Рішення № 84064900, 05.09.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/8090/19

Провадження № 2-а/520/242/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2019

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І., розглянувши в м.Одесі в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Іванова Олега вікторовича, третя особа Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтовує тим, що 3.04.2019р. відносно нього відповідачем складено постанову ДП18 №039301 про притягнення до адміністративної відповідальності, за те, що він керуючи а\м Хюндай Santa Fe виїжджав з АЗС сквер Херсонський, 13, здійснивпроїзд по трамвайній колії та повернув ліворуч, чим порушив п.11.9 ПДР, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122ч.2 КУпАП. Вважаючи цю постанову незаконною, просив суд її скасувати та стягнути з відповідача судові витрати у сумі 9600 грн. Незгода з постановою вмотивована тим, що він не порушував ПДР.

Представник позивача у судовому засідання позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач до суду не явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи до суду не прибув, повідомлявся належним чином про час та місце розгляджу справи, подав до суду пояснення, заперечував проти задоволення позову та стягнення судових витрат, вважаючи його безпідставним.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки чи відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено судом 3.04.2019р. відносно позивача відповідачем складено постанову 3.04.2019р. відносно нього відповідачем складено постанову ДП18 №039301 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122ч.2 КУпАП, за те, що він керуючи а\м Хюндай Santa Fe д\н НОМЕР_1 виїжджав з АЗС WOG сквер Херсонський, 13, здійснив проїзд по трамвайній колії, що відокремлена від проїзної частини та повернув ліворуч, чим порушив п.11.9 ПДР, з накладенням стягнення 425 грн.

Притягнення до адміністративної відповідальності за порушення на транспорті, врегульовані главою 10 розділу ІІ КУпАП, а провадження у справах про адміністративні правопорушення проводиться у відповідності до вимог, визначених у розділі ІV КпАП України. Вимоги, стосовно дій працівників поліції при виявленні адміністративного правопорушення визначені, окрім КУпАП, у Законі України « Про національну поліцію» та «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395.

У відповідності до вимог частин другої та четвертої статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП) у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Частина п`ята вищенаведеної статті також передбачає, що у випадках притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, протокол не складається і у тому разі, коли особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Відповідно до частини четвертої розділу першого «Інструкції» у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Пунктом п`ятим першого розділу «Інструкції» передбачено, що поліцейські складають протоколи виключно про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою і сьомою статті 121, частинами третьою і четвертою статті 122,статтями 122-2,122-4,122-5, частинами другою і третьою статті 123,статтею 124, частиною четвертою статті 127,статтями 127-1,130,139, частиною четвертою статті 140,188-28КУпАП.

Згідно ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кіно- зйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також приладами працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.

Враховуючи, що сторона відповідача не надала суду доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення (оскаржуваної постанови), то позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В судовому засідання представник відповідача заявив клопотання про не співмірність судових витрат сторони позивача, а тому просив, у разі задоволення позову, зменшити їх.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частина 7 цієї статті зазначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки представник позивача до судових дебатів заявив, що подасть до суду докази сплати позивачем гонорару адвоката упродовж 5 днів, то суд залишає це питання стягнення судових витрат відкритим.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ДП18 №039301 від 3.04.2019р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ст.122 ч.2 КпАП України та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Київський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятий апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Бескровний Я. В.