Вирок № 84055438, 05.09.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/9747/16-к

Провадження № 1-кп/592/189/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

Головуючого – судді Корольової Г.Ю.,

За участю секретаря судового засідання – Панасовської В.В., Макакенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Ковпаківського районного суду м. Суми матеріали кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12015200440002043 від 27.03.2015 року по пред*явленому обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст.272 КК України –

за участю учасників судового процесу:

прокурора – Іваненко С.О.,

представника потерпілої - Шаповал О.О.,

представника цивільного відповідача – ОСОБА_2 Г.В.,

захисника – Черненко В.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

19.03.2015 старший товарознавець ТОВ «Торгівельно-виробничого комплексу «Рона-Маркет» потерпіла ОСОБА_3 прийшла на своє робоче місце о 07.30 год., де відмітившись на електронному реєстраторі та у табелі робочого часу згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Торгівельно-виробничого комплексу Рона-Маркет», затвердженого генеральним директором від 07.07.2008 року.

О 08.00 год. ОСОБА_3 розпочала виконувати свої посадові обов`язки, згідно посадової інструкції старшого товарознавця, затвердженої генеральним директором ТОВ «Торгівельно-виробничий комплекс «Рона-Маркет» від 02.01.2013 року.

Близько 11.30 год. на територію ТОВ «Торгівельно-виробничий комплекс Рона-Маркет» приїхав на розвантаження з непродовольчим товаром (фарбою) автомобіль Мерседес, від постачальника ПП «Сафаро». Старший товарознавець ОСОБА_3 для того, щоб проконтролювати процес розвантаження вищевказаного товару стала підніматись з вулиці на рампу, щоб потрапити в середину складського приміщення. В цей момент двоє інших товарознавців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 займались прийманням товару від постачальника ПП «Сафаро». Перебуваючи на рампі, ОСОБА_3 забрала відповідні документи у товарознавця ОСОБА_4 та запитала чи потрібна її присутність у подальшій роботі. Під час бесіди ОСОБА_3 знаходилася на проїзній частині рампи, при цьому голова у неї була повернута в сторону.

В цей час, виїжджаючи на підйом зі складського приміщення, заднім ходом рухався у напрямку місця розвантаження товару електронавантажувач MITSUBISHI CATERPILLAR під керуванням старшого водія навантажувача ОСОБА_1 , якого відповідно до наказу № 99-К від 01.11.2007 прийнято на роботу на посаду водія навантажувача. На електрогнавантажувачі був ввімкнений звуковий сигнал (зумер), який вмикається автоматично після ввімкнення реверсу заднього ходу та подавався попереджувальний сигнал центральним звуковим клаксоном. В електронавантажувачі також був ввімкнений музичний програвач, який знаходився в кабіні електронавантажувача. Виїжджаючи з воріт, які були завішені прозорим полівінілхлорідними шторами (ПВХ), ОСОБА_1 недбало ставлячись до виконання своїх службових обов`язків, не переконавшись в тому, що на шляху його слідування відсутні пішоходи та їдучі електронавантажувачем заднім ходом, а не обличчям і платформою у напрямку руху, почувши крик «Стій» від товарознавця ОСОБА_5 , не встиг вчасно зупинити електронавантажувач MITSUBISHI CATERPILLAR та наїхав на старшого товарознавця ОСОБА_3 . Після цього ОСОБА_1 зупинив електронавантажувач, установивши його на ручне гальмо, зіскочив з електронавантажувача і побачив, що на бетонному покритті рампи, біля заднього лівого колеса, лежить ОСОБА_3 .

Згідно висновку судово-медичної експертизи №632 від 17.06.2015 ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого осколкового перелому середньої третини кісток лівої голені 2-3 Б типу зі зміщенням, відкритого перелому внутрішньої лодижки лівої голені зі зміщенням 2 Б типу зі зміщенням, розміження м`яких тканин лівої голені, множинні садна і крововиливи голені та стопи, які характеризуються, як тяжкі тілесні ушкодження та ушкодження у вигляді відкритого перелому нігтьової фаланги першого пальця; дефектом нігтьової пластини правої стопи, які характеризуються, як легкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності №7228 від 23.02.2016, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса М.С.:

1. Експлуатація (керування) електронавантажувача MITSUBISHI CATERPILLAR старшим водієм ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» ОСОБА_1 є роботами з підвищеною небезпекою;

2. Організація та проведення робіт (переміщення товарів за допомогою електронавантажувача), яку виконував старший водій електронавантажувача ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» ОСОБА_1 , не відповідає вимогам п. 3.10. Інструкції з охорони праці для водіїв електрокарів, електронавантажувача (далі електрокари) № 2; п. 7.5.26 НПАОП 0.00-1.22-08 «Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів», а саме: на всіх електронавантажувачах водій повинен їхати обличчям у напрямку руху. Для запобігання нещасного випадку старший водій електронавантажувача ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» ОСОБА_1 повинен був їхати обличчям у напрямку руху.

3. Причиною настання 19.03.2015 нещасного випадку є невиконання вимог нормативних документів з охорони праці старшим водієм електронавантажувача ОСОБА_1 , зокрема п. 3.10. Інструкції з охорони праці для водіїв електрокарів, електронавантажувача (далі електрокари) №2; п.7.5.26 НПАОП 0.00-1.22-08 «Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів», а саме: на всіх електронавантажувачах водій повинен їхати обличчям у напрямку руху. З технічної точки зору, в причинному зв`язку з настанням події нещасного випадку перебувають недотримання наступних

вимог нормативно-правових актів та дії, зокрема старшого водія електронавантажувача ОСОБА_1 . ст.14 Закону України «Про охорону праці»; п.3.10 Інструкції з охорони праці для водіїв електрокари, електронавантажувача №2; п.7.5.26 НПАОП 0.00-1.22-08 «Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів», а саме: старший водій електронавантажувача повинен дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт;

на всіх електронавантажувачах водій повинен їхати обличчям у напрямку руху.

ОСОБА_1 , будучи старшим водієм електронавантажувача, тобто виконуючи роботи з підвищеною небезпекою, усвідомлював, що допускає порушення вимог Правил, Інструкції, Закону, проте зневажливо ставлячись до виконання своїх службових обов`язків, не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , хоча повинен був і міг їх передбачити.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 272 КК України як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, спричинивши тяжкі наслідки - тяжкі тілесні ушкодження старшому товарознавцю ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» Проценко Е.В.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав свою вину у повному обсязі і підтвердив всі обставини, що відбулися 19.03.2015 року, а саме те, що він дійсно працює старшим водієм навантажувача у ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» з 2008 року і в день ДТП о 8 год. прийшов на роботу і почав виконувати свої обов`язки по навантаженню товару і коли почав рух, на електронаватажувачі подав звуковий сигнал та рухався заднім ходом, але попереду висіли полівінілхлорідні штори тому, що було холодно. Виїжджаючи ще раз глянув назад і почав рух, а потім почув крик і зрозумів, що зробив наїзд. Наїхав саме на потерпілу ОСОБА_3 , яка знаходилась на полу і плакала від болю. Відразу ж зателефонував ОСОБА_6 , який швидко прийшов, а за ним прийшла і ОСОБА_7 та були і інші працівники. ОСОБА_6 запитав, хто буде їхати з ОСОБА_3 до лікарні, погодився він і відразу ж переодягнувся і поїхали на автомобілі з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та водієм ОСОБА_10 до лікарні, де зробили рентген, після чого ОСОБА_3 повезли на операцію, а він поїхав на роботу писати пояснювальну записку. У зв`язку з тим, що товару було багато і щоб менше робити маневрів поїхав заднім ходом, хоча згідно інструкції заборонено їздити таким ходом. Якби їхав передом, то зміг б реагувати, незважаючи на те, що штори були потерти і через них не бачив людини. ОСОБА_3 після наїзду знаходилась у лежачому стані на правому боці від колесу і пошкодження нею були отримані від колесу навантажувача, яким він керував. Під час наїзду були товарознавці ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ОСОБА_3 прохала викликати швидку допомогу, але її не викликали. Про те, що просили писати заяву ОСОБА_3 про відгул або щось ще, йому невідомо, але бачив що вона у руках тримала якісь документи. Рішення про виклик швидкої допомоги приймало керівництво, які вважали, що машиною відвезти до лікарні буде швидше. У лікарні ОСОБА_3 лікарям говорила, що вона впала, коли мила вікна у с. Красне за місцем проживання, але коли зробили рентген, то лікар казав, що це не ушиб, а механічне пошкодження. Крім цього, обвинувачений повідомив, що під час ДТП розмітки на проїжджій частині не було, а коли вона з`явилась, казати не може, оскільки його на три дня відсторонили від роботи і весь час був біля ОСОБА_3 у лікарні, а коли повернувся, то розмітка вже була нанесена. Неодноразово просили керівництво змінити штору. Наїзд відбувся десь на відставні 1,5 метрів від штори. Постійно допомогав потерпілій, просить вибачення перед потерпілою і не позбавляти його волі.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість підтверджується наданими стороною обвинувачення і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що вона працювала старшим товарознавцем ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» і 19.03.2015 року як і звичайно виконувала свої обов`язки згідно посадової інструкції. Близько 11.30 год. на територію ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» приїхав на розвантаження з непродовольчим товаром (фарбою) автомобіль Мерседес від постачальника ПП «Сафаро» і вона піднялась з вулиці на рампу, щоб потрапити в середину складського приміщення. У цей момент інші товарознавці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 займались прийманням товару і після цього забрала у них документи і запитала, чи потрібна її присутність у подальшій роботі. В цей час, коли вона перебувала на проїзній частині рампи, а голова була повернута в сторону, відчула наїзд електронавантажувачем і біль у нозі, від чого впала і відчувала різку біль. До неї підбігли і ОСОБА_1 , який керував електронавантажувачем і інші товарознавці. Коли прийшла ОСОБА_7 , то просила підписати заяву на відгул і говорити у лікарні, що ногу зламала при падінні у с. Красне за місцем мешкання, а вони будуть надавати матеріальну допомогу. Швидку допомогу не викликали і через деякий час відвезли на автомобілі до лікарні, де вона почала говорити про те, що травму отримала при падінні з дробини при митті вікон в с. Красне, але лікар казав, що це механічне ушкодження, а не падіння і тоді вона почала говорити правду. ОСОБА_1 постійно перебував з нею і надавав матеріальну допомогу. З ТОВ «ТВК «Рона-маркет» приносили гроші, але як з`ясувалось пізніше, ці гроші збиралися з працівників товариства. Після лікарні керівництво запропонувало роботу лише на 0,5 ставки і сказали, що будемо поступати з тобою по «Закону», а через рік звільнили. До ОСОБА_1 не має ніяких претензій і просила суворо не карати та не позбавляти його волі. Позов про стягнення моральної шкоди з товариства підтримує у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні під присягу повідомив, що він є лікар –травматолог і саме до нього потрапила хвора ОСОБА_3 з відкритим переломом лівої гомілки зі зміщенням. При огляді екстрено зробили операцію і більше місяця перебувала у лікарні, оскільки був тяжкий стан у вигляді деформації і потрібно було виправляти. Спочатку ОСОБА_3 повідомила, що травму отримала в с. Красне, але відразу ж зрозумів, що травма виробнича, механічна, саме від ДТП і сама потерпіла була одягнута у робочий одяг з надписом «Рона» і ОСОБА_1 сказав, що він з роботи «Рона-Маркет» і тому травму проставили як виробнича і викликали Фонд від нещасних випадків. Потерпіла була доставлена автомобілем, а не швидкою і перебувала у шоковому стані і не могла адекватно реагувати. Приїжджали працівники з ТОВ «Рона» і була розмова і він також повідомив, що травма механічна і тому викликав Фонд для складання акту та оплати нещасного випадку. ОСОБА_3 була встановлена 2 група інвалідності, їй потрібна ще одна операція і санаторно-курортне лікування для реабілітаційного періоду.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він 19.03.2015 року працював і біля 12 год. стало відомо, що сталося неприємна подія з ОСОБА_3 , з якою він був у дружних стосунках. Намагався пройти до місця події, але начальник охорони не пропускав, а пізніше підійшов начальник і сказав, що потрібно ОСОБА_3 довезти до лікарні і коли підійшов до ОСОБА_3 , то біля неї було багато людей і в цей час підійшла ОСОБА_7 й сказала, шо не потрібно викликати швидку, а товариство буде надавати допомогу й пішла, а коли повернулась, то принесла аркуш паперу і надала ОСОБА_3 , щоб вона написала заяву на відгул у цей день. Викликали водія автомобіля «Форд» і разом з ОСОБА_1 віднесли ОСОБА_3 в середину автомобіля, на якому він також поїхав разом з ними. Розмітки на доріжці не було і з приводу того, що він давав правдиві свідчення відносно цієї події, його звільнили з місця роботи.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він весною 2015 року працював у ТОВ ТВК «Рона-Маркет» і був метрів за 3-4 до того міста, де стався наїзд на потерпілу ОСОБА_3 електронавантажувачем під керуванням ОСОБА_1 Почув крик і коли прийшов на місце події, то ОСОБА_1 стояв біля ОСОБА_3 , а ОСОБА_6 казав:» Всі по містам» і подальших подій не бачив. Вранці бачив ОСОБА_3 , яка знаходилась у звичайному стані, сама подія відбулась до обіду. З працівників збирались гроші для потерпілої ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що 19.03.2015 року сталася подія за участю водія електронавантажувача ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_3 , які офіційно працювали у ТОВ ТВК «Рона-Маркет» і вже побачила, як ОСОБА_1 схилився перед потерпілою, яка просила вколоти їй укол, щоб пройшла біль, але ніхто цього не зробив і через 10-15 хвилин її відправили на автомобілі до лікарні і вона дала їй свою куртку. ОСОБА_3 тривалий час перебувала на лікарняному, потім деякий час працювала, а згодом звільнилась за власним бажанням. У день події ніякої заяви писати ОСОБА_3 не надавала і в бухгалтерії такої заяви не має. ОСОБА_6 як виконуючий директор повідомив, що ОСОБА_3 відправили до лікарні. Про те, що стався наїзд на потерпілу ОСОБА_3 електронавантажувачем під керуванням ОСОБА_1 дізналась від ОСОБА_6 Підприємство надало матеріальної допомоги ОСОБА_3 у розмірі 2000 грн. Акт про нещасний випадок був складений.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що він як заступник начальника ТОВ ТВК «Рона-Маркет» не бачив особисто події, яка відбулась 19.03.2015 року, а взнав від інших і що це стало у межах товариства, але на вулиці за участю ОСОБА_1 як водія електронавантажувача, який здійснив наїзд на ОСОБА_3 Не пам`ятає чи була розмітка до ДТП або після.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні підтвердила, що вона працює адміністратором ТОВ ТВК «Рона-Маркет» і дійсно у березні 2015 року вона була на роботі і побачила разом ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , у останній була пошкоджена нога внаслідок наїзду кари під керуванням ОСОБА_1 вона разом з ОСОБА_1 супроводжувала її до лікарні.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що йому хтось повідомив, що де відпускають товар щось сталося і коли підійшов, то побачив ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 особисто повідомив, що наїзд на потерпілу зробив саме він. Директору у цей день не повідомляв, оскільки він був вихідним. Вирішили швидку не викликати, а скоріше буде самим відправити на автомобілі. З ОСОБА_3 поїхали ОСОБА_1 , ОСОБА_9 і ОСОБА_13 Гроші спочатку збирали з працівників, а у подальшому і товариство, всього на суму біля 3000 грн.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що 19.03.2015 року він перебував на рампі товариства «Рона-маркет» неподалік від ОСОБА_3 і бачив як ОСОБА_1 їхав заднім ходом електронаватажувача і скоїв наїзд на потерпілу, яка стояла за шторами на проїзній частині.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показала, що їй як генеральному директору на наступний день зателефонували з лікарні і повідомили, що стався нещасний випадок. Був складений акт про нещасний випадок і повідомили про це Фонд соціального страхування.

На підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 стороною обвинувачення надані наступні письмові докази:

Протокол огляду місця події від 27.09.2016 року, а саме огляд мобільного телефону потерпілої ОСОБА_3 , яка добровільно надала свій мобільний телефон з фотозйомками, на яких відображені працівники ТОВ ТВК «Рона-Маркет» у період на березень 2015 року, на яких вони присутні у приміщенні приймання товару, де сталося ДТП і на яких відсутня розмітка для проїзду електронавантажувача (т.2, а.с.135-144).

Протоколом слідчого експерименту від 02.06.2015 року за участю потерпілої ОСОБА_3 встановлені обставини події, що сталася 19.03.2015 року у ТОВ ТВК «Рона-Маркет» по вул. Воровського,4/1 у м. Суми, де вона продемонструвала те місце і якому стані знаходилась під час скоєння наїзду електронавантажувачем під керуванням ОСОБА_1 заднім ходом, від якого вона впала і отримала пошкодження лівої ноги і права нога також попала під колеса та фотозйомки до нього (т.2, а.с. 64-75).

При проведенні слідчого експерименту від 23 вересня 2016 року за участю ОСОБА_1 , останнім також були продемонстровані всі обставини події за його участю, проти яких він не заперечував при наданні своїх пояснень і підтвердив факт наїзду ним як водієм електронавантажувача на потерпілу ОСОБА_3 , яка знаходилась за шторами ПВХ як товарознавець на робочому місці ТОВ ТВК «Рона-Маркет» не побачила та не почула як він рухався у її напрямку (т.2, а.с. 76-81).

Згідно висновку судової інженерно-технічної в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності експертизи за №7228 від 23.02.2016 року експлуатація (керування) електронавантажувачем MITSUBISHI CATERPILLAR старшим водієм ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» ОСОБА_1 є роботами з підвищеною небезпекою. Організація та проведення робіт (переміщення товарів за допомогою електронавантажувача), яку виконував старший водій електронавантажувача ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» ОСОБА_1 , не відповідає вимогам п. 3.10. Інструкції з охорони праці для водіїв електрокари, електронавантажувача» № 2; п. 7.5.26 НПАОП 0.00-1.22-08 «Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів», а саме: на всіх електронавантажувачах водій повинен їхати обличчям у напрямку руху. Для запобігання нещасного випадку старший водій електронавантажувача ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» ОСОБА_1 повинен був їхати обличчям у напрямку руху.

З технічної точки зору, в причинному зв1язку з настанням досліджуваної події нещасного випадку перебувають недотримання наступних вимог нормативно-правових актів та дії наступних осіб ТОВ «Торгівельно-виробничий комплекс» «Рона-Маркет»: старшого водія електронавантажувача ОСОБА_1 . ст. 14 Закону України «Про охорону праці»; п.3.10. Інструкції по охороні праці для водії електрокарів, електронавантажувача №2»; п. 7.5.26. НПАОП 0.00-1.22-08 «Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів», а саме: старший водій електронавантажувача повинен дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт, на всіх електронавантажувачах водій повинен їхати обличчям у напрямку руху; - старшого товарознавця ОСОБА_15 В. ст.14 Закону України «Про охорону праці»; п.3.2 «Інструкції з охорони праці №10 для продавців непродовольчих товарів, товарознавців, старших товарознавців», а саме: старший товарознавець повинен дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку та здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт; дотримання встановлених заходів безпеки під час перебування на проїжджій частині поблизу складського приміщення ( не повинна знаходитися на проїжджій частині біля в`їзних – виїзних воріт до складського приміщення (місця пересування технологічного транспорту – електронавантажувача), під час перебування на проїжджій частині біля в`їзних – виїзних воріт до складського приміщення та при обмеженому огляді воріт (наявність ПВХ штори) працівник повинен знаходитися обличчям до воріт) (т.2, а.с.86-94).

З висновку судово-медичної експертизи №632 від 17.06.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого осколкового перелому середньої третини кісток лівої голені 2-3 Б типу зі зміщенням, відкритого перелому внутрішньої лодижки лівої голені зі зміщенням 2 Б типу зі зміщенням, розміження м`яких тканин лівої голені, множинні садна і крововиливи голені та стопи, які характеризуються, як тяжкі тілесні ушкодження та ушкодження у вигляді відкритого перелому нігтьової фаланги першого пальця; дефектом нігтьової пластини правої стопи, які характеризуються, як легкі тілесні ушкодження. Функція статики і ходьби значно обмежена (т.2, а.с.83-84).

При проведенні додаткової судово-медичної експертизи за №728 від 17.06.2015 року зазначено, що характер та локалізація описаних ушкоджень виключає можливість їх отримання від падіння з вертикального положення на асфальтове покриття (т.2, а.с. 82).

Таким чином, порушення вимог нормативно-правових та законодавчих актів з питань охорони праці водієм навантажувача перебувають у безпосередньому причино-наслідковому зв`язку із настанням нещасного випадку з старшим товарознавцем ОСОБА_3

Кваліфікація дій обвинуваченого судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Виходячи із здобутих доказів і надавши їм належну оцінку суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.2 ст. 272 КК України як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, спричинивши тяжкі наслідки - тяжкі тілесні ушкодження старшому товарознавцю ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» ОСОБА_3 .

Мотиви призначення покарання.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 272 КК України вчинений обвинуваченим згідно з ч.3 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відносяться до категорії тяжких злочинів (форма вини – необережність).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, шкоду потерпілій відшкодував повністю і ці обставини відповідно до ст. 66 КК України суд визнає такими, що пом`якшують його покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 за місцем мешкання та роботи характеризується позитивно, на обліку у психіатричному та наркологічному диспансері не перебуває, має постійне місце проживання, офіційно працює, під час розгляду справи втратив батька, шкода потерпілій відшкодована у повному обсязі.

За наявності сукупності цих обставин, а також з урахуванням того, що претензії майнового та морального характеру у потерпілої до обвинуваченого відсутні, думку потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому найбільш м`яке покарання і без позбавлення його волі та посвідчення водія, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим можливо із застосуванням звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням як від основного так і додаткового виду покарання, виходячи з того, що посвідчення водія є його єдиним джерелом існування та допомоги матері, з покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що буде додатковим дієвим засобом забезпечення його належної поведінки в майбутньому.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи засади законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги конкретні обставини вчинення злочину, особу обвинуваченого, враховуючи позицію потерпілої ОСОБА_3 , яка не бажає щоб обвинувачений був позбавлений волі, суд вважає, що саме застосування ст.75 КК України сприятиме його виправленню.

Цивільний позов прокурора Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави – Фінансового управління Сумської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину у розмірі 4 691,27 грн. підлягає задоволенню в порядку ч. 3 ст.128 КПК України і статті 1206 ЦК України. Даний позов знайшов підтвердження у судовому засіданні і надані відповідні докази саме у цьому розмірі.

Потерпілою ОСОБА_3 пред`явлений позов до ТОВ «Торгівельно-виробничого комплексу «Рона-маркет», 3-ї особи – ОСОБА_1 , який був уточнений у відшкодування моральної шкоди у розмірі 800 000 грн., відмовившись від шкодування матеріальної шкоди, посилаючись на те, що матеріальна шкода частково сплачена обвинуваченим ОСОБА_1 , до якого не має претензій і соціальним захистом. У обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що ОСОБА_1 наказом №99-К від 01.11.2007 року прийнятий на роботу на посаду водія навантажувача ТОВ ТВК «Рона-Маркет» і вона також під час події працювала на посаді старшого товарознавця цього ж товариства. У судовому засіданні потерпіла та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі і за їх клопотанням була проведена судово-психологічна експертиза. Крім того, як нею, так і її представником зверталася увага на те, що з боку керівництва товариства порушувались її права як потерпілої, а саме: намагання уникнути відповідальності з приводу скоєння ДТП на їх території шляхом примушування написання нею заяви про перебування у цей день на відпочинку, тривалого часу не викликання швидкої допомоги для припинення болю після ДТП та швидкого направлення до лікарні, а умовляння її повідомити лікарів про отримання тілесних ушкоджень під час перебування за місцем мешкання, на що вона спочатку погоджувалась, оскільки її біль була дуже великою. Крім того, вказує, що з боку товариства надавалась допомога лише у розмірі 2000 грн., і після виходу її з лікарняного створились такі умови, що вона була вимушена звільнитися за власним бажанням, незважаючи на те, що вона отримала 2 групу інвалідності і вимушена була звільнитися з улюбленої роботи. І саме за відношення до неї як працівника та особи, яка отримала тілесні ушкодження на виробництві у молодому віці, як жінка позбавлена можливості само реалізуватися, її спосіб та спілкування з рідними та близькими людьми різко змінився, а тому зазнала глибоких, довготривалих психологічних страждань та перебуває у постійному стресі та продовжує лікуватися та поновляти як фізичне, так і моральний стан, що докладає додаткових зусиль для відновлення свого попереднього стану життя, а тому збільшила свої позовні вимоги до 800 000 грн.

Представник позивача ОСОБА_16 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача за цивільним позовом ОСОБА_17 у судовому засіданні з позовними вимогами не згоден повністю, підтримавши відзив на позов, посилаючись на те, що як з висновку судової інженерно-технічної експертизи №7228 від 23 лютого 2016 року, так і із матеріалів кримінального провадження не вбачається вини ТОВ «Торгівельного –виробничого комплексу «Рона-Маркет» в заподіянні тілесних ушкоджень, матеріальної та моральної шкоди. Крім того у додатковому відзиві зазначили, що товариство сприяло у швидкій допомоги потерпілій відправивши її на автомобілі до лікарні, прискоривши її прибуття до кваліфікованих спеціалістів, враховуючи відстань до лікарні, від неї ніхто не намагався отримати заяви про надання відгулу або її звільнення з метою приховання ДТП, а її ствердження розцінюють як шокове становище від болю. Мети приховання ніякої не було, оскільки було багато очевидців і скрити цей факт було неможливо та протизаконно. Після одужання продовжувала працювати на цієї ж посаді і звільнилася лише наприкінці 2015 року за власним бажанням. Товариство надавало як матеріальну допомогу, так і намагалося сприяти її роботі. З висновком експерта судово-психологічної експертизи та з визначеним розміром моральної шкоди не погоджуються і вважають її занадто великою і застосування експертом методики російського вченого А ОСОБА_18 . Ерделевського, висновки по яких мають імовірний характер та є науковою рекомендацією та вказана наукова методика не легалізована в Україні, а вихідна величина, запропонована автором, а також формула і коефіцієнти для обрахування компенсації моральної шкоди, носять винятково абстрактний характер. Вважає всі ствердження позивачки неправдивими, а позовні вимоги необґрунтованими. У судовому засіданні представник відповідача просить визнати недопустимим доказ – висновок експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи №2045 від 29.01.2019 року, посилаючись на те, що співбесіда з потерпілою ОСОБА_3 була проведена експертом за першою ухвалою суду від 22 травня 2018 року, але висновок не був наданий і на виконання повідомлення про неможливість надання висновку у зв`язку відсутністю додаткових матеріалів відносно потерпілої і на виконання ухвали від 12 листопада 2018 року був наданий висновок експерта за № 2045 від 29.01.2019 року, який без посилання на ухвалу від 22 травня 2018 року поклав в основу співбесіду з ОСОБА_3

Третя особа – ОСОБА_1 у судовому засіданні не погоджується з цивільним позовом, пояснюючи тим, що з його боку приймалися усі міри для надання допомоги потерпілій і він у свою чергу відшкодував збитки, а при задоволенні позовних вимог до товариства розуміє, що з нього у порядку регресу буде ставиться питання про стягнення з нього цієї суми, яку він не в змозі відшкодувати.

У судовому засіданні була допитана експерт ОСОБА_19 і підтвердила свій висновок у повному обсязі, пояснюючи, що джерелом інформації є матеріали кримінального провадження, експериментального проведення психологічного стану підекспертної та надання додаткових матеріалів. Не заперечувала, що після отримання ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 травня 2018 року провела співбесіду з підекспертною ОСОБА_3 і був складений протокол психологічного дослідження потерпілої, який не надається до висновку і не передбачено його долучення. При проведенні судово-психологічної експертизи обов`язкове спілкування з підекспертною, у в першу чергу і стала проводити дослідження, але після з`ясування відсутності додаткового матеріалу: характеристик з місця проживання, роботи, щоб детальніше і об`єктивно підтвердити свої висновки і було направлено до суду повідомлення про неможливість дослідження та надання висновку і тільки після отримання додаткових матеріалів був наданий відповідний висновок. Що стосується методики вченого А.М. Ерделевського, то вона була застосована наряду з іншими методиками, які викладені у висновку і за наявності всіх досліджених обставин був наданий саме такий висновок з визначенням розміру моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а ч. 2 п. 1 цієї статті визначені витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Частиною першою статті 23 ЦК України вказано, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а ч. 2 цієї статті визначено у чому полягає моральна шкода: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та частина 3 цієї ж статті зазначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ТВК «Рона-Маркет», що підтверджується наказом №99-К від 01.11.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 прийнято на посаду водія навантажувача з 01.11.2007 року (т.2, а.с.105), до наказу є штатний розпис (т.2, а.с.106) та підтверджується письмовими доказами: колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробничий комплекс «Рона-Маркет» (т.2, а.с.107-124) та статут Товариства (т.2, а.с.125-138), сертифікат відповідності електричного навантажувача (т.2, а.с.149), талон про проходження державного технічного огляду – транспортного засобу електронавантажувача ЕР16NT – 48E, власником якого є ТОВ «Торгівельно-виробничий комплекс «Рона-Маркет», дія якого з 18.06.2014 до 18.06.2015 року (т.2, а.с.150) та складено акт державного технічного огляду технологічних транспортних засобів - електронавантажувача ЕР16NT – 48E, що належить ТОВ «Торгівельно-виробничий комплекс «Рона-Маркет», який підписаний і оператором навантажувача (т.2, а.с.151-154), наказ №54 від 29.12.2014 року про закріплення відповідальних осіб за технологічними транспортними засобами – електронавантажувача ЕР16NT – 48E – водій навантажувача ОСОБА_1 (т.2, а.с.155) та посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , що він добре склав іспити та має право керувати навантажувачем (т.2, а.с.156), проходженням стажування відповідно до наказу №24 від 05.11.2007 з перевірки знань з питань охорони праці ОСОБА_1 (т.2, а.с.159), журнал реєстрації інструктажу з охорони праці ОСОБА_3 (т.2, а.с.160-163), журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці ТОВ ТВК «Рона – Маркет» ОСОБА_1 (т.2, а.с.164-165, 166-167, 168-169, 170-175), посадова інструкція старшого водія навантажувача (т.2, а.с.176) та посадова інструкція старшого товарознавця (т.2, а.с.180-183), наказ №68-К від 02.02.2015 про переведення ОСОБА_3 , працюючу на посаді товарознавця 1 категорії на посаду старшого товарознавця (т.2, а.с.184), наказ № 240-К від 12.07.2012 про прийом ОСОБА_3 на посаду продавця непродовольчих товарів 3-го розряду з 12.07.2012 (т.2, а.с.185).

На підтвердження перебування потерпілої-позивачки у медичних закладах надані наступні письмові докази:

-довідка-розрахунку №01-22/1г/1458 слідує, що КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» про вартість лікування постраждалої ОСОБА_3 та повідомляє, що ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні в ортопедично-травматологічному відділенні №2 лікарні з 19.03.2015 р. по 03.04.2015 р.;

-Із копії виписки (епікрізу) з історії 2384 із медичної карти стаціонарного, ортопедично-травматологічного відділення №2 слідує, що ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні з 19.03.2015 по 03.04.2015 та вказаний діагноз (т.3, а.с.38, т. 2, а.с.236);

-Копія листа медичних призначень №карти 2384 ОСОБА_3 (т.2, а.с.237-238);

-Копія акту №66 приймання-передачі проведеного лікування від 07.04.2015 (т.2, а.с.239);

-Копія висновку ЛКК від 07.04.2015, протокол №66, згідно якого ОСОБА_3 отримала лікування медикаментів та медичних засобів відповідно до переліку 24 найменувань (т.2,а.с.240);

-Виписка (епікріз) із історії 2846 із медичної карти стаціонарного хворого ортопедично-травматологічного відділення №2 ОСОБА_3 , яка перебувала на стаціонарі з 04.04.2015 по 17.04.2015, де вказано, що отримала травму на виробництві 19.03.2015 близько 12 години (т.2, а.с.241);

-Виписка №3972 про те, що ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в КУ СМКЛ №1 з 13.05.2015 по 27.05.2015 (т.2, а.с.242);

-Довідка від 25.03.2015 про те, що ОСОБА_3 знаходиться на стаціонарному лікуванні в 2-му ортопедично-травматологічному відділенні з 19.03.2015 і продовжує лікування в умовах стаціонару. Порушення функції кінцівки значне (не ходить).. (т.2, а.с.243);

-Копія консультативного висновку ортопеда від 06.07.2015, яким встановлено діагноз ОСОБА_3 «Відкритий перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням в процесі лікування апаратом зовнішньої фіксації В, синтезований перелом внутрішньої щиколотки лівої гомілки. Значне порушення функції статики та ходи» (т.2, а.с.243);

-Копія висновку ЛКК від 28.08.2015, копія акту №162 приймання-передачі проведеного лікування від 28.08.2015 медикаментів та медичних засобів у кількості 18 найменувань (т.2, а.с.244-245);

-Копія огляду ортопеда від 23.10.2015 року з якого вбачається, що ОСОБА_3 скаржиться на вираженні болі в ділянці лівої гомілки.. ходить з милицями без навантаження на ногу, помірний набряк. Діагноз: повторний перелом лівої гомілки» (т.2, а.с.246);

-Копія консультативного висновку ортопеда від 09.11.2015 та 10.11.2015 відповідно до якого ОСОБА_3 поставлений наступний діагноз: «Повторний перелом з зміщенням лівої гомілкової кістки з формуванням хибного суглобу» (т.2, а.с.247);

-Виписка із медичної картки стаціонарного хворого МСЕК ОСОБА_3 від 30.10.2015, якою встановлено, що стаціонарне лікування КУ СМКЛ №1 ортопедично-травматологічне відділення з 13.05.-27.05.2015 з діагнозом: в`ялозростаючий відкритий уламковий перелом с/з кісток лівої гомілки В 11 типу. Розчавлення м`яких тканин лівої гомілки, садна та крововилив гомілки та стопи, відкритий перелом нігтьової фаланги першого пальця з дефектом нігтьової пластини правої стопи. Функція статики та ходи обмежена значно» (т.2, а.с.248);

-Список ліків (т.2, а.с.249-250);

-Результати рентгенограми від 19.03.2015 (т.3, а.с.1);

-Рецепти медичних препаратів та медичних засобів (т.3, а.с.2-5);

-Виписка епікрізу з історії 8248 із медичної карти стаціонарного хворого ортопедично-травматологічного відділення №2 ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 11.10.2017 по 26.10.2017 і діагнозом:» Після травматичний остеоартроз лівого гомілково-ступеневого суглобу 11 ст. з больовим симптомом. Зрощений синтезований перелом середньої третини лівої в/гомілкової кістки та зрощений перелом внутрішньої щиколотки лівої гомілки. Стан після видалення МОС від 20.10.2017 після травматична згинально-розгинальна контрактура лівого гомілково-ступеневого суглобу. Функція статики та ходи обмежена помірно. Короткий анамнез, перебіг хвороби. (т.3, а.с.7-8, 15-16);

-Копія переліку медикаментів використаних в операційному блоці при оперативному втручанні від 20.10.2017 (т.3, а.с.9-10);

-Копія висновку ЛКК від 07.11.2017 та копія акту №212 приймання –передачі проведеного лікування від 07.11.2017 про отримання медикаментів та медичних засобів ОСОБА_3 у кількості 24 шт. (т.3, а.с.11);

-Копія листа лікарських призначень (т.3, а.с.12-14, 17-18);

-Копії постанов про призначення фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу потерпілому (одноразово) від 05.08.2015 року ОСОБА_3 призначено фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме: виплат на лікування (лікарні), яке потерпіла проходить самостійно у розмірі 507,83 грн. (одноразово): 1963,57 грн. (одноразово), 570,10 грн. (одноразово), 1201,92 грн. (одноразово)» (т.3, а.с.19,20,21,22);

-Витрати на лікування – товарні чеки, квитанції, записи (т.3, а.с.23-29);

-Копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №150061 (акт огляду МСЕК №1317), яким встановлено ОСОБА_3 2 групу інвалідності. Причина інвалідності – трудове каліцтво. Можлива праця в спеціально створених умовах. Рекомендації: лікування у ортопеда. Стац., амб. Милиці 2 шт. (т.3, а.с.30);

-Довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 10 ААА №269325 (акт огляду МСЕК №1317) від 09.11.2015 ОСОБА_3 отримала ступень втрат професійної працездатності у відсотках: 65% (т.3, а.с.31);

-Листок непрацездатності серії АГИ № НОМЕР_2 про перебування ОСОБА_3 на лікарняному з 19.03.2015 по 13.05.2015 (т.3, а.с.32);

- Листок непрацездатності серії АГИ № НОМЕР_3 про перебування ОСОБА_3 на лікарняному з 28.05.2015 по 10.07.2015 (т.3, а.с.33);

-Листок непрацездатності серії АГИ № НОМЕР_4 про перебування ОСОБА_3 на лікарняному з 25.07.2015 по 08.09.2015 (т.3, а.с.34);

-Листок непрацездатності серії АГИ № НОМЕР_5 про перебування ОСОБА_3 на лікарняному з 19.09.2015 по 24.10.2015 (т.3, а.с.35);

- Копія видаткового касового ордеру від 23.03.2015 про видачу ОСОБА_3 матеріальної допомоги у розмірі 1999 грн.34 коп. (т.1, а.с.96).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи №2045 від 29.01.2019 року за результатами даної експертизи, потерпіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час ДТП 19.03.2015 року, у ході якого вона отримала тілесні ушкодження: у вигляді відкритого осколкового перелому середньої третини кісток лівої голені 2-3 Б типу зі зміщенням, відкритого перелому внутрішньої лодижки лівої голені зі зміщенням 2 Б типу зі зміщенням, розміження м`яких тканин лівої голені, множинні садна і крововиливи голені та стопи, які характеризуються, як тяжкі тілесні ушкодження та ушкодження у вигляді відкритого перелому нігтьової фаланги першого пальця; дефектом нігтьової пластини правої стопи, які характеризуються, як легкі тілесні ушкодження. З урахуванням всіх обставин справи, які були встановлені під час судового провадження, отримала шкоду немайнового характеру (моральні страждання). Моральні страждання, що спричинені ОСОБА_3 є психологічною підставою для правового рішення питання про відшкодування моральної шкоди. Грошова компенсація спричинених ОСОБА_3 моральних страждань орієнтовно (ймовірно) становить 162 МЗП.

Крім того, у висновку зазначено, що психотравмуючи події викликали у ОСОБА_3 моральні страждання, які є тривалими та викликали життєву кризу із суттєвими порушеннями у багатьох сферах її життєдіяльності та спричинило розвиток тривалого порушення її фізичного та психічного благополуччя. Отримання травми і інвалідності призвели до зміни структур особистості, що детермінують руйнівні, частково зворотні порушення в основних сферах соціального функціонування підекспертної. Ситуація травмування ОСОБА_3 19.03.2015 р. при виконання нею посадових обов`язків, отримання інвалідності з причини трудового каліцтва та подальший перебіг подій, пов`язаних з вищевказаним, вплинули на особистість потерпілої, як психотравмуючий фактор, оскільки було завдано значних перешкод її життєдіяльності, подолання яких вимагає від ОСОБА_3 додаткових надлишкових зусиль. Зазначене суттєво негативно вплинуло на її фізичний та психічний стан, значно перешкодило оптимальному та звичному для особистості підекспертної соціальному функціонуванню, зруйнувало її життєві перспективи та якість усталеного життя, детермінувало розвиток хронічного стресу, зниження самооцінки, деформації індивідуальності. Вищевказане зумовило й підтримує в неї протягом тривалого часу існування психологічно складних (на моральному рівні) негативних переживань (моральні страждання), які деструктивно впливають на всі основні сфери її життєдіяльності, й які, у зв`язку з їх інтенсивністю, стійкістю, тривалістю впливу та негативними наслідками для особистості позивачки, є суттєвими. (т.3, а.с.138-153).

Відповідно до ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

З огляду на вищезазначене, суд доходить до висновку про отримання позивачкою тяжких тілесних ушкоджень, що не оспорюються сторонами при виконанні посадових обов`язків, джерелом підвищеної небезпеки, яке належить відповідачу, а третя особа – обвинувачений ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» та наступними змінами у своєму житті після отримання тілесних ушкоджень, які потягли крім фізичного болю і моральні страждання. Крім того, моральні страждання позивачки виникли відразу ж після ДТП, коли її змушували написати заяву про відгул, що підтверджується свідченнями ОСОБА_9 , свідченнями ОСОБА_1 , який бачив, як ОСОБА_3 тримала у руках якійсь папір після звернення до неї ОСОБА_7 та яка умовляли її повідомити інші причини виникнення травми, про що ОСОБА_20 і повідомила лікаря про отримання пошкодження під час миття вікон у Красному селі, про що підтвердив і лікар ОСОБА_11 у судовому засіданні і сам спростував її неправдиві відомості, враховуючи механізм пошкодження ноги, а тому у суду відсутні підстави для сумніву пояснень як самої потерпілої, так і свідків. Свідок ОСОБА_14 як генеральний директор товариства про події нещасного випадку на виробництві дізналася з лікарні, а не від своїх підлеглих, що і підтверджує їх спрямованість на укриття даного випадку. У висновку про відвертість підекспертної вказано, що при дослідженні тестів психологічних методів свідчать про адекватне ставлення до дослідження при високому рівні відвертості. Крім того, фізичні страждання продовжувались протягом тривалого часу з 19.03.2015 року і продовжуються до сьогоднішнього дня, оскільки вона не працевлаштована, має групу інвалідності, понесла значні втрати як майнового, так і немайнового характеру, звичні життєві зв`язки зруйновані, втратила улюблену роботу, вимушена отримувати допомогу від батьків, безліч шрамів на нозі, що впливає на зовнішність, як молодої жінки і погіршує її відносини з чоловіками. Суд не погоджується з характеристикою, яка була надана ТОВ «ТВК «Рона-Маркет», з твердженням про її конфліктний характер и не вимогливість, оскільки з часу прийняття її на роботу ОСОБА_3 з посаду продавця 3 розряду дійшла до посади старшого товарознавця, при наявності такої негативної характеристики ОСОБА_3 не досягла такого успіху, що знову підтверджує необ`єктивне ставлення керівництва до потерпілої, яка хоча і намагалась укрити факт ДТП на виробництві, але була викривлена лікарем. Крім того, у судовому засіданні встановлено, що під час неодноразового перебування потерпілої в лікарні, відповідачем лише один раз була надана матеріальна допомога у розмірі 1999,34 грн. і були зібрані гроші з працівників товариства біля 1000 грн. Після виходу з лікарняного позивачка не отримала належної уваги від керівництва ТОВ «ТВК «Рона-Маркет», незважаючи на її фізичне становище і була вимушена звільнитися наприкінці 2015 року, залишивши свою улюблену роботу, що також вплинуло на подальше негативне психологічне ставлення до свого життя і надію на краще майбутнє. Все це дає суду підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди, виходячи з глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілої і позбавлення її можливості їх реалізації як молодої жінки та молодого працівника, ступеня вини особи – ТОВ «ТВК «Рона- Маркет», які мають суттєве значення, а тому суд визнає висновок судової психологічної експертизи №2045 від 29.01.2019 року як належним і допустимим, який узгоджується з іншими дослідженими у судовими засіданні доказами.

Виходячи з припису частини 4 ст.23 ЦК України врахування при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди вимог розумності і справедливості та врахування висновку інженерно-технічної експертизи, де вказано порушення ОСОБА_3 . ст.14 Закону України «Про охорону праці»; п.3.2 «Інструкції з охорони праці №10 для продавців непродовольчих товарів, товарознавців, старших товарознавців", де вона була повинна знаходиться обличчям до воріт (наявність ПВХ штори), суд дійшов про часткове задоволення позовних вимог, а саме у розмірі 300 000 грн. на користь позивачки.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

З обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати за проведення інженерно-технічної в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності експертизи у розмірі 4608,00 грн. відповідно до ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід під час судового провадження відносно ОСОБА_1 не обирався

Керуючись статтями 373 і 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_21 визнати винуватим у пред*явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 272 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади – водія навантажувача на один рік.

На підставі ст.75, п.п.1-2 ч.1 ст.76 КК України, ОСОБА_21 звільнити від відбування покарання як основного, так і додаткового – у виді позбавлення права обіймати певні посади – водія навантажувача, з випробуванням, якщо він протягом одного року - іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_21 (ід.код НОМЕР_6 ) на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів для проведення експертизи у розмірі 4608 грн.

Стягнути з ОСОБА_21 (ід.код НОМЕР_6 ) на користь Сумського міського фінансового управління Сумської міської ради для перерахування КУ «Сумській міській клінічній лікарні №1» 4691,27 грн. за лікування потерпілої від злочину.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробничий комплекс «Рона – Маркет» на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди у розмірі 300 000 грн.

Речовий доказ – мобільний телефон «SAMSUNG SM-6531H», який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_20 вважати переданим.

Речові докази – два фотознімки, видані потерпілою ОСОБА_3 , залишати у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, потерпілій та цивільному відповідачу.

Суддя Г.Ю. Корольова