
Справа № 462/3555/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2019 року головуючий суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути із Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 201564 гривень 16 копійок. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що працював на ДП «Львівські авіалінії» на посаді авіаційного техніка. Наказом №153/2 від 16.11.2012 р. позивача було звільнено з роботи. При звільненні позивачу нарахована заробітна плата у розмірі 44870,45 грн., проте така не виплачена. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 07.07.2015 р. з відповідача на користь позивача стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 63942,26 грн. за період з 21.10.2011 р. по 01.08.2014 р. Оскільки, станом на час звернення із даним позовом до суду нарахована позивачу при звільненні заробітна плата не виплачена, просить суд стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2014 р. по 31.05.2019 р.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.07.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
У вказаний строк відповідач не подав відзив на позовну заяву, поважних причин такого суду не повідомив.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Судом встановлено, що наказом № 153/к від 16 листопада 2012 року позивача ОСОБА_1 звільнено з роботи з 19 листопада 2012 року з посади авіаційного техніка приладів та електроустаткування Державного авіаційного підприємства «Львівські авіалінії» за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, бухгалтерію зобов`язано провести повний розрахунок і виплатити грошову компенсацію за 5 календарних днів невикористаної відпустки в період з 12 квітня 2012 року по 19 листопада 2012 року /а.с.4/.
Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно долученої до матеріалів справи довідки №30-4/5/19 від 30.05.2019 р. станом на 15.03.2019 р. сума заборгованості із виплати заробітної плати ОСОБА_1 становить 44870,45 грн. /а.с.6/.
Із змісту ст.117 КЗпП України вбачається, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-64цс13, згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Як вбачається із роз`яснень даних у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, якщо роботодавець недоведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідач не представив суду жодних доказів відсутності вини підприємства у невиплаті належних позивачу при звільненні сум.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого вказаною постановою, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Пунктом 4 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати /компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо/.
У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець недоведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підставні.
Разом з тим, суд не приймає до уваги розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні наданий позивачем, оскільки такий не відповідає вимогам законодавства.
Згідно долученої до матеріалів справи довідки №19-4/3/19 від 19.03.2019 р. середня заробітна плата на ДАП «Львівські авіалінії» за вересень 2012 р. та жовтень 2012 р. у ОСОБА_2 становить 3489,25 грн.
Однак, як вбачається із довідки № 30-4/5/19 від 30.05.2019 р. заборгованість ДАП «Львівські авіалінії» щодо виплати заробітної плати ОСОБА_1 за вересень 2012 р. становить 2865,09 грн., за жовтень 2012 р. – 2680,70 грн.
Як вбачається із Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачає, що справляння і сплата податку із заробітної плати є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а суд визначає таку суму без утримання цього податку та інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Враховуючи викладене, суд бере до уваги розмір заборгованості по виплаті заробітної плати, вказаний у довідці № 30-4/5/19 від 30.05.2019 р./а.с.6/
Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем по виплаті заробітної плати за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню становить 5545 грн. 79 коп.
Відповідно до розрахунку норми тривалості робочого часу на 2012 рік, наданого Мінпраці та соціальної політики, встановлені наступні показники робочих днів: вересень 2012 р. - 20 робочих днів, жовтень 2012 р. - 23 робочих дні, а всього 43 робочих дні.
Середньоденна заробітна плата за вказаний період /вересень-жовтень 2012 року/ становить 128,97 грн., виходячи з кількості робочих днів у вересні-жовтні 2012 року /43 робочих дні/.
Станом на день ухвалення рішення у справі фактичний розрахунок відповідачем з позивачем не проведено.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 07.07.2015 р. з відповідача на користь позивача стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 63942,26 грн. за період з 21.10.2011 р. по 01.08.2014 р./а.с.5/.
Відтак, період, за який із відповідача на користь позивача слід стягувати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні розраховується із 02.08.2014 року до моменту ухвалення рішення у справі – 03.09.2019 р.
Так, відповідачем заборговано позивачеві 164178 грн. 81 коп. /128,97 грн. х 1273 робочих дні/.
Таким чином, на день ухвалення рішення фактична заборгованість по середньому заробітку за час затримки розрахунку перед ОСОБА_1 становить 164178 грн. 81 коп.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення, з відповідача слід стягнути на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 164 178 гривень 81 копійку без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України, а у решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути із ДАП «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 625,86 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, ст. 116, 117 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення - задовольнити частково.
Стягнути із Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» / ЄДРПОУ – 01130644, м. Львів, Аеропорт ЦА/ на користь ОСОБА_1 /ІПН НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 02.08.2014 р. по 03.09.2019 р. у розмірі 164 178 /сто шістдесят чотири тисячі сто сімдесят вісім/ гривень 81 копійку без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Стягнути із Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» / ЄДРПОУ – 01130644, м. Львів, Аеропорт ЦА/ на користь ОСОБА_1 /ІПН НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 понесені судові витрати у розмірі 625 гривень 86 копійок.
У решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в строки та порядку, передбачені ст. 354, 355 ЦПК України.
Текст рішення суду складений 03 вересня 2019 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Бориславський Ю. Л.
Судове рішення № 84053199, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 03.09.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 462/3555/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: