Ухвала суду № 84050925, 04.09.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4888/19

Провадження № 1-кп/645/703/19

УХ В А Л А

04 вересня 2019 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засідання – Волкова А.Р.,

за участю:

прокурора – Осадчої Л.О.,

захисника обвинуваченого - адвоката Костяного А.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

представника потерпілого – адвоката Горностаєва В.І.,

розглянувши у відкритому підготовчомусудовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220460001239,

по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

в с т а н о в и в:

У провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою суду від 05 серпня 2019 року по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на 60 днів.

Захисник обвинуваченого – адвокат Костяний А.О. проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив суд змінити запобіжний захід обвинуваченому на особисте зобов`язання, зазначивши, що стороною обвинувачення не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Позицію захисника підтримав і обвинувачений ОСОБА_1

Представник потерпілого - адвокат Горностаєв В.І. та потерпілий ОСОБА_2 клопотання прокурора підтримали, проти задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу заперечували.

Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду щодо заявленого клопотання, приходить до наступного.

На досудовому розслідуванні підозрюваному ОСОБА_1 слідчим суддею було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк якого спливає 08.09. 2019 року.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 23 листопада 2017 року

№ 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України (справа № 1-28/2017) зазначив, що у підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу (п.4).

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Даний злочин є тяжким, санкція закону передбачає покарання за його вчинення від 5 до 8 років позбавлення волі.

Характер та фактичні обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_1 кримінального правопорушення, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.

Суду не надано доказів того, що з моменту застосування відносно ОСОБА_1 домашнього арешту та до моменту вирішення клопотання про його продовження не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу.

На теперішній час продовжує існувати ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який дає підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спроби незаконного впливу на потерпілого, будь-які дані про зменшення чи відсутність зазначеного ризику відсутні.

Разом з цим, прокурором не обґрунтовано та не доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні клопотань як сторони обвинувачення, так і сторони захисту щодо запобіжного заходу, суд також враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КПК України, те, що обвинувачений не має офіційного місця роботи, відсутність даних щодо наявності міцних соціальних зав`язків у ОСОБА_1 , в зв`язку із чим суд приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів на даній стадії судового розгляду неможливе.

Таким чином, суд вважає необхідним продовжити застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що буде достатнім та забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого і виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Окрім того, прокурор просить покласти на обвинуваченого обов`язки передбачені у ст. 194 КПК України, зокрема, щодо явки до слідчого/прокурора, суду за першою вимогою, не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого/прокурора, суду, повідомляти слідчого/прокурора, суд про зміну місця проживання, проте з моменту отримання обвинувального акту судом, обвинувачений ОСОБА_1 перебуває виключно під юрисдикцією суду, а тому, відповідні дозволи, у разі виникнення такої необхідності, обвинувачений може отримати виключно у суду, який розглядає справу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання та продовження сороку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під домашнім арештом за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 23:00 год. до 08.00 год., з покладенням на нього обов`язків, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 196, 199, 314, 309, 372, 395 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під домашнім арештом за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 – на шістдесят днів, тобто до 03.11.2019 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в проміжок часу з 23.00 год. до 08.00 год. наступної доби без дозволу суду;

3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

4) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У задоволенні решти клопотання відмовити.

Виконання ухвали суду доручити Немишлянському ВП ГУНП в Харківській області.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складено 05.09.2019 року.

Суддя