст. 136 ЦПК України).

За правилами ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за таких умов - розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною 2 даної норми Закону визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (на час розгляду справи ст. 12 ЦПК України) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, у заяві про зменшення судового збору заявник повинен навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати до суду відповідні докази.

Підставами для зменшення судового збору до 768 грн 40 коп. ОСОБА_1 зазначає відсутність оригіналів та/або копій правовстановлюючих документів на спадкове майно, що залишилися після померлого батька та відмову відповідачів надати їх нотаріусу та/або позивачу. У зв`язку з чим вважає, що реальну ринкову вартість спадкового майна та ціну позову визначити неможливо. Поряд з чим зауважує, що її матеріальний стан не дозволяє сплатити суму судового збору у передбаченому законом розмірі, оскільки вона не працює та перебуває у декретній відпустці.

На підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 подано довідку № 48 про призначення і виплати державної допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування від 24.07.2019, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у зв`язку з вагітністю.

Визначений до сплати розмір судового збору за подання позовної заяви до суду відповідно до вимог підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір складає суму 9605 грн 00 коп. із розрахунку судового збору, сплаченого при подачі позову.

Враховуючи зазначене, суддя вважає, що наведені у клопотанні доводи і поданий позивачем доказ – довідка про призначення і виплати державної допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування № 48 від 24.07.2019 не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.

Поряд з чим, суд зауважує, що позивач ОСОБА_1 не приєднала жодного належного та допустимого доказу щодо свого майнового стану (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), чим не підтвердила покликань на скрутне матеріальне становище, яке унеможливлює доплатити судовий збір у передбаченому законом розмірі.

Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

За таких обставин, з урахуванням положень статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання про зменшення розміру судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 177, 294 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.

Згідно з частиною ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення вказаних вище недоліків заявнику необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 8 836 грн 60 коп. (9 605 – 768,40 = 8 836,60) із розрахунку судового збору, сплаченого при подачі позову (перерахованого на розрахунковий рахунок 31211206002008, одержувач УК у м. Ладижині/м. Ладижин/22030101, код отримувача ЄДРПОУ 35878997, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код бюджетної класифікації: 22030101 або докази звільнення від його сплати.

Керуючись статтями 136, 177, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання позовної заяви в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області про визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошової компенсації - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області про визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошової компенсації - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви — десять днів з моменту отримання копії ухвали.

Повідомити позивачу ОСОБА_1 про можливість виправлення недоліків заяви шляхом подачі до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 8 836 грн 60 коп. за вимоги майнового характеру перерахованого на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , одержувач УК у м. Ладижині/м. Ладижин/22030101, код отримувача ЄДРПОУ 35878997, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код бюджетної класифікації: 22030101 або докази звільнення від його сплати.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя