Ухвала суду № 84062735, 04.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

04.09.2019Справа № 910/16360/17За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД"

до благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди"

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - Заржицька В.О.;

від відповідача - Броніна Р.О., Місяць А.В.

ВСТАНОВИВ:

На новому розгляду у Господарському суді міста Києва перебуває справа №910/16360/17 за указаним позовом.

Відповідачем у порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України було заявлено клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання Відповідач мотивує тим, що: у суду відсутні копії документів, на підставі яких сформовано позовні вимоги; Позивачем було порушено вимоги закону щодо оформлення позовної заяви та доказів, а отже позовна заява і подальші клопотання та пояснення будуть здійснені з порушеннями; довіреність на представника Позивача має ознаки фальсифікації; Позивач зазначає цитати з документів, яких немає у матеріалах справи; Позивач в кримінальний спосіб виготовив копії документів; Відповідач не визнає авторства жодного з документів, а у суду без оригіналів та доказів авторства немає підстав продовжувати процес.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, на підставі якої Відповідач просить суд закрити провадження у справі, визначає, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тобто, предмет спору між сторонами, який існував на момент відкриття провадження, повинен уже бути відсутнім на момент, коли особа звертається з відповідним клопотанням, що також означає, що між сторонами не повинні існувати неврегульовані питання, які входили до предмету спору.

Вчинення будь-яких дій, які не є способом припинення зобов'язання, що становить предмет спору, не свідчить про відсутність спору. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми можливе лише в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення спору та припинив існування вже після відкриття судом провадження у справі та перебування справи у суді. Якщо ж предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина не тягне за собою такий наслідок, як закриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, оскільки з наведених Відповідачем обґрунтувань не вбачається, що предмет спору, який існував на момент виникнення останнього, вже припинив існування в процесі розгляду справи, то суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі, та у клопотанні Відповідача відмовляє. При цьому, судом враховано, що Відповідач і надалі наводить доводи щодо необґрунтованості вимог позову від початку, що свідчить про існування між сторонами спору.

Також, судом розглянуто клопотання Відповідача про призначення у справі судової державної економічної (митної) експертизи обсягу імпорту пальмової олії в Україну із Індонезії (вага + вартість) для визначення кола фігурантів, які нанесли збиток державі 20 мільярдів гривень в 2013-2018 роках шляхом нелегального (контрабандного) імпорту пальмової олії та перераховуються від відповідальності завдяки корупції Нацполіції та Адміністрації морських портів України.

Клопотання мотивоване тим, що на думку Відповідача є всі ознаки того, що Позивач міг організувати контрабандні потоки пальмової олії та маргарину з Азії, чим спровокувати санкції проти України, грубо порушивши Закони США, а член ради директорів Позивача дає інтерв'ю і публічно заявляє, що він не займає ринки, а віднімає їх в українського народу, і Відповідач вважає що на ці прибутки фінансується тероризм на Донбасі, а загальний збиток, нанесений Україну за 5 років контрабандними поставками становить 20 млрд.грн.

Так, відповідно до ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Проте у заявленому клопотанні Відповідачем не обгрунтвоано, у межах даного спору - про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, які саме обставини він має намір з'ясувати за допомогою економічної (митної) експертизи, і не обгрунтвоано, яке значення ці обставини будуть мати для даної справи у межах доказування по предмету спору (доказування достовірності чи не достовірності заявленої у позові інформації).

Також, всупереч п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України Відповідач, як заявник клопотання та учасник справи, не мотивував неможливість надати експертний висновок самостійно, зокрема, у строки, встановлені для подання доказів.

Враховуючи наведене, клопотання Відповідача про призначення експертизи судом відхиляться, оскільки Відповідач, як заявник клопотання, не довів суду наявність сукупності усіх передбачених ст. 99 ГПК України умов для призначення експертизи.

Керуючись статтями ст.ст. 99, 232-235, 254, 255 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" про призначення експертизи та про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.Б.Сташків