Рішення № 84054057, 21.08.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 756/6507/17

Провадження № 2/761/2952/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ярусевич А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

09.11.2018 року на адресу суду з Оболонського районного суду м.Києва надійшов позов ОСОБА_1 , у якому вона просить стягнути з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на свою користь страхове відшкодування в сумі 796762,15 грн., пеню в сумі 18022759,83 грн., а всього 18819521,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.08.2015 року між ТОВ «Український лізинговий фонд» та ТОВ «Торговий дім Кайрос» було укладено Договір фінансового лізингу № 3835-03/08/2015, щодо транспортного засобу марки «TOYOTA R4», державний номерний знак НОМЕР_1 . За умовами Договору лізингу, лізингодавець передав, а лізингоотримувач прийняв, транспортний засіб марки «TOYOTA R4», 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Однією із основних умов Договору лізингу є страхування транспортного засобу. А від так, 29.08.2015 року між ТОВ «Український лізинговий фонд» та ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» було укладено Договір добровільного страхування засобів наземного транспорту № 250207285.15 від 20.08.2015 року щодо страхування транспортного засобу марки «TOYOTA R4». 12.12.2015 року невстановлена особа заволоділа транспортним засобом марки «TOYOTA R4», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого було відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України. У відповідності до умов Договору страхування, відповідач був повідомлений про настання страхового випадку та були надані всі документи, передбачені Договором страхування, але страхове відшкодування позивачу виплачено не було. Умовами Договору страхування передбачено, що страхове відшкодування виплачується при втраті транспортного засобу внаслідок незаконного заволодіння в межах страхової суми, що становить 838697,00 грн. Франшиза за ризиком угон 5% від страхової суми. 23.11.2016 року ТОВ «Український лізинговий фонд» відступило на підставі Договору про відступлення права вимоги № б/н, щодо вимог по Договору добровільного страхування засобів наземного транспорту № 250207285.15 від 20.08.2015 року, ОСОБА_1 , про що листом від 24.11.2016 року було повідомлено відповідача. Таким чином відповідно до умов договору страхування №250507285.15 загальна сума страхового відшкодування складає 838697,00 грн. Сума страхового відшкодування, відповідно до Договору страхування становить 796762,15 грн. (838697,00 грн. - 5%). Крім того, відповідач прострочив виплату страхового відшкодування, а тому позивач вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки пеню у розмірі 3% від належної сплати суми відшкодування за кожен день прострочення в порядку ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Пеня за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання за період з 03.02.2016 року по 22.02.2018 року в сумі 18022759,83 грн. Разом з тим, оскільки ПАТ«АСК «ІНГО Україна» страхове відшкодування позивачу не виплатило, тому з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач вважає, що з ПАТ«АСК «ІНГО Україна» на його користь підлягає стягненню страхове відшкодування в сумі 796762,15 грн. та пеня за прострочення його виплати в сумі 18022759,83 грн.

Ухвалою від 02.06.2017 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом.

Ухвалою від 17.10.2018 року справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні, при цьому через канцелярію суду подав відзив на позов,у якому виклав свої заперечення проти нього.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 10.08.2015 року між ТОВ «Український лізинговий фонд» та ТОВ «Торговий дім Кайрос» було укладено Договір фінансового лізингу № 3835-03/08/2015 щодо транспортного засобу марки «TOYOTA R4», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Крім того, 28.05.2013 року між ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» та ТОВ «Український лізинговий фонд» укладена генеральна угода №250569800.13 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків, предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням користуванням і розпорядженням транспортними засобом, що належать страхувальнику.

20.08.2015 року між ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» та ТОВ «Український лізинговий фонд» було укладено Договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250207285.15, за яким застраховано транспортний засіб марки «TOYOTA R4», державний номерний знак НОМЕР_1 , у тому числі від ризику угон.

14.12.2015 року ОСОБА_2 повідомила ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про страховий випадок, який відбувся 12.12.2015 року, з приводу того, що невстановлена особа незаконно заволоділа автомобілем «TOYOTA R4», державний номерний знак НОМЕР_1 ,

Відповідно до п.7.1.1 Договору страхування, страхувальник має при настанні страхового випадку, згідно умов Угоди, відповідно Договору страхування та Правил, отримати страхову виплату.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач був повідомлений про настання страхового випадку, у відповідності до умов Договору фінансового лізингу, Правилах та Договору страхування, однак свої зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування відповідач не виконав.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що листом від 29.01.2016 року № 197640 відповідач повідомив ТОВ «Український лізинговий фонд» про те, що ним розглянуто документи з приводу події, яка сталася 12.12.2015 року за участю автомобіля «TOYOTA R4», державний номерний знак НОМЕР_1 , та прийнято рішення про відмову ТОВ «Український лізинговий фонд» у здійсненні страхового відшкодування.

Згідно з п.7.2.4. Договору страхування, страхувальник, водій чи їх представник зобов`язаний при настанні страхового випадку протягом години в межах населеного пункту та не пізніше 6-ти годин за його межами сповістити в телефонному режимі про це Контакт-центр Страховика.

Відповідно до п.7.2.8 Договору страхування, страхувальник, водій чи їх представник зобов`язаний при настанні страхового випадку надати страховику всі документи, що стосуються страхового випадку відповідно до Генеральної угоди.

У відповідності до п.9.2.3 Договору страхування, страховик має право повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страховик , водій чи їх представник не надав документи, необхідні для прийняття рішення щодо сплати страхового відшкодування.

Підставою для відмови у виплаті ТОВ «Український лізинговий фонд» страхового відшкодування стало те, що звернення від водія надійшло наступного дня 13.12.2015 року, виїзд аварійного комісара на місце події не здійснювався, оскільки, телефонували не з місця події, тим самим порушили вимоги п.7.2.4 Договору страхування, крім того, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було залишено в автомобілі, яким у подальшому заволоділи невстановлені особи, а від так, оскільки, не було надано вказане свідоцтво на підставі п.9.2.3 Договору страхування страховик відмовляє у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі.

Разом з тим, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). (п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України)

Так, 23.11.2016 року між ТОВ «Український лізинговий фонд» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відступлення права вимоги № б/н, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Договором добровільного страхування засобів наземного транспорту № 250207285.15 від 20.08.2015 року, на підставі Договору ОСОБА_1 набула прав вимог до ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», про що листом від 24.11.2016 року було повідомлено відповідача.

Відповідно до умов ч.2 ст. 985 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про страхування», страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Вказана норма має своє відображення в п.7.1.4. Генеральної угоди № 250569800.13 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків, страхувальник має право призначити особу для одержання страхового відшкодування (вигодо набувача) та замінити її іншою особою до настання страхового випадку.

Так, судом встановлено, що заміна вигодонабувача ТОВ «Український лізинговий фонд» на ОСОБА_1 відбулась 23.11.2016 року, а страховий випадок відбувся 12.12.2015 року, тобто первісний вигодонабувач передав новому вигодонабувачу право вимоги за Договором страхування № 250207285.15 від 20.08.2015 року після настання страхового випадку, а отже страхувальником були порушені вимоги положення ч.2 ст. 985 ЦК України та ст. 3 ЗУ «Про стахування».

За таких обставин, враховуючи, що Договір про відступлення права вимоги укладений між ТОВ «Український лізинговий фонд» та ОСОБА_1 після настання страхового випадку, що порушує умови Генеральної угоди № 250569800.13 та положення ч.2 ст. 985 ЦК України, а відтак вказаний договір не породжує правових наслідків для відповідача, у зв`язку з чим суд вважає, що у позивача відсутнє право вимоги до відповідача, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 197, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про стягнення страхового відшкодування.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: